Новини світу фінансів

Всі ресурси на захист: де знайти резерви у бюджеті 2026 року? | UACRISIS.ORG

До Верховної Ради надійшли пропозиції від Уряду щодо проєкту Державного бюджету України на 2026 рік. Як і в поточному році, пріоритетом залишається фінансування сфери безпеки та оборони. На цей сектор планується виділити приблизно 2,8 трлн грн, в той час як загальні витрати та потреби в кредитах сягнуть 4,8 трлн грн. Які недоліки присутні в цих пропозиціях і де шукати додаткові фінансові ресурси для захисту країни? Цими питаннями займалися учасники експертної дискусії "Бюджет стійкості 2026. Як максимально ефективно використовувати кожну гривню для перемоги", організованої Мережею захисту національних інтересів "АНТС".

Голова правління об'єднання Ганна Гопко повідомила, що "АНТС" продовжує адвокаційну кампанію "Гроші для перемоги": "На міжнародному рівні ми вимагаємо конфіскувати російські активи, гроші Центробанку, щоб нарешті Бельгія знайшла політичну волю на виділення Україні репараційного кредиту. Всередині України ми підготували аналітичний документ, який називається "Внутрішні резерви для української стійкості". Наше завдання - кожну гривню з податків, які ми платимо митниці спрямувати на зміцнення нашої обороноздатності.

За оцінкою народного депутата України Ярослава Желєзняка, у проєкті бюджету закладено зайвих видатків у розмірі 65 мільярдів грн., які можна було би перенаправити на більш пріоритетні напрямки.

Ось альтернативний варіант тексту: "Ось конкретний приклад. Незважаючи на велику повагу до українського контенту та наших творчих особистостей, я зовсім не можу зрозуміти, що саме ми плануємо зробити в 2026 році, які зміни стали причиною пошуку додаткових 4 мільярдів гривень з бюджетів платників податків для стратегічних комунікацій. Досі не отримав відповіді на питання, що саме це означає. Чому Національний кешбек, який, без сумніву, витягне приблизно 4-5 мільярдів з нашого бюджету, залишається в силі, якщо вже всі погоджуються, що він неефективний, адже у нас вистачає аргументів на цю тему? Якби він був дійсно дієвим, то тенденція була б зовсім іншою. Чому ми плануємо на 15 мільярдів збільшити витрати на дорожнє будівництво? Чи дійсно це є нашим пріоритетом?" - висловив свою думку народний депутат.

Директор з наукових питань та розвитку в Інституті громадянського суспільства Анатолій Ткачук обговорив основи бюджетної політики держави, що перебуває у стані війни. Він навів приклад принципів, які були використані під час бюджетного процесу країнами антигітлерівської коаліції в період Другої світової війни.

Загальний принцип фінансування передбачає підтримку лише тих ініціатив, які сприяють досягненню перемоги або зміцненню обороноздатності як на фронті, так і в тилу. Це є першим важливим правилом. Другим є необхідність підвищення податкових ставок, при цьому сплата податків має бути обов'язковою для всіх. Відсутність пільг та можливостей для ухилення від оподаткування є критично важливою. Ухилення від сплати податків повинно розглядатися як серйозний кримінальний злочин. Додатково, всі витрати, які не є критичними, підлягають обмеженню і не підлягають індексації. Запроваджується обмеження на заробітні плати працівників у державному секторі, які мають бути пов’язані з рівнем зарплат військовослужбовців. Усі інші зарплати повинні визначатися виходячи з окладів військових, - зазначив Анатолій Ткачук.

Керівник аналітичного відділу Мережі "АНТС" Ілля Несходовський висловився про проєкт бюджету на 2026 рік, назвавши його несправедливим: "У ситуації, коли країні потрібні додаткові фінансові ресурси, уряд замість боротьби з існуючими схемами починає підвищувати податки для малих підприємців та на доходи від заробітної плати. При цьому податки на предмети розкоші залишаються незмінними. Крім того, ми надаємо значні пільги китайським маркет-плейсам, які, користуючись схемами поштового імпорту, фактично продають товари без оподаткування, адже їхній бізнес зареєстровано в Китаї."

Експерт вважає, що для знаходження нових фінансових джерел слід в першу чергу звернути увагу на митні збори та індустрію азартних ігор.

На завершення зустрічі Ганна Гопко підкреслила важливість активного контролю над урядом збоку громадянського суспільства.

Читайте також