Вадим Мельник: Стратегия доверия и эффективности в области внутреннего контроля и соблюдения норм -- Блоги | OBOZ.UA

Современный руководитель государственной структуры находится в ситуации постоянного баланса: с одной стороны существует необходимость быстро принимать решения, с другой - высокие риски, которые могут обернуться репутационными скандалами, финансовыми потерями или даже уголовной ответственностью. В такой реальности традиционных проверок и формального аудита недостаточно, потому что они фиксируют проблемы постфактум, тогда как задача руководителя - действовать на опережение. Именно поэтому внутренний контроль и комплаенс становятся не "модным словом", а ключевым инструментом управления.

Вот текст на оригинальном языке.

Це поняття слід розглядати не як просту формальність. Комплаєнс являє собою комплексну систему, що дозволяє керівникам здійснювати контроль над усіма аспектами діяльності організації: від процесів закупівель і прийняття кадрових рішень до управління комунікаціями та взаєминами з партнерами. Це підхід, що забезпечує прозорість і передбачуваність, допомагає уникати безладу та своєчасно ідентифікувати ризики, ще до їх перетворення на серйозні проблеми. У своїй суті, комплаєнс трансформує керівника з "гасильника пожеж" у стратегічного планувальника, який має можливість бачити і контролювати всю систему в динаміці.

Прозорість, довіра та запобігання ризикам як ключові чинники успішності.

Однією з найбільших цінностей, яку приносить комплаєнс, є прозорість. Там, де зрозумілі процеси й чітко визначена відповідальність, зникають "сліпі зони". Керівник бачить загальну картину і може ухвалювати рішення на основі фактів, а не здогадів чи чуток.

Проте не менш значущим є аспект довіри. Прозорі процедури сприяють формуванню довіри не лише в межах організації, а й серед зовнішніх учасників: суспільства, регуляторних органів та міжнародних партнерів. У сучасному світі, де довіра є такою ж важливою цінністю, як і фінансові ресурси, це перетворюється на стратегічну перевагу. Організація, що може продемонструвати дієву систему внутрішнього контролю, автоматично виглядає більш зрілою і відповідальною.

Ще одним важливим аспектом комплаєнсу є превентивний підхід. Конфлікти інтересів, надмірні витрати на закупівлі, непрозорі умови тендерів або співпраця з контрагентами, які мають суперечливу репутацію, - це типові ризики, що можуть виникнути в будь-якій державній установі. Якщо їх вдається виявити на ранніх стадіях, організація може уникнути ризику потрапляння в скандальні ситуації чи розслідування.

Таким чином, комплаєнс функціонує як особливий щит для управлінця. Він надає можливість діяти проактивно, уникнувши необхідності виправдовуватись після того, як ситуація вже сталася. Це не лише зменшує витрати, а й охороняє один із найважливіших активів — репутацію.

Що охоплює дієва система внутрішнього контролю?

Світова практика сформувала ясні стандарти, які варто імплементувати в державному управлінні. По-перше, це ISO 37301 — стандарт для системи управління комплаєнсом, який окреслює вимоги до створення політик, контролю та процесів. По-друге, ISO 37001 — антикорупційний стандарт, що визначає механізми для запобігання, виявлення та реагування на корупційні ризики. Інтеграція цих стандартів у державні установи свідчить про перехід від реактивного підходу до систематичної профілактики.

Ефективна модель комплаєнсу складається з кількох базових етапів, які утворюють єдину логіку:

Від адміністративних процедур до стратегічного засобу.

Основна помилка в розумінні комплаєнсу полягає в тому, що його сприймають лише як бюрократичний процес або виконання формальних вимог. Насправді, ефективно працююча система комплаєнсу значно полегшує роботу керівників, зменшуючи кількість кризових ситуацій і дозволяючи їм зосередитися на стратегічному розвитку. Крім того, вона переходить до проактивного управління, що забезпечує більш ефективний контроль і планування.

Приклад банківського сектору України є особливо показовим, оскільки він ілюструє, як ефективно налаштований комплаєнс може стати важливою конкурентною перевагою. Після періоду криз Національний банк запровадив сувору модель нагляду, в якій комплаєнс перетворився на не просто формальну вимогу, а на основну умову для діяльності на фінансовому ринку. Банківські установи були змушені реалізувати комплексні системи внутрішнього контролю, що включали не лише AML-процедури та KYC, але й управління ризиками та корпоративне управління. Це суттєво підвищило рівень довіри до сектора з боку як громадян, так і міжнародних фінансових організацій.

Цей приклад ілюструє, що йдеться не тільки про контроль, а й про управлінську культуру, де прозорість, відповідальність і довіра стають невід'ємними складовими робочого процесу. У середовищі, де дотримуються норм комплаєнсу, панує порядок. А там, де існує порядок, розвивається довіра. У сучасному світі довіра відкриває нові можливості для партнерства, ресурсів і зростання: від залучення міжнародних інвестицій до зміцнення власної позиції на глобальній арені.

Таким чином, внутрішній контроль і комплаєнс - це не зовнішній тиск і не модна тенденція, а необхідність для будь-якого керівника. Це інструмент, що одночасно захищає від ризиків, підвищує ефективність і формує довіру. І саме довіра є тією "валютою", без якої жодна державна структура не може претендувати на довгостроковий успіх. Саме тому керівник, який впроваджує цю систему, отримує більше, ніж контроль. Він отримує здатність мислити стратегічно, діяти проактивно і будувати інституцію, яка відповідає найвищим міжнародним стандартам управління.