Від автобуса до влади: наркотерорист Ніколас Мадуро затриманий у США. Якою була спадщина президента - Новини Весь Харків.

Венесуельський проросійський державний діяч Ніколас Мадуро при владі у країні перебував уже десятки років. Змінив на посаді президента свого попередника - іншого диктатора Уго Чавеса. 3 січня цього року президент США Дональд Трамп повідомив, що, внаслідок військової операції, Мадуро, разом з дружиною захопили і вивезли з країни

Дізнайтеся більше про венесуельського диктатора та його шлях до влади в нашому огляді на Еспресо.

Витоки та перші етапи життя

Народився 23 листопада 1962 року в Каракасі в родині трудящих. Вже під час навчання в школі він почав проявляти інтерес до політичних питань, ставши активним учасником профспілкового руху. Згідно з деякими джерелами, Мадуро так і не закінчив середню освіту.

Починав свою кар'єру водієм автобуса, а також був охоронцем політика Хосе Вісенте Ранхеля під час його невдалої президентської кампанії 1983 року.

У кінці 1990-х років Мадуро став одним із засновників Руху П'ятої Республіки, колишньої лівої соціалістичної партії у Венесуелі, і виступив на підтримку Уго Чавеса під час президентських виборів 1998 року. У 2000 році його обрали до Національних зборів Венесуели, а під час президентства Чавеса він займав кілька важливих державних посад. Зокрема, Мадуро був міністром закордонних справ у період з 2006 по 2012 рік, а потім обіймав посаду віце-президента з 2012 до 2013 року. Варто зазначити, що, виконуючи обов'язки міністра закордонних справ, Мадуро не володів жодною іноземною мовою.

Мадуро пережив два шлюби. Першою його дружиною стала Адріана Герра Ангуло, з якою у нього народився син Ніколас Мадуро Герра, більш відомий під прізвиськом "Ніколасіто". Цей син також займав кілька важливих посад у державних структурах.

У липні 2013 року Ніколас Мадуро одружився з Сілією Флорес — юристом і політичною діячкою, яка старша за нього на десять років. У 2006 році вона стала першою жінкою на посаді голови Національних зборів, замінивши Мадуро на цій позиції. Їхні романтичні стосунки почалися ще в 1990-х, коли Флорес була адвокатом Уго Чавеса після невдалої спроби державного перевороту 1992 року. Шлюб відбувся через кілька місяців після того, як Мадуро став президентом.

У вересні 2006 року, під час 61-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, Мадуро короткочасно затримали співробітники Служби внутрішньої безпеки США в аеропорту Джона Ф. Кеннеді. Він провів під вартою приблизно 90 хвилин після того, як оплатив свої авіаквитки готівкою.

Після звільнення Мадуро заявив, що затримання було незаконним, і подав скаргу до ООН. Президент Чавес назвав подію помстою за свою різку промову в ООН, під час якої він назвав президента США Джорджа Буша-молодшого "дияволом".

Сходження до президентства

Після відходу Уго Чавеса з життя 5 березня 2013 року Ніколас Мадуро зайняв пост президента Венесуели. З самого початку його керівництва країна опинилася в центрі серйозної економічної кризи, що супроводжувалася нестачею товарів та значним зниженням рівня життя населення.

Економічна криза та нестача товарів призвели до масових протестів у 2014 році, які перетворилися на щоденні марші по всій території країни. Ці акції супроводжувалися жорстоким придушенням та зниженням популярності президента Мадуро. У 2015 році опозиція здобула більшість у Національних зборах, а в 2016 році розпочалася процедура відкликання президента, яка згодом була скасована урядом.

Мадуро зберіг владу за підтримки Верховного трибуналу, Національної виборчої ради та військових. Верховний трибунал фактично позбавив обраний парламент повноважень, що призвело до конституційної кризи та нової хвилі протестів у 2017 році. У відповідь на це Мадуро ініціював переписування конституції.

Вибори 2018 та 2024 років.

20 травня 2018 року Ніколас Мадуро знову здобув перемогу на президентських виборах, які експерти охарактеризували як символічні та такі, що відзначилися найнижчим рівнем участі виборців за всю сучасну історію держави.

Сполучені Штати наклали санкції на Мадуро після виборів, охарактеризувавши його як "диктатора" та заборонивши йому в'їзд на свою територію. У той же час, такі країни, як Китай, Росія та Куба, висловили йому свою підтримку. Мадуро, в свою чергу, також надав свою підтримку Росії. Венесуела, разом із Північною Кореєю, Сирією за часів Асада та Білоруссю, проголосувала проти всіх резолюцій ООН, які засуджували російську агресію та анексію Криму.

У звіті Amnesty International за 2018 рік "уряд Ніколаса Мадуро звинувачувався у скоєнні одних із найгірших порушень прав людини в історії Венесуели". Насильство відбувалося, зокрема, в бідних районах Венесуели, і включало "8292 позасудові страти, здійснені між 2015 і 2017 роками". За один рік 22% убивств (4667) були скоєні силами безпеки.

Під час керівництва Мадуро в країні розпочалася серйозна продовольча криза, що призвела до зникнення ключових продуктів та товарів першої необхідності. Відчувався брак цукру, олії і навіть туалетного паперу. Рівень дефіциту їжі коливався від 50 до 80%. Внаслідок хронічного недоїдання багато венесуельців почали втрачати вагу, що отримало назву "дієта Мадуро".

У певних областях Венесуели в 2015-2016 роках спостерігався дефіцит пального. Після кількох років протестів економіка країни фактично зазнала краху, що призвело до руйнування цілого ряду промислових секторів. Рівень інфляції сягнув кількох мільйонів відсотків на рік. У 2019 році країна провела деномінацію валюти, знизивши її курс до 100 тисяч до 1. У той же рік мінімальна заробітна плата становила всього 8 доларів.

Різке погіршення стосунків із Сполученими Штатами.

11 серпня 2017 року тодішній президент США Дональд Трамп заявив, що "не виключає військового варіанту" для протистояння уряду Мадуро. Через два роки Мадуро оголосив про розрив дипломатичних відносин Венесуели зі Сполученими Штатами після того, як Трамп визнав лідера венесуельської опозиції Хуана Гуайдо тимчасовим президентом країни.

На березень 2019 року більше ніж 50 країн не визнали Мадуро як легітимного президента Венесуели. У 2020 році федеральний суд у США звинуватив Мадуро у наркотероризмі та змові з метою контрабанди кокаїну на територію Сполучених Штатів.

У 2024 році він балотувався на третій термін. Національна виборча рада, пов'язана з Мадуро, оголосила його переможцем без надання доказів, що спричинило чергову політичну кризу в країні. Водночас підрахунки голосів, зібрані опозицією, показали перемогу їхнього кандидата - Едмундо Гонсалеса.

У серпні 2025 року Міністерство юстиції Сполучених Штатів підвищило розмір винагороди до 50 мільйонів доларів за будь-яку інформацію, яка може привести до затримання диктатора. А 24 листопада уряд США офіційно класифікував Мадуро та його спільників у владі як членів іноземної терористичної організації.

Такий статус надав президентові США повноваження запроваджувати жорсткіші санкції проти венесуельського уряду. Водночас експерти зазначали, що це рішення саме по собі не надавало повноважень на застосування летальної сили, однак, може слугувати виправданням для американських ударів по Венесуелі.

3 січня цього року у столиці Венесуели, Каракасі, відбулися вибухи. Крім того, в небі можна було спостерігати літаки, які здійснювали численні атаки.

Про ситуацію у Венесуелі повідомила низка ЗМІ, зокрема Reuters, Clash Report та CNN. Президент США Дональд Трамп неодноразово обіцяв наземні операції у країні на тлі посилення тиску на самопроголошеного президента Ніколаса Мадуро, аби той пішов з посади.

Уряд цієї країни звинуватив США в організації нападу, а президент Ніколас Мадуро видав указ про введення надзвичайного стану. Незабаром після цього американський президент Дональд Трамп повідомив про участь США в цій операції, стверджуючи, що Мадуро та його дружина були затримані.

Лише через кілька годин держсекретар Марко Рубіо оголосив, що Мадуро затриманий у США, а військові операції у Венесуелі закінчилися, про що повідомив сенатор Майк Лі.

Источник: espreso.tv