Яким чином трансформувалася структура податкової системи та баланс податкового навантаження протягом трьох років повномасштабного конфлікту?
Податкова система є відображенням економічного середовища. Її структура підлягає змінам під впливом суб'єктивних факторів, таких як впровадження нових податкових норм чи зміни в адмініструванні, а також об'єктивних чинників, включаючи трансформації в економіці, рівень безробіття, перенесення виробництв, міграційні процеси та технологічні інновації. Тому, маючи в розпорядженні повну статистику виконання зведеного бюджету за минулий рік, буде доцільно проаналізувати, як змінилася структура податкової системи та розподіл податкового навантаження у 2024 році в умовах військової економіки в порівнянні з 2021 роком, коли країна переживала "мирний час".
Аналіз структури передбачає використання відносних показників, що дозволяє усунути впливи, спричинені зростанням цін, змінами валютного курсу, сезонними коливаннями та іншими факторами. Тому важливим аспектом є номінальний показник ВВП. Згідно з оцінками експертів Національного банку України, номінальний ВВП за минулий рік становив 7,72 трлн грн. Саме до цієї величини адаптовані агреговані відносні показники податкової системи України. Класифікація податків відповідно до їх економічних функцій базується на методології ОЕСР.
Отже, величина усіх податкових надходжень до зведеного бюджету за 2024 рік становить 2,088 трлн грн. З урахуванням ЄСВ сукупне податкове навантаження становить 37,1% ВВП, без врахування ЄСВ - 27%. Порівняно з 2021 роком відбулось невелике зростання сукупного податкового навантаження з 36,9%, що може пояснюватись також статистичною похибкою обрахунку знаменника - ВВП.
В економічному аспекті структура податкового навантаження зазнала незначних коригувань. Так, рівень оподаткування споживання знизився з 14,1% ВВП у 2021 році до 13,4% у 2024 році. У той же час, оподаткування праці зросло на 1 відсотковий пункт (в.п.) відносно ВВП. Стосовно оподаткування капіталу, його показники залишаються практично незмінними.
Аналіз податкового тиску в Україні та його складові елементи.
По мірі декомпозиції сукупного навантаження за основними агрегатами і податками бачимо ключову зміну у структурі податкової системи: втрата позицій непрямих податків (акциз і ПДВ), які були головним наповнювачами державного бюджету протягом десятирічь, на противагу збільшенню питомої ваги прямих податків (податок на прибуток, ПДФО).
У складі надходжень прямих податків сталися значні зміни, що чітко демонструють наступні діаграми.
В структурі ПДФО та податку на прибуток спостерігається значна частка доходів, які є аномальними для мирного часу (позначені білим кольором). У випадку з ПДФО, це військовий податок, який у 2024 році складає 28%. Щодо податку на прибуток, то тут мова йде про надходження від банків, що досягають 34%. Це стало можливим завдяки "операційному дизайну" монетарної політики НБУ, який призвів до надприбутків у банківському секторі під час повномасштабної війни.
Загалом, ці додаткові податкові надходження можна оцінити приблизно у 200 мільярдів гривень. Важливо підкреслити, що військовий ПДФО, незважаючи на свою значущість, насправді фінансується з інших податкових джерел. Отже, військовий ПДФО є класичним прикладом переміщення коштів з однієї категорії в іншу. Таким чином, витрати бюджету миттєво перетворюються на доходи.
Річний план надходжень від податків був дещо перевищений по всіх категоріях, окрім податку на додану вартість, який склав 92,7% від запланованого для внутрішніх операцій та 92,04% для імпортних. Також рентна плата за використання природних ресурсів становила 91,42%, а мита на ввезення та вивезення досягли 98,11%.
Рівень податкових надходжень від основного податку країни, ПДВ, виявився нижчим за очікування, що не можна вважати несподіванкою. Це зниження пояснюється зменшенням кількості споживачів і, відповідно, зниженням загальної купівельної спроможності населення. У 2021 році витрати домогосподарств на кінцеве споживання досягли 4,6 трлн грн, тоді як у 2024 році ця цифра зросла лише до 4,8 трлн грн у номінальному вираженні. Якщо врахувати дефлятор ВВП і порівнювати в цінах 2021 року, ця сума є більш ніж на третину меншою за своє номінальне значення попереднього року.
Згідно з оцінками фахівців Національного банку України, в 2024 році країну залишили близько 500 тисяч осіб, додавши до вже існуючих 6 мільйонів, які виїхали раніше. Це, без сумніву, вплине на динаміку валового внутрішнього продукту та на доходи від податків на споживання. Номінальні дані часто маскуються підвищенням цін, що може створювати хибне враження.
Отже, при розгляді структури, можна відзначити, що, наприклад, постійне підвищення акцизних ставок не повністю компенсує очікуване зростання доходів від податків. Щодо ВВП, частка акцизного податку знизилася з 3,2% у 2021 році до 2,8% у 2024 році. Це пов'язано зі зменшенням кількості споживачів та зміною їхніх споживчих уподобань. Проблема заміщення легальної акцизної продукції нелегальними пропозиціями залишається актуальною.
Дивно, але за минулий рік спостерігалося значне перевищення запланованих показників податкових надходжень від податку на нерухомість (128% від плану) та транспортного податку (150%), які сплачують фізичні особи. Якщо з нерухомістю ситуація можна пояснити прогресом у цифровізації адміністрування, то з транспортним податком все простіше. Кількість розкішних автомобілів у вітчизняному автопарку зростає швидкими темпами. Як говориться, один живе в умовах війни, а інший — у розкошах! Тому незрозуміло, чому не варто підвищити ставку податку та зменшити поріг оподаткування, адже в умовах війни купівля автомобіля вартістю понад 3 млн грн вже не є чимось незвичайним. Однак у цьому випадку ми стикаємося з класичною ситуацією "бджоли проти меду", тому навряд чи ця проблема буде вирішена на користь місцевих бюджетів.
Заплановані надходження від рентної плати виявилися нижчими, ніж очікувалося, через зменшення податкової бази, викликане війною (вугілля, нафта, газ). Зокрема, що стосується основного ресурсу рентної плати - видобутку природного газу, Україні не вдається досягти навіть показників 2021 року (19,8 млрд кубометрів). Минулого року цей обсяг становив лише 16,12 млрд куб. м.
У розрізі структури галузей економіки (КВЕД) помітно скоротились податкові надходження сільського господарства та промисловості, що компенсувалось приростом за рахунок сектору безпеки і оборони, а також торгівлі. Найбільша втрата позицій відбулась по галузі "добувна промисловість і розроблення кар'єрів" (КВЕД B), яка у 2021 році забезпечувала 17,8% усіх сплачених податків, а у 2024-му - лише 7,3%. На фоні цього пропозиція новообраного президента США щодо американських інвестицій в українські корисні копалини виглядає як рятівне коло для вітчизняної економіки.
В Україні спостерігається досить дивна ситуація, коли одна й та ж база оподаткування, а саме трудові доходи громадян, підпадає під різні ставки оподаткування. Зокрема, з 1 січня 2025 року ставка військового збору з доходів у вигляді заробітної плати була підвищена до 5%. Всі надходження від цього збору повністю йдуть до державного бюджету для фінансування Збройних сил України. Таким чином, сплата податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору до державного бюджету здійснюється за ставкою 23%, тоді як до місцевих бюджетів — за ставкою 18%!
З огляду на зміну пропорцій у перерозподілі доходів від сплати ПДФО і військового збору в кінці 2023 року, місцеві бюджети сьогодні отримують лише 44% цих надходжень, порівняно з 61% у 2021 році. Це зумовило те, що у 2024 році до державного бюджету надійшло на 1 в.п. більше податкових доходів від ВВП — 21,3% у порівнянні з 20,3% у 2021 році. Водночас, для місцевих бюджетів цей показник знизився до 5,7% з 6,4%, а для Пенсійного фонду зріс до 7,1% з 6,4% відповідно.
Отже, податкова статистика свідчить про те, що в економічній та фінансовій сферах країни ситуація є досить складною. Україна поступово втрачає населення, економіка втрачає свій виробничий потенціал, а державний бюджет - фінансові ресурси. Деякі незвичайні податкові надходження можуть приховати загальну негативну тенденцію. Для її подолання, що є абсолютно очевидним, необхідно досягти стійкого миру та повністю перезавантажити політичну систему в Україні.
