Як змінюється банківська система в умовах конфлікту та впливу інфляції.
Сергій Максюта, член ради директорів та керівник фінансового відділу Sense Bank.
Зростання облікової ставки, підвищення рівня інфляції та зміна сподівань споживачів створили складні умови для функціонування українських банків у першій половині 2025 року. Проте, незважаючи на ці виклики, фінансові установи не лише демонструють стабільність, але й проявляють здатність до змін, ефективності та інновацій. У наступному розділі ми розглянемо основні економічні тенденції, нові ролі регулятора, зміни у поведінці клієнтів, а також трансформацію банківської системи в умовах війни, інфляційного тиску та цифрових перетворень.
У першому кварталі 2025 року фінансова сфера України опинилася перед низкою серйозних труднощів. Однією з ключових проблем стало прискорення інфляційних процесів, що змусило Національний банк України підвищити облікову ставку з 13% до 15,5%. Це рішення мало значний вплив на ринок кредитування та інвестицій: дохідність депозитних сертифікатів НБУ зросла, а вартість нових облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), випущених Міністерством фінансів, також зросла, що, своєю чергою, призвело до зменшення привабливості банківських позик як для фінансових установ, так і для їхніх клієнтів.
Крім того, перший квартал 2025 року ознаменувався значним податковим навантаженням для банків: вони сплатили податок на прибуток за ставкою 50% з доходів 2024 року. Це суттєво вплинуло на показники достатності регулятивного капіталу й обмежило можливості частини банків щодо подальшого розвитку та інвестування в економіку. Також варто зазначити зростання витрат банків на оплату праці -- здебільшого через тиск інфляції, що накопичувався у попередні роки. Це негативно вплинуло на показник ефективності, змусивши банки активніше шукати та розвивати нові джерела доходу насамперед через нарощення валюти балансу, розширення обсягів процентних операцій та боротьби за комісійні доходи.
У першому кварталі чітко визначилися умови ринку, які можна охарактеризувати як ринок працівника та клієнта. Вважаю, що в середньостроковій перспективі ці фактори залишаться невід'ємною частиною банківської діяльності. Незважаючи на ці виклики, перші місяці року вселяють обережний оптимізм: ми спостерігаємо зростання кредитних портфелів банків та збільшення депозитних коштів клієнтів, що свідчить про підтримку довіри до банківської системи.
Інфляційні процеси та валютний тиск: шлях до пристосування.
Інфляційні процеси в Україні продовжують свій підйом: за результатами першого кварталу 2025 року споживчі ціни зросли на 3,5% у порівнянні з груднем 2024 року, що становить 13,6% в річному вимірі (кумулятивно). Така тенденція створює додатковий тягар на операційні витрати фінансових установ, зокрема на заробітні плати, орендні витрати, ІТ-послуги та інфраструктуру. Хоча говорити про нову хвилю інфляції ще зарано, ринок демонструє обережний оптимізм щодо подальшої стабілізації ситуації. Прогнозується, що Національний банк України зможе контролювати інфляційні процеси, і в кінці року ми досягнемо прогнозованого рівня, вказаного в останньому звіті НБУ, який становить 8,7%. Валютні коливання також залишаються важливим фактором, особливо в умовах міжнародної фінансової допомоги та зміни резервів.
Курс гривні до долара США залишається відносно стабільним, що дозволяє уникнути зростання витрат за контрактами, прив'язаними до валютного курсу. Водночас у першому кварталі спостерігалося суттєве зміцнення євро, що вплинуло на банки, які мають відкриту валютну позицію в цій валюті -- зокрема, через результати її переоцінки. Варто розуміти, що в умовах витрат, що збільшуються, банківський сектор перебуває в постійному пошуку шляхів оптимізації. Банки переглядають доцільність кожної статті витрат, оцінюючи їх окупність, рентабельність та стратегічну важливість. Головна мета таких кроків -- збереження конкурентоспроможності та підвищення ефективності ведення бізнесу.
Фактор підтримки може бути переформульований як "елемент сприяння" або "аспект підтримки".
Важливим зовнішнім фактором для банківського сектору залишається збереження фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів. Саме завдяки цій допомозі державний бюджет продовжує повною мірою виконувати зокрема й соціальні функції, що є критично важливим в умовах війни. Крім того, ми спостерігаємо початок циклу зниження ключових ставок Федеральної резервної системи США та Європейського центрального банку. Це сприятиме зменшенню вартості запозичень на зовнішніх ринках, що може розширити доступ до дешевших ресурсів. Також очікується подальше зниження дохідності за залишками коштів на НОСТРО-рахунках, що вплине на дохідність банків від операцій із валютною ліквідністю. Серед ключових зовнішніх факторів варто виокремити геополітичну напруженість, пов'язану з конфліктами, а також загальне уповільнення світової економіки. Ці обставини посилили прагнення банків до обережності, водночас стимулюючи пошук внутрішніх резервів зростання.
Українська банківська система: стійкість попри виклики
Завдяки виваженій політиці НБУ та структурній трансформації останніх років, банківська система демонструє достатній рівень стійкості. Високий рівень капіталізації, якість активів та зростання цифрових каналів обслуговування свідчать про її операційну здатність успішно протистояти шокам. У 2025 році ми можемо впевнено сказати, що банківська система України стала помітно стійкішою, ніж кілька років тому. Це результат глибоких структурних змін, впроваджених як на рівні державної політики, так і на рівні внутрішньої трансформації банків.
Щодо показників ефективності, рентабельність банківського сектору залишається на високому рівні — більше ніж 30%. Це стало можливим завдяки значній маржинальності активних операцій, помірним витратам на покриття кредитних ризиків, зменшенню частки проблемних кредитів (NPL), а також підтриманню низького співвідношення витрат до доходів. Окрім цього, банки адаптувалися до умов воєнного часу та змогли забезпечити безперервність своєї діяльності, продемонструвавши здатність ефективно функціонувати навіть у складних зовнішніх умовах. Тим не менш, ми залишаємося реалістами: у нинішній ситуації важливо зберігати увагу та гнучкість у фінансовому плануванні.
Банківські установи активно перевіряють свої стратегії та бізнес-плани під час стресових ситуацій. Вони займаються реструктуризацією кредитних портфелів і значно підвищують увагу до управління ризиками. Однак важливо зрозуміти, що стійкість фінансових установ багато в чому залежить від того, наскільки швидко вони зможуть адаптуватися до нових умов, а також від підтримки регуляторних органів. Підготовка до різних сценаріїв стала невід'ємною частиною відповідального банківського управління. Спостерігаємо, що більшість фінансових організацій регулярно здійснюють стрес-тести, переглядають свої кредитні портфелі та удосконалюють методи резервування. Проте, основним чинником стійкості залишається довіра — як з боку клієнтів, так і з боку існуючих та потенційних інвесторів. Її підтримка є постійною стратегічною метою для Sense Bank.
