Верховный Суд обозначил условия, при которых возможно прекращение приватизационного соглашения.

В случае установления судом нарушения приватизационного договора, которое входит в перечень исключительных условий, определенных ч. 2 ст. 27 Закона Украины "О приватизации государственного имущества" (утратил силу 7 марта 2018 года), приватизационный договор подлежит расторжению без установления обстоятельств существенности такого нарушения на основании критериев, предусмотренных ст. 651 ГК Украины. В других случаях основанием для расторжения договора купли-продажи объекта приватизации может быть его существенное нарушение второй стороной (ч. 2 ст. 651 ГК Украины).

В то же время наличие предусмотренных ч. 3 ст. 26 Закона Украины "О приватизации государственного и коммунального имущества" (вступил в силу 7 марта 2018 года) исключительных условий для расторжения договора купли-продажи объекта приватизации не всегда является основанием для его автоматического расторжения, а требует дополнительного установления существенности такого нарушения в соответствии со ст. 651 ГК Украины в судебном порядке.

Такой вывод сделала объединенная палата Кассационного хозяйственного суда в составе Верховного Суда по делу по иску Фонда государственного имущества Украины к ООО о расторжении договора купли-продажи пакета акций ПАО "Укртелеком" и списании средств.

Відповідно до обставин справи, ТОВ, виступаючи в ролі покупця, не здійснило інвестиції у вигляді грошових коштів за акції, які були передані йому в обсязі, визначеному договором. Крім того, компанія не створила і не передала у державну власність спеціальну телекомунікаційну мережу, призначену для спецспоживачів. Позивач вважає це суттєвим порушенням умов угоди.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд спирався на те, що невиконання покупцем своїх зобов'язань не є суттєвим порушенням умов угоди відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, тому не існує підстав для розірвання договору.

В результаті аналізу справи ОП КГС ВС дійшла висновку щодо незначності порушення угоди, проте врахувала наступні обставини.

У разі наявності передбачених ч. 2 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" виключних умов для розірвання приватизаційного договору додаткове та/або одночасне застосування норм ст. 651 ЦК України, яка передбачає необхідність доведення істотності порушення договору, та норм ч. 2 ст. 27 цього Закону буде помилковим і безпідставним.

Закон України "Про приватизацію державного майна" втратив свою силу 7 березня 2018 року внаслідок ухвалення нового Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Цей новий закон по-іншому регулює питання, пов'язані з розірванням угоди купівлі-продажу об'єкта приватизації, коли існують особливі умови для цього процесу. Зокрема, у ньому немає обов'язкової норми, що зобов'язує розірвати угоду в разі невиконання специфічних умов. Натомість закон посилається на загальні положення Цивільного кодексу України, вказуючи, що при наявності таких виняткових умов угода розривається у встановленому законодавством порядку, що не виключає можливість застосування норм статті 651 Цивільного кодексу.

ОП КГС ВС підкреслює, що Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" не може бути використаний у спірних правовідносинах, оскільки цей закон не має зворотної сили.

Отже, враховуючи положення абзацу 6 частини 2 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", невиконання відповідачем, як покупцем, зобов'язань щодо обсягів та термінів внесення інвестицій на розвиток об'єкта приватизації не є тією умовою, внаслідок якої договір купівлі-продажу автоматично підлягає розірванню.

ОП КГС ВС зробила висновок, що апеляційний суд вірно інтерпретував та застосував правові норми, зокрема статтю 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин та подання позову) у поєднанні зі статтею 651 Цивільного кодексу України.