Валютні операції за межами країни у 2026 році: які реформи впровадив НБУ?

14 січня 2026 року почала діяти нова постанова Національного банку України, що полегшує деякі валютні обмеження та уточнює деталі валютного регулювання, з метою підтримки українського бізнесу в умовах воєнного стану.

За загальним правилом (п. 14 постанови НБУ від 24 лютого 2022 року) банкам заборонено здійснювати будь-які транскордонні перекази коштів у гривні або іноземній валюті за дорученням клієнтів, за винятком випадків, прямо передбачених цією постановою.

Один із виключень, згідно з постановою НБУ від 13 січня 2026 року, становить підпункт 41-1, який надає можливість юридичним особам-резидентам, що виступають позичальниками за кредитами або позиками від нерезидентів, здійснювати транскордонні перекази, за умови дотримання всіх нижче зазначених вимог.

Умови використання пункту 41-1:

* надходять з-за кордону;

* в іноземній валюті;

* зараховуються на рахунок резидента в українському банку;

* абзаців 3 - 7 пп. 43 п. 14;

* пункт 19-5 рішення №18;

Межова сума: основне фінансове обмеження.

Підпункт 41-1 встановлює поняття максимального ліміту, в рамках якого резидент може виконувати дозволені валютні транзакції.

Гранична сума = усі валютні кошти, що фактично надійшли з-за кордону в Україну як кредит/позика мінус усі кошти, які резидент уже переказав за кордон на погашення основної суми (тіла) цього кредиту/позики.

Отже, максимальна сума є змінною величиною, яка знижується з кожним внеском основної суми кредиту.

Цільове використання валюти в межах граничної суми

Підпункт 41-1 не вводить нові способи використання валюти, а лише посилається на абзац 2 підпункту 57 пункту 14 постанови №18.

Відповідно валютні операції в межах граничної суми дозволені виключно для:

* розрахунків за імпорт товарів, поставлених до 23 лютого 2021 року включно;

Повернення авансових платежів нерезидентам, які були отримані до 23 лютого 2022 року включно, за операціями, де поставка не відбулася або була частковою.

* виконання зобов'язань щодо кредитів або позик, отриманих від нерезидентів до 20 червня 2023 року включно;

* фінансування підтримки іноземних філій та представництв;

* виплата дивідендів іноземним інвесторам та нерезидентам за акціями/корпоративними правами.

Вимоги до обслуговування кредитів

Абзаци третій - сьомий підпункту 43 пункту 14 постанови №18 встановлюють базові обмеження щодо погашення кредитів/позик від нерезидентів, які є обов'язковими і для операцій за пп. 41-1.

Зокрема:

Платежі, пов'язані з відсотками, комісіями та іншими витратами (за винятком основної суми кредиту), дозволяються тільки в межах максимальної процентної ставки, встановленої Національним банком України, яка на сьогодні складає 12% річних.

* за кредитами строком до одного року погашення основної суми (тіла) дозволяється лише за рахунок власних коштів в іноземній валюті позичальника. Оплата процентів, комісій та інших платежів допускається як власними коштами в іноземній валюті, так і купленою іноземною валютою;

* За кредитами з терміном більше одного року протягом першого року з моменту отримання кредиту основна сума може бути погашена лише в національній валюті.

* Виведення коштів за межі України для погашення основної суми кредиту або позики дозволено лише в межах фактично отриманої суми кредиту, за вирахуванням коштів, які вже були переведені за кордон у межах встановленого ліміту.

* при кожному переказі обов'язково дотримуються правила пунктів 19‑5 - 19‑7 постанови №18.

Отже, підпункт 43 пункту 14 постанови №18 встановлює обмеження на кількість та способи переказу коштів.

Строки платежів

Пункт 19-5 постанови № 18 визначає часові рамки для здійснення валютних транзакцій.

Финансовое учреждение:

* не має права проводити платіж до настання терміну, визначеного угодою про кредит/позику для виконання боргових зобов'язань;

* не має можливості зменшувати терміни погашення шляхом редагування АІС "Кредитні угоди з нерезидентами".

Таким чином, заборонено здійснювати ранній вивід валюти за межі країни.

Підсумок

З 14 січня 2026 року зміни у валютному регулюванні дійсно пом'якшують правила для бізнесу і відкривають додаткові можливості для використання іноземного фінансування. Однак, ці нові правила мають чіткі рамки, яких потрібно дотримуватися:

* В межах фактично залученої валюти: операції можна проводити тільки на ті кошти, які реально надійшли з-за кордону, а не на майбутні або прогнозовані надходження.

* Зменшення ліміту після сплати: кожен внесок на погашення основної суми кредиту чи позики знижує доступний ліміт для наступних валютних транзакцій.

* Обмежене цільове використання: валюта може використовуватися лише на цілі, визначені НБУ: розрахунки за "старі" контракти, виплата дивідендів, погашення "старих" кредитів, утримання закордонних філій тощо.

* Без можливості дострокового виведення: переказувати валюту за межі країни до закінчення терміну дії контракту заборонено.

Тобто, НБУ відкрив бізнесу можливість легше працювати із залученими іноземними позиками та фінансуванням, але контроль за рухом валюти залишається строгим і кожна операція повинна відповідати встановленим правилам.