Як функціонуватиме ринок цифрових активів?

Згідно з результатами дослідження Gradus Research, 26% українців, які проживають у містах з населенням понад 100 тисяч, повідомляють про наявність у них криптовалют. Водночас, повноцінна регуляція цього ринку ще не була впроваджена. Проте існує надія на те, що ринок вдасться легалізувати і вивести з тіньової сфери.

У квітні 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики ухвалив рекомендацію щодо прийняття в першому читанні законопроєкту №10225-д. Цей документ містить комплексні пропозиції для регулювання ринку віртуальних активів, охоплюючи не лише питання авторизації, а й оподаткування.

Законопроєкт закладає модель оподаткування операцій з віртуальними активами для фізичних і юридичних осіб, вводить спеціальні правила звітності для резидентів "Дія.City", встановлює вимоги до авторизації та звітності провайдерів послуг з обороту віртуальних активів. Як українських, так і іноземних. Документ формує й базову нормативну інфраструктуру для гравців цього ринку: від фізичних осіб, які торгують криптовалютою, до компаній, що мають намір увійти на ринок.

Раніше вся ця діяльність фактично перебувала поза межами правового поля.

Для фізичних осіб пропонують ввести просту логіку: оподатковується не сам факт володіння віртуальними активами, і навіть не дохід від операцій з ними, а лише прибуток від їхнього відчуження: продажу за фіат або обміну на товари чи послуги. Тобто різниця між доходом від продажу валютних активів і задокументованими витратами на їх придбання чи створення. Гарною новиною є те, що операції з обміну crypto-to-crypto на рівні фізичних осіб не оподатковуються.

Дозволеними витратами є документально підтверджені витрати на:

1. купівля токенів у визнаних емітентів;

2. комісії для постачальників;

3. інші витрати - відповідно до списку, наданого Міністерством фінансів.

Витрати у валюті перераховуються за курсом НБУ.

Сумарний податковий відсоток складає: 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору.

Відповідно до перехідних норм, якщо ви придбали активи до вступу в силу змін до Податкового кодексу, передбачених законопроєктом, то дохід від їх продажу в 2026 році оподатковуватиметься за зниженою ставкою 5% замість 18%. Проте, ця ставка стосується лише доходу, без урахування витрат на покупку активів.

Це цілком зрозуміло, оскільки на сьогодні 99% українців не можуть надати документальні підтвердження своїх витрат на покупку віртуальних активів (ВА). Більшість з них здійснювали операції через обмінники або P2P-трансакції. Тому 5% виглядає значно привабливіше в порівнянні з 18%.

Також є винятки, які нівелюють податкове навантаження. Не оподатковуються:

* річні доходи, що не перевищують одну мінімальну зарплату (8000 грн у 2025 році);

* обмін ВА на ВА (якщо фіатна складова відсутня);

* безкоштовне отримання ВА (як подарунок, бонус, за участь у маркетинговій кампанії або в результаті емісії). Однак у випадку продажу та відсутності підтвердження витрат на придбання - буде оподатковуватися за ставкою 18%.

Кожна особа повинна самостійно підраховувати свій дохід і подавати річну податкову декларацію до 1 травня. При цьому фінансові результати від операцій з віртуальними активами потрібно вести окремо від інших видів діяльності.

Слід зазначити, що біржі, платформи та інші постачальники послуг, пов'язаних з віртуальними активами, не виконують функції податкових агентів для фізичних осіб. Це означає, що вони не утримують і не сплачують податки від імені користувачів. Вся відповідальність за облік та сплату податків лягає на самих користувачів.

Податкові умови для підприємств

Компанії, що обрали спеціальний режим оподаткування (ПНВК), зобов'язані надавати звітність за кожен квартал, у якому здійснювали хоча б одну операцію з ВА. Це означає, що навіть у випадку, коли умовний податок на прибуток становить нуль, подача декларації залишається обов'язковою.

Декларація повинна бути подана до 20 числа місяця, що настає після завершення кварталу. Фінансовий результат за ВА визначається за аналогічною методикою: дохід за мінусом витрат, що підтверджені відповідними документами.

Угрозы:

1. Відсутність подачі декларації є порушенням умов ПНВК.

2. Неправильне звітування щодо операцій з валютними активами є підставою для аудиту з боку податкової служби.

3. Втрата статусу резидента "Дія.City" у разі систематичного невиконання податкових зобов'язань.

Отже, учасникам "Дія.City", які здійснюватимуть транзакції з ВА, потрібно буде частіше звітувати та вести набагато більш детальний податковий облік.

На червень 2025 року регулювання торгівлі деривативами у В Україні залишається неясним як у чинному Податковому кодексі, так і в запропонованому законопроєкті. Однак, вивчаючи існуючі норми, можна сформулювати декілька висновків. Варто зазначити, що в законопроєкті не міститься жодного згадування про деривативи.

У документі законодавчої ініціативи:

І CFD, і perpetual futures - це похідні інструменти, які дозволяють заробляти (або втрачати) на зміні ціни віртуального активу без його фактичного володіння.

Відповідно до українського законодавства, їх не можна вважати віртуальними активами; вони, скоріше, є деривативами і потребують спеціального податкового режиму. Наразі це перебуває у правовій "сірій зоні".

Законопроєкт встановлює необхідність авторизації як процес, що надає право на:

Текст прямо забороняє надання послуг, пов'язаних із використанням віртуальних активів, без проходження відповідної авторизаційної процедури. Ця заборона поширюється як на українських, так і на іноземних учасників ринку. Однак для іноземних компаній передбачено спрощений порядок авторизації, якщо вони зареєстровані, мають відповідну ліцензію та здійснюють діяльність у сфері віртуальних активів згідно з законодавством країн, що потрапляють у спеціально визначений регулятором список.

Ось перелік видів діяльності, які потребують авторизації відповідно до законопроєкту:

а) управління та зберігання цифрових активів від імені замовників;

б) діяльність оператора торговельного майданчика для віртуальних активів;

в) обмін віртуальних активів на валютні цінності;

г) обмін віртуальних активів на інші віртуальні активи;

ґ) реалізація замовлень на віртуальні активи від імені замовників;

д) розміщення цифрових активів;

е) надання послуг з переказу віртуальних активів від імені клієнтів;

є) виконання та пересилання замовлень на віртуальні активи від імені клієнтів;

ж) надання порад стосовно цифрових валют;

з) діяльність з управління портфелем віртуальних активів.

Ця категоризація відповідає вимогам Регламенту MiCA, що вступає в силу в Європейському Союзі 30 грудня 2024 року. Законодавчий проект передбачає приведення українських норм у відповідність до європейських стандартів. Це має на меті сприяти інтеграції українського ринку цифрових активів у світову фінансову систему.

Оновлена модель включає регулярні перевірки на предмет точності та повноти поданої звітності. У законопроєкті також детально описується механізм контролю за діяльністю постачальників послуг у галузі віртуальних активів, що передбачає проведення документальних і фізичних перевірок, а також накладення штрафів за порушення встановлених вимог.

Новий законопроєкт №10225-д - це інструмент для запуску легального ринку ВА в Україні. Його ухвалення створить регуляторну базу для старту ліцензованих бірж, появи банківських рахунків для криптокомпаній, зваженого оподаткування та фінмоніторингу, а також захисту прав споживачів.

Однак, для того щоб зміни набули чинності, необхідно забезпечити чітке роз'яснення нових правил для підприємств, розробити конкретні підзаконні акти від Національного банку, Міністерства фінансів та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (якщо вона залишиться регулятором). Крім того, важливо створити прозорі та зрозумілі умови для реєстрації постачальників віртуальних активів (VASP).