Як зміни валютного курсу впливають на процес митного оформлення та закупівлі товарів.

Навіть успішні проєкти можуть швидко знизити свою прибутковість. Наприклад, одна компанія, готуючи велику поставку обладнання, розраховувала на прибуток понад 10%, але через різке підвищення курсу валют, ще до того, як товар надійшов на склад, втратила значну частину запланованого доходу. Це не просто статистика: валютні ризики змушують бізнеси переглядати свої логістичні процеси, стратегії закупівель і продажів, а іноді навіть визначають їхню здатність залишатися на плаву в умовах конкурентного ринку.

Валютні коливання впливають не лише на ціну імпортованих товарів, але й на супутні логістичні послуги. Це особливо помітно у сфері міжнародних перевезень, де розрахунки зазвичай здійснюються в іноземній валюті. Для міжнародних перевезень часто використовуються долари або євро, навіть якщо угода укладена в гривні. Такий підхід відповідає статті 533 Цивільного кодексу, яка дозволяє визначати валюту зобов'язання та валюту для платежу.

З практичного боку, цей підхід передбачає, що бізнес автоматично бере на себе ризик, пов'язаний з валютними коливаннями. Зазвичай у договорах на перевезення вартість фрахту вказується в доларах або євро, але оплата проводиться в гривнях за курсом на день виставлення рахунку. У випадку підвищення курсу, перевізник отримує фіксовану суму в іноземній валюті, тоді як замовник вимушений сплачувати більше в гривневому еквіваленті.

Багато українських підприємств все ще укладають угоди без умов щодо валютного коригування, що під час девальвації може призвести до значного збільшення логістичних витрат – іноді на десятки відсотків. Щоб запобігти такій ситуації, у своїй практиці я рекомендую встановлювати фіксовану валютну ставку, прописувати формулу для корекції або ж використовувати форвардні контракти для страхування валютних ризиків.

Валютні коливання впливають на бізнес не лише через зміну витрат на закупівлю товарів за кордоном, а й безпосередньо під час митного оформлення. В Україні митні платежі обчислюються від митної вартості товару за курсом НБУ на 0 годин дня подання митної декларації (ст. 3-1 Митного кодексу). Митна вартість визначається відповідно до ст. 49-52 МКУ, і у 90% випадків - на основі контрактної ціни в іноземній валюті.

У результаті навіть за незмінної ціни в доларах чи євро гривневий еквівалент митної вартості та сума мита/ПДВ можуть змінюватися щодня. Для бізнесу це означає, що поставка, оформлена на день пізніше може коштувати на тисячі або навіть десятки тисяч гривень більше через різницю в курсі.

Ціна товару є лише однією з багатьох складових витрат, пов’язаних з імпортом. Не менш важливим аспектом є моніторинг валютного курсу, оскільки він безпосередньо впливає на суму митних зборів. Часто підприємства фокусуються виключно на ціні товару, ігноруючи вплив валютних коливань на митні витрати. В результаті, отримуючи митну декларацію, вони можуть виявити, що до сплати потрібно ще додаткові сотні тисяч гривень. Рекомендую завжди включати до плану пункт перевірки курсу за 1-2 тижні до митного оформлення, а за необхідності розглядати можливість перенесення або пришвидшення процесу розмитнення.

Валютні коливання впливають не лише на величину митних зборів або вартість транспортування, а й на процес придбання товарів. Найбільш вразливим етапом у цьому контексті є фінансові розрахунки з іноземними партнерами, адже навіть незначні коливання курсу можуть суттєво змінити фінансовий баланс угоди. Закупівлі у закордонних постачальників, як правило, оформляються у валюті.

Відповідно до положень ст. 524 ЦКУ та закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" сторони можуть самостійно визначати валюту контракту і валюту платежу. Але якщо не передбачено захисних механізмів, курсова різниця лягає повністю на покупця.

Валютний ризик може з’явитися в двох випадках: або під час авансового платежу, коли банк реалізує валюту за актуальним курсом, або ж під час фінальної угоди, коли постачальник надсилає остаточний рахунок через кілька місяців.

Постачальники нерідко використовують цю практику для власної вигоди, затримуючи фінальний рахунок у часі. Це дає їм можливість вигравати від змін у валютному курсі, але для українських імпортерів це може призвести до ризику нестачі обігових коштів.

Ризики для бізнесу у зв'язку з валютними коливаннями не обмежуються лише фінансовими втратами - вони охоплюють широкий спектр операційних та договірних аспектів, і їхнє своєчасне виявлення та управління критично важливі для підтримки стабільності бізнесу. Так, коливання курсу безпосередньо впливають на обсяги фінансових витрат, а саме, прямі фінансові втрати - підвищення курсу валюти збільшує митні платежі та витрати на логістику, що безпосередньо позначається на рентабельності операцій.

Це, в свою чергу, здатне викликати перебої в постачанні, зокрема, призводити до збоїв у постачальних ланцюгах. Необхідність додаткового фінансування для закупівель часто веде до затримок або нестачі товарів, що ускладнює виконання зобов'язань перед споживачами.

Крім того, зміни валютного курсу підвищують ймовірність виникнення конфліктів: якщо в угоді не прописані конкретні умови щодо валютних коливань, сторони можуть по-різному інтерпретувати умови, що викликає ризик суперечок.

Нарешті, відсутність достатніх фінансових ресурсів для покриття зростаючих митних чи податкових платежів може призвести до блокування товару на митниці. У такій ситуації підприємство не має можливості своєчасно оплатити підвищені збори чи мита, що зумовлює затримку митного оформлення та фактичну зупинку руху товару. Це, у свою чергу, порушує строки поставок, створює ризики зриву контрактних зобов'язань перед контрагентами, призводить до додаткових витрат на зберігання або штрафів, а також завдає істотної шкоди діловій репутації компанії на ринку.

Ризики не обмежуються лише фінансовими втратами. Вони можуть також призвести до серйозних репутаційних проблем, коли компанія не виконує свої зобов'язання через нестачу валютної ліквідності. У B2B-секторі навіть один такий інцидент може обернутися втратою важливого клієнта.

Флуктуації валютних курсів можуть суттєво позначатися на фінансових показниках підприємства, тому належне управління цими ризиками є критично важливим елементом стабільного ведення бізнесу. Одним із основних інструментів для цього є хеджування, яке включає в себе використання форвардних контрактів, валютних опціонів та свопів, відповідно до законодавства "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки". Ці фінансові інструменти дозволяють підприємствам заздалегідь закріпити курс валюти, що допомагає зменшити вплив непередбачуваних ринкових коливань.

Не менш суттєвим є додавання валютних застережень до угод: встановлений курс або формула для його корекції надають правову чіткість і захищають від непередбачених витрат. Окрім того, розподіл валютних ризиків між учасниками контракту дозволяє заздалегідь з’ясувати, хто відповідатиме за коливання курсу, що підвищує прозорість зобов'язань та зменшує ймовірність виникнення конфліктів.

Диверсифікація валют і укладення угод у різних валютах сприяє зменшенню ризиків та зниженню залежності від коливань окремих валютних ринків. Крім того, стратегічне валютне планування, яке включає проведення авансових платежів або митних процедур у періоди вигідних курсів, допомагає оптимізувати витрати та підтримувати фінансову стабільність підприємства. Комплексне застосування цих стратегій формує системний підхід до захисту бізнесу від валютних ризиків і підвищує прогнозованість фінансових результатів.

Отже, можна зробити висновок, що оптимальною стратегією є поєднання різних інструментів. Один лише форвард не зможе вирішити проблему, якщо в угоді бракує валютного захисту, і навпаки.

Судова практика за останні роки свідчить, що найбільш поширеними є спори, пов'язані з валютними коливаннями, зокрема щодо коригування митної вартості, виконання валютних зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами та стягнення курсової різниці.

Щодо коригування митної вартості, варто звернути увагу на рішення Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі №815/6793/17. Суд встановив, що декларант надав усі необхідні документи, які дозволили митному органу коректно оцінити митну вартість товару. Подані матеріали підтверджували точність зазначеної митної вартості та не містили жодних суперечностей. У зв’язку з цим касаційна скарга митниці була відхилена, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій визнані обґрунтованими.

У рішеннях, ухвалених 3 квітня 2024 року (зокрема, у справах №600/4278/22-а від 15 лютого 2024 року, №640/29559/20 від 13 березня 2019 року, №820/8016/15 від 26 листопада 2019 року, а також №821/107/16 і №815/4821/16 від 23 жовтня 2021 року), Верховний Суд підкреслив, що митний орган має право вимагати документи від декларанта для підтвердження заявленої митної вартості лише в тому випадку, якщо запит стосується виключно тих документів, які дозволяють перевірити правильність або помилки у задекларованій митній вартості, а не всіх документів, які зазначені у статті 53 Митного кодексу України.

Недостатнє надання всіх необхідних документів може стати підставою для застосування альтернативного методу визначення митної вартості, але лише у випадку, якщо представлені документи є неповними або не в змозі повністю розвіяти сумніви щодо достовірності наданих даних.

У справі № 520/2941/24 Верховний Суд підкреслив, що в умовах форс-мажорних обставин, зокрема військової агресії Росії проти України, учасник зовнішньоекономічної діяльності звільняється від відповідальності за невиконання термінів платежів за ЗЕД-контрактами, а також не нараховується пеня за такі затримки. Таким чином, при аналізі виконання валютних зобов'язань за ЗЕД-контрактами необхідно враховувати реальні обставини, які перешкоджали своєчасному виконанню фінансових зобов'язань.

У справі №803/942/17-111 Верховний Суд ухвалив важливу постанову стосовно стягнення курсових різниць, в якій відкинув аргументи податкових органів про нібито завищені витрати. Суд зазначив, що письмове визнання боргу позивачем через підписання актів звірки продовжує термін позовної давності відповідно до статті 20 Конвенції ООН про міжнародну купівлю-продаж товарів. Таким чином, ця заборгованість не могла бути визнана безнадійною, а витрати на курсові різниці не підлягали зменшенню для оподаткування.

Зробити висновок, що коливання валют мають значний вплив на різні аспекти правовідносин в Україні, можна безперечно. Вони залишаються важливим фактором у судових спорах. Це спонукає учасників зовнішньоекономічної діяльності приділяти особливу увагу умовам контрактів, точності розрахунків та належному оформленню документів, щоб зменшити ризики і запобігти затяжним судовим розглядам.

Валютні коливання - це не лише макроекономічний фон, а виклик для бізнесу, наявний у міжнародній торгівлі. Фрахт, митне оформлення та закупівлі це три точки, в яких курс валют впливає на фінансовий результат.

Досвід свідчить, що успіх досягає не той, хто намагається передбачити курс валют, а той, хто створює ефективну систему управління ризиками, пов’язаними з валютними коливаннями. У такій системі важливу роль відіграють прогнози, контрактні умови та різноманітні фінансові інструменти.