Від анулювання картки до штрафів у розмірі 170 000 грн і до 6 років ув'язнення: як влада та фінансові установи активізують заходи проти дроп-схем.

Та які обмеження чекають на бізнес з 14 листопада

Передача та продаж даних банківської картки може призвести до більш серйозних наслідків, ніж просто блокування рахунку. Верховна Рада у кінці жовтня у другому читанні ухвалила законопроєкт № 16013, норми якого передбачають покарання у вигляді штрафів до 170 тис. грн або позбавлення волі на строк до шести років для "дропів". Це клієнти банків, які за винагороду передають третім особам доступ до своїх платіжних карток та рахунків.

Цей захід є ще одним етапом посилення контролю за безготівковими фінансовими операціями фізичних осіб. З червня 2025 року банки почнуть вводити обмеження на р2р-перекази, які варіюються від 50 до 100 тисяч гривень на місяць, в залежності від ступеня прозорості доходів клієнтів. В свою чергу, з початку 2026 року подібні обмеження також впроваджуються для фізичних осіб-підприємців: в залежності від їхньої податкової категорії, вони зможуть здійснювати перекази на суму від 600 тисяч до 3 мільйонів гривень на місяць.

У жовтні 2025 року в парламенті було подано законопроєкт № 14161, який передбачає створення реєстру "дропів". Цей законопроєкт також встановлює нові вимоги для банків, включаючи індивідуальні ліміти на фінансові операції та обмеження на кількість активних рахунків для таких клієнтів.

Хоча основною метою цих ініціатив є протидія "торгівлі" даними карток та нелегальним фінансовим операціям, нові норми впливають на значно ширший контингент банківських клієнтів, які не мають жодного відношення до правопорушень.

Mind досліджував, які нові обмеження запровадить закон і до яких можливих наслідків повинні бути готові власники банківських карток у найближчому майбутньому.

Хто і за що може отримати штраф чи тюремний строк

Головне нововведення (нижче аналіз тексту законопроєкту №16013, оскільки фінальну редакцію прийнятого закону ще не опубліковано) - поява в Кримінальному кодексі окремої статті, яка встановлює відповідальність за передачу, отримання, придбання та зберігання чужих платіжних інструментів, а також надання доступу до банківських рахунків та платіжних карток або електронних гаманців з метою шахрайства або іншого кримінального правопорушення.

Закон визначає відповідальність в залежності від ролі власника картки або рахунку в даній схемі:

Якщо фізична особа навмисно надає свій платіжний засіб іншій особі для участі у шахрайських діях, вона може бути оштрафована на суму від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 17000 гривень).

* Особам, які причетні до придбання, зберігання, продажу або передачі чужих платіжних інструментів та даних доступу до них з метою скоєння злочину, загрожує штраф від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів (51000-85000 грн), обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на два-чотири роки.

* За повторне порушення чи участь в організованій злочинній групі покарання буде більш чутливим: штраф від 5000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів (85000-170000 грн) або позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Отже, нове законодавство встановлює відповідальність не лише для звичайних дропів, які за невелику суму пропонують доступ до карток і рахунків, але також і для посередників, які збирають інформацію про платіжні засоби та організовують мережі дропів.

Важливим аспектом є те, що простий факт передачі фінансової інформації іншій особі не завжди свідчить про вчинення злочину (як, наприклад, у випадку, коли дружина використовує картку свого чоловіка). Для проведення розслідування необхідно з’ясувати, що дані передавалися саме з наміром їх використання для шахрайських дій або інших правопорушень, таких як ухилення від сплати податків або легалізація виграшів з казино тощо.

Особи, які вперше скоїли правопорушення, що регулюється новим законодавством, мають шанс уникнути кримінальної відповідальності. Для цього їм необхідно самостійно повідомити про свій вчинок правоохоронним органам та активно допомагати в розслідуванні злочину.

Кримінальна відповідальність також поширюється на випадки крадіжки або шахрайства, пов'язані з банківськими картками, платіжними реквізитами та доступом до фінансових рахунків. Окрім того, нові норми можуть охоплювати не лише фізичних осіб, а й юридичних, у випадках, коли вони залучені до незаконного привласнення платіжних засобів та схем, що використовують дропів.

Ще один фільтр: навіщо НБУ та банкам реєстр дропів

Новий механізм для боротьби з дропами закріплений у положеннях законопроєкту №14161, який був зареєстрований групою народних депутатів 27 жовтня 2025 року.

Цей документ було підготовлено за участю Національного банку України і передбачає формування єдиного реєстру осіб, чиї платіжні операції підлягають підвищеному контролю. Адміністратором цього реєстру стане Нацбанк, а інформацію в нього вноситимуть банки, фінансові установи та інші провайдери платіжних послуг.

У разі прийняття законопроєкту, до реєстру потраплять дані не лише про власників карток і рахунків, які передають доступ до них третім особам (ті самі дропи), а й бізнес (продавці товарів та надавачі послуг), які підозрюються у маніпуляціях з платіжними інструментами. Зокрема, йдеться про так званий міскодінг - підміну коду категорії торговця (MCC), щоб приховати реальне призначення платежу, наприклад, виграші в азартних іграх або виведення тіньової виручки.

Фінансові установи та оператори платіжних послуг зобов'язані перевіряти інформацію в реєстрі при створенні рахунків і випуску карток, змінах даних клієнтів, авторизації через нові пристрої в мобільному або онлайн-банкінгу, а також під час виконання транзакцій, які вимагають підвищеного контролю (наприклад, у випадках підозріло частих переказів між рахунками).

Клієнти, що потраплять до спеціального реєстру, можуть зазнати більш суворих обмежень з боку банків. Це може включати зменшення лімітів на фінансові операції, а також обмеження на кількість відкритих платіжних карток і рахунків. Максимальний термін дії таких обмежень становитиме 24 місяці, тоді як інформація в реєстрі зберігатиметься протягом трьох років з моменту останнього запису про клієнта.

Хоча законопроєкт №14161 був розглянутий комітетом Верховної Ради з питань цифрової трансформації в грудні 2025 року, а потім успішно пройшов бюджетну та євроінтеграційну експертизу, він все ще залишається в "підвішеному" стані. 1 вересня 2026 року документ потрапив до порядку денного парламентської сесії, проте до голосування справа так і не дійшла.

Під увагою не лише платіжні картки, а також рахунки для бізнесу.

Зачистка "дропів" - лише один із напрямків більш масштабної боротьби за підвищення прозорості безготівкових розрахунків, яка триває вже два роки. За цей час контроль з боку банків поширився з переказів між фізособами на операції підприємців та компаній, а фінансовий моніторинг став охоплювати не лише окремі платежі, а й весь ланцюжок руху коштів.

У вересні 2024 року Національний банк України (НБУ) ввів обмеження на р2р-перекази між фізичними особами та зафіксував максимальну суму вихідних платежів "з картки на картку" на рівні 150 тисяч гривень на місяць. Наприкінці того ж року банки та провідні фінансові установи вирішили самостійно, без участі НБУ, здійснювати моніторинг транзакцій фізичних осіб. З червня 2025 року максимальний місячний ліміт на вихідні р2р-перекази для більшості карткових власників зменшено до 100 тисяч гривень, тоді як для клієнтів із підвищеним рівнем ризику – до 50 тисяч гривень.

У 2026 році банки домовилися запровадити додаткові обмеження і на підприємницькі рахунки. Оновлений меморандум про прозорість платіжного ринку вводить ліміти для нових й "сплячих" ФОП - платників єдиного податку 1-3 груп, яких банк віднесе до категорії підвищеного ризику. З 14 серпня для них встановлено обмеження до 600 тис. грн на місяць для першої групи та до 3 млн грн для другої та третьої. З 14 листопада ліміти знижуються відповідно до 400 тис. грн та 1 млн грн.

Для підприємств, у яких банки зафіксують ознаки фіктивної діяльності, запроваджені обмеження: з серпня – до 5 млн грн на місяць, а з 14 листопада – до 2 млн грн. Водночас ці обмеження не стосуються всіх бізнесменів та компаній: для тих клієнтів, які ведуть прозору діяльність і можуть підтвердити свої доходи, ці ліміти не будуть застосовуватися. Більш детальну інформацію про нові правила можна знайти у статті Mind.

Одночасно з цим, Національний банк України зажадав від фінансових установ більш ретельно перевіряти валютнообмінні транзакції фізичних осіб та бізнес-клієнтів. Це включає в себе оцінку реальності їхньої діяльності, партнерів та економічного змісту переказів і платежів. Наприклад, у липні регулятор акцентував увагу банків на схемах, пов'язаних із фіктивними компаніями, ухиленням від сплати ПДВ та сірим імпортом. У серпні, в свою чергу, було рекомендовано учасникам ринку уважніше стежити за схемами усвідомленого дроблення операцій при обміні валюти на суми, що не перевищують 400 тисяч гривень, що дозволяє клієнтам уникати фінансового моніторингу.

В результаті банки впроваджують цілісний підхід до моніторингу фінансових транзакцій: вони досліджують не лише величину кожного платежу, а й взаємозв'язки між операціями, особу, що стоїть за переказами, а також оцінюють, наскільки рух капіталу відповідає специфіці бізнесу або фінансовому становищу фізичних осіб.

У цьому контексті дії, спрямовані на боротьбу з дропами, сприймаються не як окрема ініціатива, а як складова загальної тенденції. Вже запроваджено обмеження на фінансові перекази, банки посилюють перевірку своїх клієнтів і їхніх фінансових операцій. Прийняття законопроєкту №16013 має на меті додати до існуючих заходів кримінальну відповідальність за передачу платіжних карток та доступу до рахунків у рамках незаконних схем.

Ще один елемент - створення реєстру осіб, операції яких потребують посиленого контролю. Якщо парламент ухвалить відповідний законопроєкт, у банків з'явиться додатковий механізм обміну інформацією про таких клієнтів.

200 млрд грн на рік: наскільки великі масштаби проблеми

Цікаво, що виміряти ефективність боротьби з дропами та нелегальними операціями фактично неможливо, адже НБУ не надає статистичних даних, які б дозволили оцінити справжні обсяги цих транзакцій і результати вжитих заходів.

Ще на етапі введення обмежень Нацбанк заявляв, що обсяг підозрілих та потенційно протиправних платежів з використанням карт дропів становить близько 200 млрд грн на рік. Це близько 15-16% обсягу всіх р2р-операцій.

Сума переказів з картки на картку залишається на високому рівні. Наприклад, у 2024 році обсяг р2р-переказів досяг 1,32 трлн грн, а в 2025 році знизився до 1,23 трлн грн. У першому півріччі 2026 року цей показник перевищив 646 млрд грн, що на 39 млрд грн, або 6,3%, більше, ніж у відповідний період 2025 року. Частка р2р-переказів у загальному обсязі операцій з платіжними картками стабільно коливається в межах 25-27%.

Ці дані не дозволяють однозначно стверджувати, що обмеження не дали результату: загальний обсяг р2р-платежів охоплює як звичайні транзакції, так і ті, що пов’язані з нелегальною діяльністю. Проте очевидно, що лише накладення лімітів недостатньо для суттєвих змін. Крім того, фінансові схеми можуть адаптуватися до нових умов та переміщуватися в інші канали, наприклад, через рахунки підприємців і юридичних осіб. Саме тому банки поступово посилюють контроль над бізнес-операціями і переходять до більш детального аналізу фінансової поведінки своїх клієнтів.

Наступний етап, зазначений у меморандумі на 2026-2027 роки, передбачає впровадження автоматизації процесу перевірки доходів клієнтів за допомогою державних реєстрів, активізацію обміну інформацією між банківськими установами, вдосконалення систем протидії шахрайству та поступове збільшення лімітів на всі витратні операції фізичних осіб. Таким чином, фінансові організації планують перейти від обмежень для окремих типів переказів до єдиного ліміту на зняття коштів з рахунків.

Таким чином, держава та банки послідовно вибудовують багаторівневу систему контролю за рухом грошей: від обмежень на перекази та перевірок джерел доходів до виявлення підозрілих фінансових ланцюжків та кримінальної відповідальності за участь у незаконних схемах. Але головне питання не тільки в тому, наскільки успішно нові правила допоможуть виявляти порушення, а й у тому, чи вдасться банкам застосовувати їх так, щоб не створювати зайвих перешкод для легальних операцій звичайних клієнтів та сумлінного бізнесу.