Влада в Польщі: чи готові поляки пожертвувати Україною?

Два рішення нового президента Польщі підтвердили найпесимістичніші прогнози Києва, а українські біженці стали предметом політичної боротьби між прем'єр-міністром і президентом.

В Польщі ідеологія ОУН-УПА може бути оголошена поза законом. Президент Кароль Навроцький висловив пропозицію заборонити публічне використання її символіки, стверджуючи, що це "спонукає до насильства з метою впливу на політичні чи соціальні процеси".

Таке широке формулювання дозволяє включити практично будь-який випадок. Кримінальна відповідальність може бути застосована як до правопорушників, так і до колаборантів.

Київ намагається уникати конфліктних ситуацій, стверджує видання "Європейська правда", цитуючи свої джерела в дипломатичних колах. Водночас Варшава отримає реакцію на будь-які політичні рішення, що можуть викликати суперечки.

Отже, Україна виявляється в складній ситуації, немов між молотом і ковадлом. Польща здатна збільшити тиск на українських біженців, але ігнорувати антиукраїнські заяви польського президента по відношенню до Києва також є неприйнятним.

Посол України в Польщі Василь Боднар акцентував увагу на тому, що українські біженці дотримуються польських законів. Окремі випадки порушень не є репрезентативними. Однак, існує проблема в тому, що таких випадків стає все більше.

9 серпня на Національному стадіоні у Варшаві під час концерту один з присутніх підняв червоно-чорний прапор, що стало причиною масової бійки. Пізніше він пояснив, що його наміром було привернути увагу до агресії з боку Росії.

Нещодавно Віталій Мазуренко, співробітник польського видання "Міжнародний оглядач" та біженець з України, вживав термін "пахан" стосовно президента Польщі. Він пізніше вибачився за свої слова, але внаслідок цього портал вирішив його звільнити.

У відповідь на звернення "пахана" Навроцький висунув ідею подовження терміну постійного проживання для українців, що необхідний для отримання польського громадянства, з 2 до 10 років.

Прем'єр Дональд Туск оперативно і рішуче відреагував на інцидент, що стався під час концерту: він наголосив на необхідності термінової депортації винуватців.

Навроцький діяв через букву закону: ідеї заборонити ОУН-УПА передувало вето на закон про підтримку українських біженців. Передбачено, зокрема, припинити виплати на дітей тим батькам, котрі не працюють.

Новий президент Польщі загострює конфлікт із Дональдом Туском. У зв'язку з вотумом довіри, проголосованим у Сеймі, він не має можливості усунути діючий уряд. Тим часом, прем'єру бракує необхідної кількості голосів, щоб подолати вето Навроцького.

Депортація українців та білорусів викликала сильне обурення серед польських суспільних організацій. Група "Obywatele RP" у своєму зверненні до Дональда Туска охарактеризувала висилку громадян країни, що змагається за своє існування, як варварський акт. Тим часом правозахисний центр "Вясна" підкреслив, що право на залишення в країні є основним для біженців.

Прем'єр планує обійти існуючі перепони. Як повідомляє "Gazeta Wyborcza", Туск має намір призначити Роберта Купецького, заступника міністра закордонних справ, своїм радником з безпеки. Це рішення дозволить йому ускладнити участь помічників Навроцького в експертних переговорах щодо України.

Замість цього Навроцький проводить паралелі між ідеологією ОУН-УПА та нацистською або радянською, закликаючи до "історичної справедливості". Для досягнення своїх цілей він, здається, готовий використовувати зміни в законодавстві про підтримку біженців як предмет політичних торгів.

27 серпня Туск оголосив про створення нового проєкту, який враховуватиме погляд Навроцького.

У сфері фінансів президент Польщі може виявити готовність до компромісу. Європейська комісія підкреслила, що, незважаючи на те, що всі країни ЄС зобов'язані надавати підтримку українським біженцям, кожна держава має право самостійно визначати обсяги цієї допомоги.

Події на Волині мають особливе значення для Навроцького. Крім того, вони слугують важливим інструментом впливу діючого президента на ситуацію в Києві.

Офіційна Варшава має можливість перешкодити Україні в процесі євроінтеграції, якщо Київ не визнає події 1943-1944 років як трагедію. Таку інформацію повідомляють польські ЗМІ, посилаючись на слова міністра національної оборони Владислава Косиняк-Камиша.

Від таких дискусій і торгів виграє російська пропаганда, зауважує соціолог Варшавського університету Лукаш Мазуркевич. На його думку, емоції навколо українців і Волині є штучними. Для поляків це дійсно чутливі теми. Водночас, зауважив він, острах перед мігрантами є загальним трендом не лише у Польщі останніми роками, а в усій Європі та і той бік океану. У Польщі до українців насторожено ставляться сільські мешканці, котрі мало з ними контактують. У великих містах упередженості немає, розповів експерт. Однак сільські жителі - базовий електорат Навроцького.

До слова, на польські випади проти нашої країни одразу відреагував Дмитро Медведєв і назвав це "сваркою клінічних русофобів".

Ситуація з Starlink в Україні для військових, за яку фінансує польська сторона, є показовою. Після чуток про можливе відключення, адміністрація президента Польщі одразу запевнила, що все залишатиметься в робочому стані. У питаннях безпеки Навроцький продовжує дотримуватися курсу Дуди. Це є найважливішим для України на сьогодні.