Валюта лібералізації є явним провалом стратегії НБУ, - заявив Данилишин | Еспресо

Щотижня з валютних резервів держави витрачається більше 1 мільярда доларів на стабілізацію курсу гривні. У 2024 році НБУ витратив на підтримку гривни 34,8 мільярда доларів США, що на 22% більше в порівнянні з 2023 роком.

Розподіл попиту на іноземну валюту

Девальвація гривні у річному вимірі становить 11,4% (січень до січня). Однак, ні значні валютні інтервенції НБУ, ні девальвація гривні не спиняють валютного попиту.

Основним джерелом підвищеного попиту на іноземну валюту є населення. Протягом перших 20 днів січня громадяни придбали понад 930 мільйонів доларів США у готівковій та безготівковій формах (нетто), що складає 39% усіх валютних інтервенцій НБУ. У 2024 році частка покупок валюти населення становила 35% від загальних інтервенцій НБУ, у 2023 році — 17%, а в 2022 році — лише 4%. У 2024 році обсяги купівлі іноземної валюти населенням зросли втричі в порівнянні з 2023 роком. Отже, можна відзначити, що попит на валюту з боку населення зростає з вражаючою швидкістю!

Читайте також: Про заощадження та можливості розвитку

Попит на валюту в країні зріс, незважаючи на позитивні зміни в основних макроекономічних показниках. Протягом минулого року торговий баланс покращився на 2,5 мільярда доларів, що призвело до зниження чистих закупівель іноземної валюти компаніями та фінансовими установами на 5%.

Це свідчить про те, що основні причини валютної дестабілізації слід шукати в неефективних параметрах валютної політики. На мою думку, одним із вирішальних чинників дестабілізації валютного ринку була політика валютної лібералізації, що впроваджувалася НБУ. З жовтня 2023 року було введено режим гнучкого курсоутворення, а у 2024 році скасовано кілька обмежень на виведення капіталу з країни.

Національний банк України очікував, що у 2024 році додатковий відтік іноземної валюти, спричинений лібералізацією, становитиме 4 мільярди доларів США. Проте реальні втрати виявилися принаймні вдвічі більшими.

Досліджуйте також: Щодо грошово-кредитної політики, доходів та інфляційних процесів.

НБУ намагається дещо дезавуювати свою відповідальність за дестабілізацію валютного ринку. В опублікованому "Макроекономічному та монетарному огляді" від січня 2025 р. НБУ пояснює погіршення "валютної" ситуації виключно "значними бюджетними видатками" Уряду та "сезонними факторами". У огляді НБУ словосполучення "сезонні фактори" згадується 16 разів, а слово "бюджет" - 17 разів. Натомість в огляді НБУ немає жодного згадування про роль валютної лібералізації та гнучкого курсоутворення у підвищенні валютного попиту.