У меморандумі, підписаному зі Сполученими Штатами, не міститься жодних вимог стосовно "нового боргу": торговий представник України поділився подробицями.
Заступник міністра економіки України Тарас Качка зазначив, що меморандум, пов'язаний із угодою щодо корисних копалин, не містить жодних згадок про "борг України". Він підкреслив, що "перетворення раніше наданої допомоги на боргові зобов'язання" не відбудеться.
Про це чиновник розповів в ефірі ТСН в рамках телемарафону Єдині новини. "Цей документ розроблений, як продовження тих документів, які дискутувались з середини лютого, коли вперше міністр фінансів США Скотт Бессент прибув в Київ та запропонував свої умови. І це перший документ, який задає спільну рамку зі США про майбутню угоду", - сказав він.
Документ не містить згадки про "якийсь новий борг", ані про "трансформацію попередньої допомоги в борг". Він також зазначив, що "з'явився дуже чіткий акцент" на майбутню допомогу.
Унікальні елементи та більше: спроби США та України укласти угоду.
Президент України Володимир Зеленський мав підписати угоду про рідкісноземельні метали у вигляді меморандуму ще 28 лютого. Однак через дипломатичну суперечку, що виникла просто в Білому домі між Зеленським, президентом США Дональдом Трампом і віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, документ не було підписано.
Коли переговори знову набрали обертів, Вашингтон вирішив не обмежуватися меморандумом, а одразу запропонував укласти комплексний договір, що передбачає контроль Сполучених Штатів над українським енергетичним та видобувним секторами. 1 квітня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтвердив, що Київ отримав нову версію угоди і розпочав консультації з американською стороною щодо її змісту.
У новій версії угоди з'явилося ще більше умов, ніж раніше - вона тепер включала не лише рідкісноземельні метали, а й всі мінеральні ресурси України. Проте в адміністрації Білого дому вирішили відмовитися від вимоги передати українські атомні електростанції під контроль американських органів.
11 квітня українська делегація прибула до Вашингтона для участі в новому етапі переговорів щодо "ресурсної" угоди. Українські чиновники підкреслили, що співпраця з Вашингтоном не заважатиме їхньому європейському вектору та не суперечитиме умовам Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). Вони зазначили, що ця умова є "основною червоною лінією" для України.
Невдовзі в американських ЗМІ з'явилася оновлена версія угоди щодо корисних копалин, зокрема рідкоземельних металів. У можливому остаточному документі відсутні гарантії безпеки для України, проте містяться зобов'язання "компенсувати" Сполученим Штатам раніше отриману фінансову та військову допомогу.
Водночас могло йтися про аналогічний варіант угоди, про який згадував український депутат Ярослав Железняк з партії "Голос", охарактеризувавши його як "жахливий". Принаймні в інформації від американських медіа також були присутні подібні пункти:
Проте в засобах масової інформації також зазначалося, що Сполучені Штати наполягають на поверненні всього прибутку з фонду, поки Україна не компенсує всю фінансову допомогу, отриману під час війни, зокрема з нарахуванням 4% річних. Прибуток, отриманий від фонду, повинен бути спрямований на реалізацію українських проєктів у сфері видобутку корисних копалин, хоча точний обсяг цього прибутку поки що залишається невизначеним.
Пізніше з'явилися непідтверджені дані про ще більш нову версію угоди. У цьому проєкті попередня військова допомога США вже нібито взагалі не визнається як борг України.
"Основні юридичні аспекти практично досягли згоди. Якщо процес продовжиться в такому ж швидкому і конструктивному ключі, угода буде вигідною для економік обох країн", - підкреслив президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні 16 квітня.
За інформацією OBOZ.UA, Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення 113 мільйонів гривень з резервного фонду державного бюджету на розробку проекту угоди між Україною та США, що стосується надр. Кошти будуть використані для оплати консультаційних послуг.
