Валюта встановлює нові рекорди — і це лише початок: які чинники призвели до падіння гривні та коли варто очікувати курс долара на рівні 46 гривень.

Від початку 2026 року гривня просіла. Курс долара уже в перші тижні нового року побив кілька рекордів і перетнув позначку у 43 гривні. УНІАН з'ясовував, що стало причиною такого стрімкого руху та чи збережеться тиск на гривню надалі.

У перші тижні 2026 року на валютному ринку України спостерігається прискорене падіння гривні. Лише нещодавно, наприкінці 2025 року, урядовці та експерти озвучували прогнози щодо помірної девальвації національної валюти на рік прийдешній, але ніхто не очікував, що це трапиться так стрімко.

У новинах практично щодня з'являлися повідомлення про нові рекорди долара, який досягав небачених висот в історії, а євро теж не залишався осторонь.

У 2025 році долар завершив рік на позначці 42,39 гривні, однак вже 6 січня цей рівень був перевищений. 12 січня "зелений" перевалив за психологічну межу у 43 гривні. Найвищий курс долара було зафіксовано 16 січня, коли регулятор встановив офіційний обмінний курс на рівні 43,39 гривні.

Яка причина такого значного підвищення?

Переважна частина експертів, опитаних УНІАН, згодні, що сезонний фактор займає одну з ключових позицій у цьому ралі. Зазвичай, після новорічних свят гривня демонструє тенденцію до ослаблення, що є звичним явищем щороку.

Юрій Крохмаль, директор з продажів банку "Авангард", у коментарі УНІАН зазначив, що однією з основних причин знецінення гривні на початку року є підвищений попит на валюту, що є традиційним для цього періоду.

"Це викликано прагненням імпортерів виконати зобов'язання за поставками минулого року та передсвятковими продажами, а також великим обсягом гривневої ліквідності, який надходить на ринок через бюджетні витрати наприкінці року", - зазначає банкір.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин також відзначає зростання попиту на валюту з боку населення як один з головних факторів здорожчання валюти.

"З початку четвертого кварталу 2025 року спостерігається зростання попиту на готівкову валюту приблизно на 5 мільйонів доларів щодня. Це свідчить про те, що населення має запити, адже бюджетні витрати збільшуються, і люди отримують додаткові кошти, які використовують для купівлі валюти. Крім того, варто зазначити, що тривають імпортні замовлення, а також деякі особи переїжджають на захід України або за кордон через холодну погоду та серйозні блекаути," - зазначає аналітик у розмові з УНІАН.

Шевчишин також підкреслює, що підвищення курсу валюти спонукає населення до активного придбання іноземної валюти, що зумовлено психологічними аспектами.

"Але чи це критичне зростання? Ні. Минулого року за подібних показників Нацбанк стримував курс, і він не зростав. Виходячи з даних попиту та пропозиції, я схильний до думки, що ми спостерігаємо керовану девальвацію, яка спрямована на підвищення бюджетних надходжень через конвертацію валютної допомоги від партнерів. Це допомагає бюджету", - вважає Шевчишин.

Фінансовий аналітик Олексій Козирєв вважає, що однією з причин зниження курсу гривні на початку січня стало виходу на ринок у грудні 2025 року значних обсягів бюджетних коштів. Крім того, він зазначає, що зростання попиту населення на іноземну валюту також чинить тиск на курс у готівковому сегменті.

Іншим фактором є підвищення вартості.

"Як це не дивно, зростання цін - тому що частина населення продовжує розглядати вкладення в валюту як механізм захисту від інфляції. Хоча в останні роки зростання курсу долара не перекриває динаміку зростання цін у гривні", - зауважує експерт.

Крім цього, за словами Козирєва, з огляду на постійні обстріли зростають витрати на купівлю валюти з боку імпортерів енергоносіїв і взагалі усього енергетичного сектора. Також збільшуються витрати на оборону, значна частина яких на закупівлю озброєння йде у валюті.

"Експорт дещо зменшився з різних причин, включаючи обстріли портової інфраструктури та зниження промислового виробництва через перебої з електроенергією. Усе це створює додатковий тиск на гривню на валютному ринку, що явно відображається на її курсі", - коментує аналітик.

14 січня стала відома доля узгодженого Єврокомісією кредиту для України - 90 мільярдів євро на два роки. Голова Комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що третину кредиту (30 млрд євро) спрямують на бюджетну підтримку, а решту (60 млрд євро) - на закупівлю озброєння. При цьому кошти, передбачені для придбання військового спорядження, будуть використані переважно для закупівлі обладнання з країн ЄС та Європейської асоціації вільної торгівлі.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вбачає у цьому додаткову причину тиску на національну валюту.

"Бюджетне фінансування є меншим, ніж очікувалося раніше - прогнозувалося, що це буде 50 млрд євро. Отже, це перший факт - Україна може мати недостатньо фінансування цьогоріч (15 млрд євро на рік). Це досить тривожний дзвіночок, і послаблення гривні як до долара, так і до євро вказує, що це керовані дії для забезпечення фінансування бюджету", - пояснив експерт.

На думку Шевчишина, наразі неясно, чи зможе Україна розподілити ці 30 млрд євро нерівномірно, наприклад, витративши більшу частину цього року для покриття фінансових потреб. Адже саме адекватність фінансування є ключовим чинником для забезпечення фінансової стабільності та підтримки курсу національної валюти.

Експерт підкреслив, що Україні необхідно буде знайти додаткові джерела фінансування. На цей рік підтверджено приблизно 26 мільярдів доларів у вигляді фінансової підтримки. Ще 2 мільярди доларів ми очікуємо отримати в рамках чотирирічної угоди з Міжнародним валютним фондом, а також 15 мільярдів євро від Європейського Союзу. У підсумку, загальна сума складе близько 45,3 мільярда доларів.

"Цього повинно бути цілком достатньо, але враховуючи, що затверджений бюджет не включає 300 млрд грн на виплати військовим (які були передбачені в минулі роки), стає очевидним, що ще знадобиться 5-7 млрд доларів", - підкреслив Шевчишин.

Аналітик зазначив, що в законодавстві про державний бюджет на 2026 рік передбачено прогнозний курс долара у розмірі 45,7 грн за долар. Хоча це число є лише розрахунковим, воно слугує важливим орієнтиром для забезпечення збалансованості бюджету в контексті всіх необхідних витрат.

"Таким чином, девальвація на даний момент виступає в ролі часткового компенсатора потенційного дефіциту бюджетних коштів. Однак, сама по собі вона не зможе забезпечити покриття цієї суми, і Україні доведеться шукати фінансові ресурси як всередині країни, так і за її межами, ведучи переговори з партнерами," - зазначив Андрій Шевчишин.

Національний банк визначає офіційний курс гривні до долара та інших валют, спираючись на ринкову ситуацію - в межах режиму так званої керованої гнучкості. Він передбачає, що НБУ реагуватиме на надмірні коливання гривні в бік значного знецінення чи зміцнення шляхом операцій купівлі-продажу валюти на міжбанківському ринку (валютних інтервенцій).

Член Ради НБУ Василь Фурман зазначив, що курс може змінюватися в залежності від ринкових умов, відповідно до політики Національного банку України. Він також акцентував увагу на вплив сезонних факторів.

"Зазвичай на початку року спостерігається підвищений попит на валюту. Це пов'язано з великими витратами бюджету наприкінці минулого року, а також з новорічними святами, коли люди здійснюють значні покупки, такі як імпортна побутова техніка. Крім того, святковий період супроводжується зниженням активності експортерів у порівнянні з попередніми місяцями. Всі ці фактори вказують на зростання попиту на валюту, що призводить до незначного ослаблення гривні", - зазначив Фурман.

Однак, як підкреслив член Ради НБУ, в контексті політики керованої гнучкості через певний час національна валюта має потенціал для зміцнення. Він навів приклад з минулого року, коли на 1 січня курс долара становив 42,3 грн, а вже на 1 лютого знизився до 41,7 грн.

"Тому протягом року можуть відбуватися коливання. Якщо подивитися на курс долара на початку і наприкінці 2025 року, то різниця дуже незначна - 0,7%", - сказав Фурман.

Він висловив впевненість у тому, що валютний ринок залишиться стабільним і контрольованим, хоча протягом року гривня може коливатися в обидва напрямки. Як зазначив Фурман, Національний банк має значні золотовалютні резерви, які перевищують 57 млрд доларів, що стало історичним досягненням завдяки підтримці міжнародних партнерів. Це слугує своєрідною "фінансовою подушкою" для гривні.

Чи буде продовжувати долар бити рекорди вартості в Україні? В останні дні гривня дещо "відігралася" та відвоювала кілька копійок у долара, проте вже на 16 січня Нацбанк встановив новий рекордний показник вартості американської валюти - 43,39 грн/дол. Варто згадати, що економісти та урядовці прогнозували ослаблення гривні до приблизно 46 грн/дол. на кінець року, і простір для маневру ще є.

Аналітик Олексій Козирєв висловлює думку, що ряд чинників наразі негативно вплине на гривню, і тиск на неї лише зростатиме. Він вважає, що Національний банк України не буде активно втручатися у процес контролю за поступовим зниженням курсу гривні стосовно долара та євро.

"НБУ прагне, з одного боку, знайти способи для економії резервів, а з іншого - уникнути різкого падіння гривні", - підкреслює він.

Юрій Крохмаль з "Авангард" банку також вважає, що ймовірність тиску на гривню залишиться високою до завершення січня. Однак, коли основні потреби будуть задоволені, можна очікувати корекцію курсу в напрямку зниження.

"Проте реальна рівноважна ціна долара США на міжбанківському ринку буде в значній мірі залежати від політики НБУ. Як і раніше, валютні інтервенції Національного банку залишаються визначальними для стабільності ринку та впливають на те, яку динаміку курсу ми спостерігатим. Що стосується курсу євро, можливі додаткові коливання, викликані змінами курсу євро/долар на міжнародних фінансових майданчиках," - зазначає фахівець.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин звертає увагу на те, що в даний момент енергетичний сектор переживає надзвичайно важкі часи. До цього додаються арктичні холоди, а також труднощі з логістикою і роботою портів, які також піддаються обстрілам, що ускладнює процеси експорту та імпорту.

"Таким чином, є і ризики девальваційні, які будуть посилювати попит, і недостатність фінансування. Війна вносить свої корективи, все відбувається стрімко, можуть додатися інші фактори, ризики, які перейдуть в реальний попит на валюту", - резюмує аналітик.

Директор департаменту фінансових ринків та інвестицій "Глобус Банку" Тарас Лєсовий висловив думку, що валютна динаміка має потенціал до певної стабілізації. Після активного грудня та емоційного старту нового року ринок поступово переходить в більш врівноважений стан.

"Щоденні торги продовжуватимуть залишатися непередбачуваними. Курс може піднятися на кілька десятків копійок, але потім так само швидко повернутися назад. Це не є хаосом, а результатом постійної активності НБУ, який оперативно реагує на підвищений попит через валютні інтервенції. Водночас ближче до кінця місяця почне з'являтися вплив аграрних експортерів, які продаватимуть свою валюту. Таким чином, ринок очікує, що пропозиція може суттєво зрости, що допоможе вирівняти ситуацію з попитом," – зазначає Лєсовий.

Він також підкреслив, що в останні дні січня прогнозується поступове зменшення попиту на іноземну валюту у зв'язку з початком податкового сезону: бізнесу знадобляться гривні, що, в свою чергу, призведе до збільшення пропозиції валюти на ринку.

"В цілому, валютний ринок переходить до стадії стабілізації, що є типовим для початку року. Сезонне вирівнювання попиту та пропозиції знижує необхідність активного втручання з боку регуляторів. Це свідчить про те, що в найближчий час валютні коливання залишатимуться помірними, а кількість значних новин щодо курсів валюти істотно зменшиться", - зазначив Лєсовий.

Отже, сучасне зниження курсу гривні викликане комплексом факторів, які діють одночасно. Серед них можна виділити сезонний підвищений попит на іноземну валюту, значні виплати з державного бюджету в кінці року, психологічні настрої населення, а також структурні труднощі, пов'язані з війною, енергетичними проблемами та логістикою. Крім того, важливу роль відіграє зовнішнє фінансування, обсяги та ритмічність якого мають безпосередній вплив на стабільність валютного курсу.

Водночас більшість опитаних експертів сходяться на тому, що мова не йде про неконтрольований обвал. Як показує досвід попередніх років, після емоційного початку року валютний ринок зазвичай входить у фазу відносної стабілізації. Проте поступове ослаблення гривні протягом року вписується в оприлюднені раніше фахові прогнози, тож дуже ймовірно, що українці побачать ще чимало новин про валютні рекорди.