Результати збору врожаю, економічні показники та психологічний стан населення: які фактори вплинуть на курс гривні у 2026 році та яким його прогнозують | УНН

Після новорічної паузи українська гривня зазнала тиску, але її послаблення відповідає прогнозованим принципам валютної політики. Експерт Олег Пендзин зазначає, що в Україні немає традиційного валютного ринку, а Національний банк України виступає головним гравцем на ринку валюти.

Українська гривня після новорічної паузи знову опинилася під тиском, а коливання курсу швидко стали темою для масових тривог і критичних прогнозів. Втім, наразі послаблення національної валюти радше вписується у керовану логіку курсової політики, ніж сигналізує про різку зміну правил гри.

У коментарі для УНН директор Економічного дискусійного клубу, експерт Олег Пендзин, розповів про причини, чому в Україні не існує традиційного валютного ринку. Він також розкрив деталі січневого "гривневого сценарію" та обговорив потенційні ризики, які можуть вплинути на стабільність національної валюти у другій половині 2026 року.

Незважаючи на відносно стабільний попит з боку громадян та підприємств, курси валют стрімко зросли: долар за короткий проміжок часу перевищив 43 гривні, а євро без значного опору закріпився вище 50 гривень.

Цей рух виглядає більше як результат загальної зміни очікувань щодо курсу валют і корекції після свят, а не як реакція на один конкретний "вибуховий" фактор. Після святкових днів ринок зазвичай повертається до звичних обсягів операцій, імпортери активізують свої закупівлі, а банки переглядають свої позиції. Такі дії іноді є достатніми для того, щоб курс змінився, навіть якщо попит не зазнав значного зростання.

В результаті декількох торгових днів відбувся помітний зріст: долар піднявся вище 43 гривень, а європейська валюта подолала психологічну позначку в 50 гривень, що підтвердило враження про те, що ринок орієнтується на ослаблену гривню.

Ключова теза співрозмовника УНН звучить різко:

"В Україні валютного ринку немає".

Мова йде не про те, що валютні операції взагалі відсутні, а про те, що механізм встановлення курсу не є ринковим у традиційному розумінні цього терміна.

У структурованому валютному ринку попит і пропозиція виникають завдяки змаганню численних валютних продавців, зокрема експортерів, та покупців, серед яких переважають імпортери. Центробанк виконує функцію згладжування різких коливань шляхом інтервенцій. Однак в умовах України, Національний банк виступає як основний постачальник валюти на міжбанківському ринку.

З цього експерт доходить до висновку, що велика частина коливань курсів є результатом дій регулятора, а не випадковими ринковими змінами. Це важливо пам’ятати для того, щоб усвідомити: коли регулятор має вплив на значну частину пропозиції, курс перестає бути лише показником "фінансового страху" і перетворюється на засіб управління макроекономічними процесами.

Олег Пендзин асоціює зимові коливання валютного курсу з бюджетним циклом. Він вважає, що грудень і січень зазвичай є місяцями, коли:

У такій конструкції Міністерству фінансів вигідніший слабший курс: за умовний долар міжнародної допомоги чи інших валютних надходжень бюджет отримує більше гривні, що полегшує фінансування видатків.

Відповідно до міркувань співрозмовника УНН, регулятор має можливість "звільняти" валютний курс взимку, а потім, наближаючись до лютого, знову зосереджуватися на зміцненні гривні.

Експерт наводить приклад січня 2025 року, коли гривня спочатку демонструвала слабкість, а згодом почала зміцнюватися. Він пропонує розглядати поточну ситуацію в аналогічному ключі.

Керівник Економічного дискусійного клубу ясно висловлює свою позицію: наразі немає підстав для суттєвих змін у курсовій політиці. Експерт наводить простий аргумент: основний запобіжник на 2025 рік залишається в силі і на 2026 рік.

"Під цим мається на увазі міжнародна макрофінансова підтримка," - зазначає Пендзин.

Він також звертає увагу на встановлені в державному бюджеті орієнтири середньорічного курсу для 2025 та 2026 років. Проте підкреслює, що реальна динаміка може варіюватися, і середньорічний показник не свідчить про те, що курс залишатиметься незмінним протягом усього року.

Висновок у даному випадку має більш технічний характер: наявність макрофінансової підтримки зменшує ймовірність виникнення різких сценаріїв девальвації в найближчій перспективі.

Прогноз Олега Пендзина на найближчі місяці полягає в обережному сподіванні на стабілізацію та можливе незначне зміцнення гривні в лютому.

Він акцентує увагу на тому, що:

"Прогноз у таких умовах не може бути точним, адже навіть за високої ролі регулятора курс залежить від багатьох змінних. Проте базова логіка така:

Зимове послаблення може становити елемент контрольованого розвитку подій.

Експерт зазначає, що в лютому може статися корекція та певне зміцнення, якщо не з'являться нові "шоки попиту".

Економічний експерт підкреслює, що Національний банк несе відповідальність за контроль інфляції, а валютний курс є важливим інструментом у цій сфері. Сильніша гривня призводить до зниження вартості імпорту, що, в свою чергу, допомагає зменшити інфляційний тиск через ціни на імпортовані товари. Це особливо важливо для економіки, яка значною мірою залежить від імпорту, зокрема в сферах пального, техніки, а також частини продуктів харчування і сировини.

З цього випливають важливі висновки: хоча деякі можуть вважати, що потужна гривня стримує експорт, в умовах війни та підвищених ризиків стабільність інфляції може мати переважне значення.

Згідно з оцінками Пендзина, найбільша невизначеність виникає після закінчення першого півріччя. Він безпосередньо асоціює ризики, пов’язані з курсом, з двома категоріями факторів.

Урожай і баланс харчових ресурсів.

У разі гарного врожаю відкривається більше можливостей для пом'якшення монетарної політики: ціни на основні продукти можуть залишатися більш стабільними, а інфляційний тиск від зростання вартості імпорту може бути частково зменшений.

"У випадку, якщо врожай виявиться менш вдалим, регулятор, згідно з цією концепцією, буде змушений більш суворо контролювати курс гривні, щоб уникнути подальшого зростання інфляції," -- коментує економіст.

Ситуація з безпекою та психологічні аспекти попиту.

Тут Олег Пендзин пропонує зосередитися на типовій реакції на загострення на фронті: населення активніше скуповує валюту через страх, можливу міграцію та падіння довіри до нацвалюти.

"Збільшення попиту само по собі викликає тиск на девальвацію, а можливості Національного банку України наповнити ринок валютою не є безмежними," - зазначає Пендзин.

У цій же площині експерт згадав і зовнішньополітичні ризики та "перемикання уваги" партнерів на інші кризи (наприклад, "питання Гренландії"), яке теоретично може впливати на темпи та обсяги підтримки, а отже, і на курсові очікування.

Для зменшення напруженості в обговореннях, що стосуються фінансового майбутнього гривні, керівник Економічного дискусійного клубу звертає увагу на обсяги міжнародних резервів Національного банку України, зазначаючи, що вони складають близько 57 мільярдів доларів.

На його думку, ця сума є значною, оскільки забезпечує регулятору можливість для курсових коригувань та пом'якшення пікових коливань попиту. Проте він також підкреслює, що резерви можуть швидко вичерпатися у випадку, якщо одночасно зростає попит і зменшується зовнішнє фінансування. Втім, у нинішніх умовах наявність суттєвої "подушки безпеки" суттєво знижує ризик виникнення неконтрольованих ситуацій.

Отже, теперішні коливання курсу не завжди свідчать про ймовірний обвал. Це можуть бути складові частини цілеспрямованої стратегії національного фінансового регулятора, яка діє в рамках бюджетних і інфляційних параметрів.

Також, у найближчій перспективі (перші місяці 2026 року) основним фактором залишаються стратегічні рішення регулятора та темпи зовнішнього фінансування, а не норми "чистого валютного ринку". Найпомітніші ризики переміщуються у другу половину року, де валютний курс буде в більшій мірі залежати від урожаю, рівня безпеки та поведінки споживчого попиту.

Раніше фінансовий експерт, співзасновниця Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка, висловила прогноз, що в 2026 році курс долара коливатиметься в межах 44-46 гривень за долар, з можливими короткочасними підвищеннями у часи пікового попиту на валюту. Якщо зберігатимуться військові ризики та високі бюджетні витрати, то до завершення року курс долара може наблизитися до позначки 47-48 гривень.

Що стосується євро, то, за прогнозами Олени Сосєдки, його динаміка буде більш волатильною через вплив глобального ринку. У базовому сценарії курс євро цього року коливатиметься в межах 49-52 гривні.