WSJ: Найперспективніша інвестиція року – українські безпілотники.

Зарубіжні інвестиції сприяють українським оборонним стартапам у конкуренції з західними фірмами.

Україна стала піонером у застосуванні дронів на полі бою. Тепер західні інвестори хочуть долучитися до цього ринку, пише The Wall Street Journal.

Іноземні інвестиції в українські компанії, що виробляють безпілотники та оборонні технології, цього року різко зросли -- про це заявляють як засновники стартапів, так і самі інвестори. Причина -- перевірені на полі бою технології, які можуть відвоювати собі частку зростаючих військових бюджетів.

Ці фінансові ресурси сприяють українським виробникам, які розпочинали свій шлях у гаражах або військових підрозділах, у переході на професійний рівень, що дозволяє їм змагатися з західними компаніями. Для Сполучених Штатів українські стартапи можуть стати відповіддю на їхні власні виклики в галузі дронів.

"Так, вони дійсно креативні. І ні, вони не займаються діяльністю в зруйнованих спорудах з кліщами, підібраними на узбіччі," -- зазначає Джастін Зіф, один із засновників венчурного фонду Green Flag Ventures, що має офіси в Лос-Анджелесі та Києві. -- "Вони усвідомлюють, що роблять".

Фонд Green Flag створили у 2023 році спеціально для інвестицій в українські компанії. Зараз до його першого пулу на $20 млн приєднується все більше охочих.

На думку Зіфа, західні інвестори оцінюють виробників українських дронів як менш ризиковані. Багато з цих компаній вже отримують прибуток, мають клієнтів за кордоном і впровадили сучасні корпоративні управлінські стандарти. Крім того, Київ нещодавно вперше надав дозвіл приватним оборонним компаніям на експорт своєї продукції.

З моменту початку російської агресії в 2022 році Україна перетворилася на центр "дронової війни", ставши майданчиком для тестування сучасних технологій. Багато безпілотників, які використовуються на передовій, розроблені вітчизняними стартапами і нерідко демонструють вищу ефективність порівняно з американськими чи європейськими моделями, при цьому їхня вартість є значно нижчою.

У вересні київський стартап Swarmer, що розпочав свою діяльність у гаражі в 2023 році, отримав $15 млн — найбільшу інвестицію в український сектор оборони з початку війни. Компанія спеціалізується на створенні програмного забезпечення на основі штучного інтелекту, яке вже активно використовується Україною для координації ройових атак дронів на російські позиції. Залучені фінансові ресурси планується витратити на відкриття офісів у Варшаві та Остіні (Техас), а також на розробку нових продуктів.

Хоча обсяги інвестицій наразі не досягають мільярдів, які спрямовуються на американські оборонні компанії чи у сферу штучного інтелекту, кількість угод зростає дуже швидко. Фонд Ondas Capital з США має намір інвестувати принаймні $150 млн у технології, перевірені в бойових умовах, переважно в Україні. На конференції з оборонних технологій у вересні чотири європейські венчурні фонди оголосили про спільні інвестиції на суму $100 млн.

Минулорічна конференція привлекла тисячі учасників, а цього року їх стало вже п’ять тисяч.

Основна частина фінансування наразі надходить з Європи, оскільки українські стартапи ще не досягли розмірів, достатніх для великих американських інвестиційних фондів. Водночас, вкладення в українські дронові технології пов'язані з певними ризиками: країна має стійку репутацію корупції, ринок дронів виявився перенасиченим, а для інвесторів поїздки в Україну часто супроводжуються небезпекою.

"Це справжня бізнес-можливість, і саме з цієї причини інвестори проявляють інтерес," – зазначає Евелін Бухацька, керівна партнерка фонду D3, заснованого на початку війни для інвестування в українські військові технології. Серед його інвесторів можна зустріти колишнього генерального директора Google Еріка Шмідта.

На початку конфлікту залучення венчурних інвестицій було практично неможливим, згадує Євген Жебко, співзасновник Teletactica. Проте у липні компанії вдалося отримати $1,5 млн, серед яких були і кошти від Green Flag. Ці інвестиції дозволили розширити виробничі потужності для потреб фронту та відкрити представництва в Латвії та Естонії, які вже замовили тестові партії розробок.

Американський інвестиційний фонд MITS Capital нещодавно об'єднав чотири українські компанії у сфері оборони під новим брендом MITS Industries, головний офіс якого розташовано в Данії. Це рішення спрямоване на оптимізацію управлінських процесів та використання зростаючого попиту на техніку в скандинавських країнах.

Західні компанії активно налагоджують партнерські відносини: у липні німецька фірма Quantum Systems придбала 10% акцій київського виробника безпілотників Frontline та сприяє розширенню виробництва. Два роки тому компанія функціонувала в занедбаній, неопалюваній будівлі, а сьогодні в її штаті вже понад 100 співробітників. Її основна модель дрону коштує $3 000 — це менше ніж одна шоста від вартості західного аналога.

"У Європі та США є схожі компанії, але вони пропонують те саме за набагато вищу ціну", -- каже директор з маркетингу Frontline Микита Рожков.

Низька вартість виробництва привертає увагу західних урядів до України. Пентагон уже підписав кілька угод з українськими стартапами, які займаються створенням дронів дальнього радіусу дії та систем протидії безпілотникам. США та Україна активно обговорюють можливість угоди, за якою українські підприємства зможуть передавати свої технології в обмін на роялті або інші форми компенсації.

Велика Британія та Данія також уклали угоди з Києвом, маючи на меті започаткування виробництв дронів українських компаній на своїх територіях.

Працівники венчурної компанії Plural, що інвестує в різні проекти, включаючи німецький оборонний стартап Helsing, нещодавно взяли участь в оборонній конференції, де українські стартапи мали можливість презентувати свої розробки потенційним інвесторам.

Попри стрімке зростання, ринок перенасичений: за даними Ради з питань зброярства, в Україні вже понад 300 виробників дронів, і сотні нових з'являються по всій Європі та США. Експерти прогнозують, що після війни відбудеться "відсів слабких".

"Здебільшого вони не зможуть витримати", -- зазначає партнер лондонського фонду Plural Халед Геліуї. -- "Проте якщо кілька з них зуміють пробитися, це означатиме, що ми отримаємо переможців".