Як Європейський Союз вперше з 2022 року застосував санкції до України через нездійснені реформи та чому це лише перший крок.

На минулому тижні Україну вразила інформація про те, що Європейський Союз зменшив обсяг фінансової підтримки для українського бюджету з майже 4,5 мільярда до 3,05 мільярда євро.

Інформація з'явилася одразу після того, як влада спробувала "порушити" антикорупційну систему. Проте, замороження цих коштів (які поки що не втрачено, а лише заблоковано) не має зв'язку з тиском на НАБУ.

На горизонті нас чекають ще серйозніші виклики. Україна потрапляє у безперервний цикл невдач у реформах. Це призведе до накладення штрафів та появи критичних оцінок. Адже вже неможливо ігнорувати існуючі труднощі.

Про те, як Україна може втратити мільярди євро допомоги від ЄС, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Ціна не зроблених реформ. Скільки втратить Україна через затримки від уряду, Ради і президента. Далі - стислий її виклад.

"Фінансування за зміни" - це звична та основоположна практика для Європейського Союзу, яка використовується для надання підтримки країнам-партнерам.

З початку 2024 року головною лінією фінансової допомоги Україні стала програма за назвою Ukraine Facility із заявленою вартістю в 50 млрд євро. З них 38,27 млрд євро - програма бюджетної підтримки.

З початку другого кварталу 2024 року Європейський Союз встановлює умову надання фінансової допомоги залежно від здійснення реформ в Україні. Кожного кварталу Україна повинна виконувати певні індикатори — це конкретні зміни, які Київ повинен реалізувати, або рішення, які необхідно ухвалити. Усі етапи та терміни виконання закріплені у документі під назвою "План України", відповідно до якого країна звітує і отримує фінансування.

Кожного разу сума виявляється різною, і ця різниця може бути значною.

Завдяки цій гнучкості, "покарання" для Києва спочатку залишилось непоміченим. 25 липня речник Єврокомісії у коментарі для "Європейської правди" повідомив, що наступний транш програми Ukraine Facility буде скорочено через те, що Київ не здійснив обіцяні реформи. Сума "штрафу" виявилася значною - майже 1,5 мільярда євро. Важливо зазначити, що ці 1,4 мільярда євро не втрачені, і Україна має можливість їх отримати.

Уряд уже протягом кількох місяців був у курсі, що не зможе отримати всю заплановану суму. Наприкінці червня стало відомо, яку саме частину коштів не вдасться залучити. Зокрема, розмір "штрафу" зазначений у проєкті рішення Ради ЄС, підготовленому ще 30 червня, проте цей документ залишився поза увагою.

Протягом тривалого конфлікту це вперше, коли Європейський Союз, фактично, наклав санкції на Україну за нездійснені реформи — тому суспільство було здивоване таким поворотом подій.

Не менш важливо усвідомити, що попереду нові "штрафи", уникнути яких Київ навряд чи зможе. І важливо не довести до стану, коли кошти перетворяться із "заморожених" на "остаточно втрачені".

Європейський Союз, працюючи над створенням механізму підтримки для України, врахував, що реалізація певних реформ може бути складною. Тому Київ отримав додатковий рік для завершення кожного з проблемних показників. Важливо зазначити, що з цього терміну Київ вже витратив 4 місяці.

На даний момент, після публікації новин про перший "штраф" для України, існують сподівання на покращення ситуації за деякими "заваленими" показниками. Проте, усі труднощі не вдасться подолати.

З трьох ключових показників, невиконання яких обійшлося Україні в 1,4 мільярди євро, один уже було реалізовано. Президент, з незначною затримкою, підписав законодавство, що стосується агентства з управління замороженими активами АРМА, що в свою чергу призвело до звільнення проблемної керівниці Олени Думи; попереду - новий конкурс на цю посаду. Україна планує проінформувати ЄС про ці зміни в наступному звіті, за що зможе отримати приблизно 500 мільйонів євро.

Утім, те, що два інших закони не ухвалені (щодо реформування територіальної організації виконавчої влади; про добір суддів Вищого антикорупційного суду) - можна пояснити лише "пофігізмом" парламенту і нерозумінням депутатами того, що їхня бездіяльність дедалі більше б'є по Україні.

Питання про те, чому уряд не працював з Радою як годиться і не пояснював депутатам наслідки їхньої позиції - відкрите.

Далі буде ще більше проблем, але наступні "штрафи" мають бути меншими.

Темпи реформ в Україні зазнали значного падіння. Моніторинг, здійснений консорціумом громадських організацій RRR4U, свідчить про те, що країна опиняється в небезпечній спіралі невиконання своїх зобов'язань.

З наступного траншу (за нинішнього рівня невиконання) Україна ризикує недоотримати додатковий мільярд євро.