Яким чином митні тарифи Трампа на Індію та Китай можуть позначитися на розвитку конфлікту між Росією та Україною?

США запровадять мита проти Індії, зокрема за торгівлю з РФ та погрожують підвищенням тарифів Китаю.

Не так давно президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив про введення 25%-их мит на товари з Індії, які почнуть діяти з 1 серпня. Китай також може зіштовхнутися з підвищенням тарифів, якщо не вдалося укласти нову торгову угоду зі США до середини серпня. Яким чином тарифна політика Трампа щодо союзників Росії вплине на перебіг конфлікту в Україні?

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп оголосив, що з 1 серпня розпочнуться санкції проти Індії. Це рішення викликане високими тарифами та суворими торговельними обмеженнями, які країна запровадила щодо американських товарів, а також закупівлею військової техніки та енергоресурсів у Росії. Такі дії суперечать міжнародним зусиллям, спрямованим на припинення конфлікту в Україні.

"Вони традиційно набували більшість свого військового оснащення в Росії і разом із Китаєм є найбільшими споживачами російських енергетичних ресурсів. Це відбувається в той час, коли світ закликає Москву зупинити насильство в Україні — це абсолютно неприйнятно! Тому з 1 серпня Індія буде зобов'язана сплачувати 25% тариф плюс штрафи за ці дії," - заявив Трамп.

На загрози Трампа вже відреагували високопосадовці Індії.

Зокрема, міністр торгівлі Індії Піюш Гоял підкреслив, що країна стоятиме на захисті свого сільськогосподарського сектору і не поступиться під тиском Сполучених Штатів.

"Уряд акцентує увагу на забезпеченні захисту та підтримки благополуччя наших фермерів, підприємців, а також малого і середнього бізнесу. Ми аналізуємо наслідки останніх подій. Міністерство торгівлі та промисловості працює в тісному контакті з усіма зацікавленими сторонами, включаючи експортерів та представників промисловості, і буде вживати всіх необхідних заходів для захисту національних інтересів", - зазначив він.

Одночасно з оголошенням нових тарифів національна валюта (рупія) втратила в ціні, а фондові індекси знизились приблизно на 0,4 %.

Економічні аналітики застерігають, що негативний вплив на важливі галузі, такі як фармацевтична промисловість, текстильний сектор та інформаційні технології, може призвести до уповільнення економічного зростання на 40 базисних пунктів у фінансовому році 2025-26.

На даний момент Індія відмовилася від пропозиції встановлення власних мит у відповідь і зосереджується на дипломатичних зусиллях, прагнучи уникнути відкритого конфлікту зі Сполученими Штатами.

У Сполучених Штатах також були зроблені погрози про можливе введення мит у розмірі до 100 % або навіть 500 %, якщо країна не припинить імпорт російської нафти. Ці коментарі зробив сенатор Ліндсі Грем разом із своїми союзниками.

Після цих заяв у Нью-Делі запевнили, щозможуть безболісно відмовитися від російської нафти, мовляв, постачальників на ринку вистачає.

Щодо Китаю, Трамп не просто має намір, а вже реалізував ряд тарифів. Зокрема, з 4 лютого 2025 року Сполучені Штати запровадили 10% мито на весь імпорт із Китаю. А з 4 березня це мито було збільшене до 20%. У квітні США оголосили про нові тарифи, які досягли 34%, потім 84%, а згодом піднялися до 125-145% на китайську продукцію.

У травні між державами було укладено тимчасову угоду: деякі мита на китайські товари знижено до 10% на 90 днів, до 12 серпня, в обмін на скасування подібних обмежень з боку Китаю.

В останній час представники США натякають на ймовірне суттєве підвищення тарифів до 145% або навіть більше, якщо не вдасться укласти тривалу угоду. Наприклад, у червні Трамп відкрито заявив, що, якщо не буде досягнуто остаточної домовленості, він введе 55% тариф на імпорт китайських товарів.

З 7 серпня 2025 року почне діяти план під назвою "LiberationDay", який передбачає встановлення тарифів у діапазоні від 10% до 41% на товари з майже 70 країн, серед яких і Китай. Очікується, що тарифний список для Китаю буде продовжений до 12 серпня. У разі, якщо продовження не буде, високі тарифи вступлять в силу автоматично.

Окрім цього, Сполучені Штати застерегли Китай, що якщо він продовжить імпорт російської нафти, на яку накладені санкції, це може призвести до встановлення значних мит. Таку інформацію озвучив міністр фінансів США Скотт Бессент.

"Китайці дуже серйозно ставляться до свого суверенітету. Ми не хочемо змагатися з їхнім суверенітетом, тож, мабуть, вони воліють платити 100-відсоткове мито", - сказав він.

Цей вислів має попереджувальний характер - Бессент фактично говорить: якщо Китай хоче дотримуватися політики, незалежної від міжнародних санкцій щодо Росії, то нехай буде готовий до економічних наслідків у вигляді мит у 100 %.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловив впевненість, що партнери Росії можуть зазнати суттєвих наслідків за порушення санкційного режиму. Він рекомендував Індії, Китаю та Бразилії "ретельно оцінити" зобов'язання, які пропонує Білий дім.

"Якщо ви живете зараз у Пекіні, або в Делі, або якщо ви президент Бразилії - вам варто придивитися до цього уважніше, бо це може дуже сильно вас вдарити",- каже він.

Запровадження мит США стосовно Індії та Китаю суттєво позначиться на розвитку російсько-українського конфлікту.

Індія - один з ключових споживачів російської нафти, особливо після 2022 р. Вона купує нафту зі знижками, часто в обхід санкцій, переробляє її та експортує дизель і нафтопродукти до ЄС та США. Ці доходи допомагають Росії фінансувати війну проти України.

Якщо тарифи Трампа змусять Індію скоротити імпорт російської нафти, це: зменшить валютні надходження РФ, ускладнить їїлогістику й експорт, ослабить бюджет, особливо в довгостроковій перспективі.

Своєю чергою - Китай найбільший та найсерйозніший союзник РФ у війні з Україною, попри те, що офіційно каже про нейтралітет. Саме він є основним постачальником зброї, крім того, він допомагає обходити санкції Заходу.

Зростання тарифів і посилення вимог до ланцюгів постачання є сигналом від Трампа до Китаю про необхідність зменшити підтримку російської агресії в Україні.

Тарифи, введені президентом США, мають на меті примусити Китай зменшити обсяги торгівлі з Росією. Вони, зокрема, призведуть до підвищення витрат на обходження обмежень (наприклад, через "тіньові" підприємства). Крім того, ці заходи можуть порушити логістичні мережі, що обслуговують російський військово-промисловий комплекс. Внаслідок цього зменшиться технологічна та фінансова підтримка Москви, що сповільнить процес поповнення її арсеналів озброєнь.

Окрім цього, запровадження тарифів проти Китаю суттєво обмежить доходи Російської Федерації від експорту енергоресурсів. Наразі Китай імпортує понад 45% російської нафти, часто за цінами, що перевищують встановлені санкційні ліміти. У разі введення вторинних тарифів, Китай може вжити заходів: скоротити обсяги імпорту, вимагати ще більших знижок на нафту, або змусити Росію використовувати "сіру" логістику для продажу. Чим менше коштів отримає РФ, тим менше ресурсів матиме для ведення війни.

Економічна нестабільність в Китаї може істотно обмежити можливості для "підтримки" Росії. Якщо китайська економіка зазнає удару від митних тарифів (впливаючи на торгівлю, курс юаня та інвестиції), то Пекін може втратити свій статус тилового спонсора для РФ. У такому випадку Китай зосередиться на вирішенні своїх внутрішніх викликів, а не на геополітичному суперництві зі США, яке пов'язане з підтримкою Росії.

Тарифи проти Китаю також є попередженням для Індії, Бразилії, Туреччини, які торгують із РФ. Це може пришвидшити ізоляцію Росії - зменшиться обсяг постачань в обхід санкцій.

А ще це психологічний тиск на РФ. Кремль уважно спостерігає, наскільки серйозно США діють проти країн-партнерів РФ. Введення тарифів посилає сигнал: "прикриття більше не буде". Це може вплинути на рішення щодо подальшої ескалації, мобілізації або навіть на готовність до перемовин.Тарифи США проти Китаю не зупинять війну одразу, але вони можуть: серйозно послабити логістику, економіку й ресурсну базу Росії, змусити Китай зменшити підтримку Москви.

Китай вже прямим текстом попередили про можливі наслідки продовження нинішньої політики.