Новини світу фінансів

В Україні знову відновлюється легалізація криптовалют. Яким чином держава планує регулювати цей сектор і які податкові умови будуть запроваджені?

Верховна Рада ухвалила рішення щодо оподаткування криптовалютних транзакцій. Однак остаточна легалізація ринку цифрових активів може знову бути відстрочена, зокрема через невизначеність у питанні, хто відповідатиме за їх регулювання.

Якщо б спроби уряду легалізувати криптовалюти перетворити на екранний формат, це був би не фільм, а цілий серіал, розділений на декілька сезонів. Від моменту перших законодавчих ініціатив, спрямованих на визначення віртуальних активів і правил їх використання, пройшло вже чотири роки. Тим не менш, цей величезний ринок досі залишається в тіні.

Невдовзі Верховна Рада може зробити ще один важливий крок на шляху до легалізації: це буде значущим, хоча й не фінальним етапом. На розгляд на перше читання винесуть законопроєкт, що має на меті встановити правила оподаткування операцій із криптоактивами. Цей документ є критично важливим для легалізації всього ринку і став предметом численних обговорень.

Однак до повної легалізації ще залишаються значні перешкоди. Члени відповідного комітету визнають, що перед другим читанням законопроєкт пройде через кілька етапів додаткових обговорень і консультацій, в результаті яких остаточний варіант закону може зазнати змін. Тим не менш, ймовірно, ключові ідеї законодавців залишаться незмінними.

Які пропозиції висувають депутати щодо оподаткування криптоактивів та хто буде відповідальний за регулювання цього ринку?

Основний закон, що регулює криптовалюти, відомий як "Про віртуальні активи", був прийнятий двічі. Перший раз це сталося у вересні 2021 року, проте президент Володимир Зеленський наклав вето і повернув документ депутатам для доопрацювання з власними пропозиціями. Вдруге парламент ухвалив вже вдосконалений законопроєкт у лютому 2022 року, незадовго до початку масштабного військового конфлікту.

Для того щоб цей закон набув чинності, депутатам потрібно було затвердити ще один, що встановлюватиме правила оподаткування транзакцій з віртуальними активами. Цей законопроєкт Верховна Рада має розглянути в першому читанні.

Документ має бути розглянутий до завершення серпня. Проєкт визначає нові норми оподаткування криптовалют та вносить корективи в ряд інших нормативних актів. Зокрема, він деталізує правила випуску віртуальних активів та умови їхньої легалізації на ринку.

Законопроєкт поділяє криптоактиви на три категорії: ті, вартість яких прив'язана до певних активів (наприклад, акцій); ті, вартість яких прив'язана до певних валют (наприклад, USDT); усі інші криптоактиви.

До перших двох груп буде визначено критерії для резервування активів або валют, до яких буде прив'язана вартість відповідних токенів. Для випуску віртуальних активів третьої категорії знадобиться підготувати спеціалізовану "білу книгу", що міститиме вичерпні дані про актив та його емітента.

Регулятор крипторинку зобов'язаний контролювати адекватність резервів, що гарантують стабільність вартості токенів, а також вирішувати питання допуску до торгів інших цифрових активів. Проте парадокс у тому, що ані закон "Про віртуальні активи", ані запропонована версія законопроєкту не вказують, хто саме буде виконувати цю роль.

Дебати навколо цього точаться кілька років. У листопаді 2023 року презентували два законопроєкти, які відображали різні погляди на це питання.

Перший запропонував, щоб регулятором виступила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Він орієнтувався на практики Європейського Союзу в сфері регулювання ринків віртуальних активів і займав жорстку позицію щодо оподаткування операцій з ними.

Другий варіант передбачав, що регулятором ринку стане Міністерство цифрової трансформації, яке займалося розробкою відповідного документа. Цей проект вважався досить ліберальним, оскільки включав пропозицію про проведення податкової амністії для власників криптовалют, що викликало рішучий протест з боку Міжнародного валютного фонду.

Зрештою, відмовилися від обидвох проєктів. Натомість депутати розробили компромісний документ, але питання про регулювання ринку залишили без чіткої відповіді. Наразі пропонується покласти ці обов'язки на Національний банк або на інший регулятор (імовірно, НКЦПФР), який визначить Кабінет міністрів.

Остаточне ухвалення законопроєкту має вивести з тіні криптогалузь. Документ зобов'язує реєструвати в Україні всі компанії - біржі чи інші посередники, які надають послуги, пов'язані з віртуальними активами. Такі компанії повинні будуть стати на облік у податковій і подавати до неї звітність про операції своїх клієнтів.

За порушення цих норм держава каратиме штрафами. За відсутність реєстрації - 20 мінімальних зарплат (наразі 160 тис. грн), за неподання відомостей про операції клієнтів - 100 мінімальних зарплат (800 тис. грн), за несвоєчасне подання - пів мінімальної зарплати (4 тис. грн) за кожен день прострочення, але не більше 100 мінімальних зарплат. У перехідний період штрафи будуть менші: у перший рік дії закону (2026-й) - 10% від встановлених сум, у 2027-2029 роках - 25%.

Проект закону встановлює, що навіть після легалізації криптоактиви не виконуватимуть функції платіжного засобу в Україні. Цю функцію продовжить виконувати гривня. Національний банк неодноразово акцентував на цьому моменті. В цілому, операції з віртуальними активами планується регулювати та оподатковувати практично так само, як це робиться з цінними паперами.

Законопроєкт, поданий депутатами, не передбачає жодних особливих умов для угод з віртуальними активами: оподаткування таких операцій здійснюватиметься на тих самих засадах, що й для інших видів доходу. Яким чином це функціонуватиме?

Для юридичних осіб прибутки від операцій з криптоактивами стануть складовою частиною загального доходу компанії, який буде враховуватися при визначенні чистого прибутку. На цей прибуток підприємства стягується податок у розмірі 18%. Крім того, вводяться нові податкові коригування, що впливають на фінансові результати, подібно до системи оподаткування прибутку від операцій з цінними паперами.

Операції з віртуальними активами не підлягають обкладенню податком на додану вартість (ПДВ). Проте, існують виключення: це стосується продажу та обміну NFT, а також угод з віртуальними активами, що підтверджують право на отримання майна або послуг.

Законопроєкт встановлює заборону для суб'єктів, що користуються спрощеною системою оподаткування, на проведення операцій з віртуальними активами.

Фізичні особи, які здійснюють операції з віртуальними активами, підлягатимуть оподаткуванню за ставкою 18% на податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору. При цьому, оподаткуванню підлягають лише угоди з продажу криптовалют за фіатні (традиційні) гроші. Це означає, що обмін одних токенів на інші не обкладається податками.

Ще один важливий аспект: оподаткуванню підлягає лише позитивний фінансовий результат від операцій з віртуальними активами. Це означає, що якщо особа купила токен за одну ціну і потім продала його за вищу, отримавши прибуток, то податки сплачуються тільки з цієї прибуткової суми, а не з загального доходу. У випадку, якщо особа зазнає збитків, сплачувати податки не потрібно. Більше того, такі збитки можна перенести на наступний рік, знижуючи на їхню величину прибуток, що підлягає оподаткуванню.

"При розрахунку фінансового результату від продажу віртуальних активів, як і у випадку з іншими інвестиційними активами, необхідно враховувати курсові різниці (за їх наявності). Зважаючи на коливання курсу гривні, на практиці це може призводити до ситуацій, коли платники податку отримують інвестиційний прибуток у гривні навіть за збитковими (у валюті) операціями купівлі-продажу віртуальних активів", - наголошують в аудиторській компанії Ernst&Young.

Крім того, парламентарі ухвалили рішення звільнити від обов'язку сплачувати податки на прибуток, отриманий від торгівлі криптоактивами, якщо його сума не перевищує розмір мінімальної заробітної плати.

Всі транзакції з віртуальними активами слід вести окремо та автономно від інших видів доходів, зберігаючи документи, що підтверджують придбання та реалізацію активів.

За підсумками кожного року потрібно буде подавати податкову декларацію про доходи (до 1 травня року, наступного за звітним). У цій декларації необхідно буде вказати суму зароблених коштів і самостійно вирахувати з неї ПДФО та військовий збір. Заплатити ці податки необхідно до 1 серпня.

У разі остаточного ухвалення закон набере чинності з 1 січня 2026 року, тож першу декларацію про доходи від торгівлі криптовалютою необхідно подавати у 2027-му. У перший рік легалізації криптоактивів депутати пропонують встановити пільгову ставку ПДФО 5% для оподаткування операцій з активами, придбаними до набуття чинності закону. Обов'язок сплатити 5% військового збору залишиться.

Які фінансові надходження може забезпечити бюджет від оподаткування транзакцій з віртуальними активами? У 2023 році аналітичний сервіс Chainalisys визнав Україну одним із провідних ринків криптовалют у Східній Європі, з щорічними оборотами на рівні мільярдів доларів. Якщо б ринок було легалізовано у 2021 році, то, за оцінками голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, потенційні податкові надходження від оподаткування криптовалютних компаній та фізичних осіб могли б перевищити 14 мільярдів гривень до 2024 року.

Окрім внесення поправок до Податкового кодексу, цей законопроєкт пропонує зміни в ряді інших законодавчих актів, які регулюють правові аспекти операцій з віртуальними активами.

Зокрема, пропонується встановити правила для реклами віртуальних активів та визначити до них вимоги. У документі забороняється рекламувати токени як засіб платежу або віртуальні активи, які не мають належної ліцензії в Україні. Крім того, в рекламі забороняється робити прогнози щодо зміни вартості токенів, закликати до їх використання у розрахунках або поширювати інформацію про доходи, отримані в минулому, без зазначення, що майбутні доходи не можуть бути гарантовані.

Цей законопроєкт регулює питання власності на віртуальні активи, встановлюючи презумпцію законності володіння. Це означає, що право на актив вважається легітимним, поки суд не визнає інакше. Отримати токен можна шляхом купівлі, через інші правочини, під час емісії або за рішенням суду. Підтвердження права власності здійснюється за допомогою криптографічних ключів.

Проєкт впроваджує ряд заходів для запобігання інсайдерській торгівлі та маніпуляціям на ринку, а також встановлює правила фінансового моніторингу транзакцій із криптовалютою.

Верховна Рада планувала розглянути законопроєкт у першому читанні 19 серпня, але голосування було відкладено. Депутати повинні затвердити його в двох читаннях, після чого президент має підписати документ. Проте перед цим потрібно буде провести значну підготовчу роботу.

"Законопроєкт знаходиться на початковій стадії процесу ухвалення, що означає, що його, ймовірно, доопрацюють, враховуючи думки всіх зацікавлених учасників: представників ринку, приватних інвесторів, податкових органів та Міністерства фінансів. У теперішньому варіанті багато ключових питань буде уточнено через підзаконні акти, які планують ухвалити після голосування", - коментує керівний юрист практики міжнародного та транзакційного оподаткування компанії Arzinger Денис Ерсой.

Між першим та другим читаннями депутати ще мають визначити майбутнього регулятора ринку віртуальних активів. Наразі в Національному банку не горять бажанням брати на себе цю ношу, а НКЦПФР, якій було б найбільш логічно передати регулювання цього ринку (через його подібність з ринком цінних паперів), поки що не має достатньої інституційної спроможності для цього.

Попри це представники індустрії позитивно оцінюють крок у напрямку легалізації, хоча й визнають, що до остаточного голосування слід зробити чимало справ.

"Цей законопроєкт має потенціал стати фундаментом для розвитку цивілізованого криптовалютного ринку в Україні. Проте, він потребує доопрацювання, щоб забезпечити вигідний результат для держави, бізнесу та інвесторів. Прийняття закону у його теперішньому вигляді можна розглядати як важливий та необхідний крок у напрямку досягнення консенсусу щодо регулювання ринку віртуальних активів в Україні", - зазначає засновник і президент WhiteBIT Group Володимир Носов.

Представники криптоіндустрії висловлюють думку, що до другого читання законопроєкту слід внести норму, яка заборонить діяльність криптокомпаній в Україні, якщо вони мають зв’язки з Росією. Крім того, вони вважають, що категоричний підхід держави до заборони використання віртуальних активів для розрахунків є невірним.

Читайте також