Як польські банківські установи здійснюють контроль над українськими громадянами: вони не обмежують можливість придбання криптовалюти і впроваджують менш жорсткі заходи фінансового моніторингу.

За майже три роки після початку повномасштабного вторгнення чисельність українських вкладників у найбільшому банку Польщі PKO збільшилась в 2,5 рази, нашим людям не забороняли купувати криптовалюту та застосовували вищу за українську планку щодо фінансового моніторингу - 652 тис. грн у перерахунку на гривню.

У відповідь на запит інтернет-видання OBOZ.UA прес-служба PKO Bank Polski надала інформацію з цього приводу. З огляду на посилення вимог фінансового моніторингу в Україні та обмеження для українських громадян, а також у контексті підготовки до вступу нашої країни в Європейський Союз, редакція вирішила порівняти деякі правила, що діють у країнах ЄС, із українськими нормами.

Дізнайтеся, де використовуються суворіші норми і які правила необхідно врахувати, у статті на OBOZ.UA.

Україна VS Польща: де банкіри жорсткіші

Відповідно до чинних норм законодавства, усі фінансові організації України зобов'язані надавати звіти до Державної служби фінансового моніторингу про всі транзакції своїх клієнтів-фізичних осіб, якщо їхня вартість перевищує 400 тисяч гривень, навіть якщо ці операції не викликають підозр. Це становить приблизно 9,2 тисячі євро за нинішнім середнім офіційним курсом євро.

Водночас у Польщі діє менш сувора вимога: до місцевої фінансової розвідки, яка зветься Generalny Inspektor Informacji Finansowej або GIIF (Генеральний інспектор фінансової інформації) подаються дані про клієнтські операції, які аж на 63% більші аніж в Україні, тобто від €15 тис.

PKO Bank Polski керується нормами Закону про боротьбу з відмиванням коштів при встановленні бізнес-відносин та протягом всього їхнього терміну, враховуючи визначений ризик клієнта. Банк ретельно моніторить усі фінансові операції, незалежно від їх розміру, та звітує до GIIF про транзакції, що перевищують 15 000 євро, без огляду на правила STIR. Перевірка особи клієнта здійснюється безпосередньо, незалежно від його громадянства чи місця проживання, - повідомили OBOZ.UA у PKO Bank Polski.

На відміну від ситуації в Україні, де криптовалютні операції офіційно заборонені та можуть призвести до закриття банківських рахунків (навіть якщо клієнт надає інформацію про джерела своїх коштів), у Польщі така діяльність не тільки дозволена, але й активно практикується. Це відкриває можливості для українців проводити транзакції, якщо вони зможуть підтвердити легальність своїх фінансових ресурсів. Легітимність є основним критерієм, як для українських, так і для європейських фінансових установ — банки вимагають підтвердження доходів і здійснюють перевірку джерел фінансування.

"Транзакції, пов'язані з криптовалютою, не заборонені в Польщі. Як правило, банк допускає клієнтів, які здійснюють операції на ринку криптовалют, але важливо, щоб клієнт обґрунтував і довів, що гроші, якими вони володіють, походять із законного джерела", -- підтвердив PKO Bank Polski у ексклюзивній відповіді.

Минулого року українські банки отримали значну кількість звернень від громадян щодо блокування та примусового закриття рахунків, пов'язаних із криптовалютними операціями. Ці скарги виявилися настільки численними, що пізніше заборону на використання криптовалют почали публікувати на веб-сайтах, зокрема, це зробив і найбільший державний банк України — Приватбанк, в якому обслуговується понад 24 мільйони гривень українських вкладників-фізичних осіб.

"Операції з криптовалютами наразі заборонені", - чітко зазначено на офіційному сайті ПриватБанку. Спочатку представники контакт-центрів цієї фінансової установи пояснювали заборону тим, що правове регулювання криптоактивів ще не є повністю врегульованим в Україні. Однак пізніше на сайті ПриватБанку з'явилося уточнення, яке підкреслює високі фінансові ризики, пов'язані з криптовалютами, що є недоречними у період воєнного стану.

За що блокують рахунки

У PKO Bank Polski запевнили, що найчастіше блокують клієнтські рахунки за умови "ненадання належних пояснень або документів, необхідних для заходів фінансової безпеки". Та поновлюють обслуговування людини після врегулювання цього моменту.

Водночас у польських банках ще запроваджували практики зі стягування з людей величезних комісій -- до 30% суми -- що вже є в Україні після примусового закриття фізособі рахунку та розірвання ділових відносин із клієнтом, про що писав OBOZ.UA.

"Усі комісії стягуються згідно з тарифом комісій, залежно від продукту, яким володіє клієнт. Наскільки нам відомо, у Польщі не існує практики стягнення плати з клієнтів за розблокування облікових записів, заблокованих з причин AML (Anti Money Laundering -- заходи протидії відмивання коштів. -- Ред.)", -- підкреслили фахівці PKO Bank Polski.

Також було зазначено про зростання випадків банківського шахрайства, про яке попереджають і українські фахівці у фінансовій сфері. Шахраї видають себе за співробітників банків і обманом отримують гроші у громадян.

У PKO Bank Polski зазначили, що норми щодо протидії відмиванню коштів функціонують у Польщі з початку 2000-х. Як країна-член Європейського Союзу, Польща впроваджує відповідні правила та коригує свою законодавчу базу відповідно до європейських директив.

Як відомо, Україна розпочала запроваджувати передові світові практики фінмоніторингу майже на 20 років пізніше. Поворотним моментом стало прийняття закону №361-IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", чиї вимоги просувались неквапно та більш менш активно їх почали вводити перед великою війною. Хронологія така:

На сьогоднішній день спостерігається певне уповільнення потоку клієнтів з українськими паспортами до польських банків у порівнянні з періодом початку великої війни. Проте, за даними минулого року, в PKO Bank Polski зафіксували зростання їхньої загальної кількості з 200 тисяч до 500 тисяч осіб, що становить 2,5-кратне збільшення.

"Як і інші банки в Польщі, ми спостерігаємо за зростанням кількості українських клієнтів, які відкривають рахунки в нашій установі після початку російської агресії проти України в лютому 2022 року. Найвищий рівень інтересу спостерігався в першій половині 2022 року, проте з часом він поступово зменшується. Наші клієнти мають можливість вільно відкривати та закривати рахунки відповідно до своїх потреб, що призводить до щоденних коливань у кількості клієнтів. На початку 2024 року ми мали близько 500 тисяч українських клієнтів, що на 300 тисяч більше, ніж у 2021 році", - повідомляє прес-служба PKO Bank Polski.

Серед найзатребуваніших послуг у наших громадян виділяються:

Штрафи для банків за недотримання норм фінансового моніторингу в Польщі перевищують українські. У Польщі максимальна санкція може досягати 21 659 000 злотих, що еквівалентно приблизно €5 мільйонам, тоді як в Україні вона становить 135,15 млн грн, або трохи більше €3 мільйонів. Проте в Україні такі покарання застосовують значно частіше: два випадки проти одного в Польщі, де підхід до цього питання є більш стриманим.

"Найбільший штраф був призначений одному з банків Польщі. В останні роки GIIF дедалі частіше використовує свої повноваження для накладення штрафів, проте санкції, що стосуються менших організацій, іноді становлять лише кілька тисяч злотих. Розмір штрафів залежить від характеру порушень, а також від обсягу та масштабу діяльності установи", — зазначили в PKO Bank Polski.

PKO Bank Polski є найбільшим універсальним банком Польщі, який знаходиться під контролем державного казначейства, яке володіє 29,43% акцій. Інші акції розподілені серед приватних та інституційних інвесторів, серед яких Nationale-Nederlanden Otwarty Fundusz Emerytalny (колишній ING OFE) володіє 5,17%, а Aviva Otwarty Fundusz Emerytalny - 6,72% тощо. Загальна вартість активів цього польського банку становить €118 мільярдів.

Для порівняння: згідно даних НБУ, на 1 грудня 2024 року загальні активи усіх чинних на той момент 62 банків України становили 3,6 трлн грн або €82,4 млрд.