З сьогоднішнього дня починає діяти нова угода про торгівлю з Європейським Союзом, яка призведе до збільшення квот для українських фермерів.

З 29 жовтня 2025 року вступили в силу нові зміни до тарифних графіків, які регулюють взаємну торгівлю між Україною та Європейським Союзом. Це знаменує початок нового етапу економічної співпраці між цими країнами.

За інформацією Укрінформу, це стверджує Державна митна служба України.

Зазначається, що рішення №3/2025, ухвалене в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, передбачає скасування або значне зменшення ставок ввізного мита та збільшення обсягів тарифних квот для українських товарів при експорті їх до ЄС.

"Це відкриває нові горизонти для українських експортерів. Зниження ставок ввізного мита та розширення квот сприятимуть розвитку експорту та допоможуть українським товарам виходити на нові ринки. Для України це важливий сигнал про поглиблення інтеграційних процесів з ЄС, що підвищує інвестиційну привабливість та зміцнює позиції українських виробників на міжнародній арені", - зазначили в митній службі.

Так, розмір квот збільшено: мед збільшено на 583,3% від 2021 року; цукор - 500%; оброблений крохмаль - 500%; ячмінна січка та крупа; зернові, оброблені іншим чином - 435,8%; висівки, лузга та залишки - 386%; сухе молоко - 308%; яйця - 300%; солод - 250%; оброблені томати - 250%; перероблені цукрові продукти - 250%; крохмалі - 244%; вершкове масло - 233,3%; овес - 192,5%; кукурудза - 153%; молоко, вершки, згущене молоко - 150%; часник - 150%; інші цукри - 150%; сік яблучний - 150%; продукти з обробленого вершкового масла - 150%; цукрова кукурудза - 150%; манітол-сорбітол - 150%; перероблені зернові продукти - 150%; цукрові сиропи - 135%; м'ясо птиці - 133,3%; пшениця - 130%; етанол - 125%; ячмінь - 122,2%.

Дані щодо нових обсягів тарифних квот на 2025 рік доступні на Єдиному державному інформаційному веб-порталі "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" за відповідним посиланням.

Відповідно до заяви Тараса Качки, віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, 21 з 34 квот перевищує максимальні обсяги торгівлі, зафіксовані під час дії преференцій. Крім того, в трьох квотах обсяги перевищують показники експорту 2024 року.

Як повідомив у Фейсбуці віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, український агроекспорт забезпечує кормову базу для тваринництва ЄС, тоді як Європейський Союз постачає Україні необхідні ресурси, зокрема паливо й засоби захисту рослин, що є взаємовигідним.

Станом на 1 жовтня 2025 року Україна реалізувала сільськогосподарську продукцію на загальну суму 15 мільярдів євро, що є на 1,57 мільярда євро менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Головні причини зниження експорту, за словами Качки, пов'язані з ситуацією на європейському ринку, зокрема з нестабільністю та непередбачуваністю в торгівлі з країнами ЄС.

Серед численних викликів, які були згадані віцепрем'єр-міністром, виділяються логістичні труднощі, зокрема високі витрати на страхування та брак контейнерів і рефрижераторів, які доставляються до портів Великої Одеси. Незважаючи на ці проблеми, Україні вдалося експортувати 44 мільйони тонн сільськогосподарської продукції через одеські порти, які забезпечують 90% усіх агроекспортних постачань.

Водночас, Україна виконує роль не лише експортера, але й імпортера європейських товарів. На жовтень 2025 року обсяги імпорту з Європейського Союзу для аграрного сектору склали 3,1 млрд євро, а агропродовольчі продукти завезені на 2,9 млрд євро.

"Статистичні дані у сфері торгівлі свідчать про те, що український агроекспорт виступає основою для кормів у тваринництві Європейського Союзу, тоді як ЄС забезпечує технологічну підтримку для українського сільського господарства, включаючи паливо, курячі яйця та засоби захисту рослин. Наші економіки взаємопов’язані. Кожна курка, яка вирощується в Україні, має європейське походження, в основному німецьке та польське. Дотримуючи європейських стандартів виробництва і ведучи переговори про членство, ми можемо досягти стратегічної автономії в Європі в таких сферах, як продовольство, білки та агроенергетичні ресурси", - зазначив Качка.

Він зазначив, що завдяки партнерству Україна має можливість укріпити свою продовольчу безпеку, розвивати альтернативні енергетичні ресурси та підвищувати енергоефективність у аграрному секторі.

Крім того, Україна має потенціал стати платформою для переробки агропродовольчої сировини з Азії та інших регіонів, що дозволить ЄС диверсифікувати свої торгові ланцюги і знизити геополітичні ризики.

Згідно з повідомленням Укрінформу, 14 жовтня Україна в спільності з Європейським Союзом ухвалила рішення про зменшення деяких тарифів та розширення квот на експорт сільськогосподарської продукції до ЄС.

Наступна оцінка можливостей розширення доступу на ринок Європейського Союзу запланована на 2028 рік.

Україна зобов'язалася відповідати європейським стандартам у аграрному секторі до 2028 року.