Чи змінять українські автозаправні станції ціни на паливо? Який вплив матиме конфлікт між Ізраїлем та Іраном на вартість бензину?

Ситуація на Близькому Сході призвела до короткочасного зростання цін на нафту, що тимчасово вплинуло на витрати імпортного пального в Україні. Однак після нормалізації ринку істотних змін у цінах в Україні не прогнозується — все залежатиме від валютного курсу та європейських фондових бірж.

OBOZ.UA провів бесіду з фахівцями, щоб дізнатися, яким чином конфлікт позначився на українському ринку нафтопродуктів. У червні 2025 року світова нафтова біржа зазнала значних коливань. Через загострення конфлікту між Іраном і Ізраїлем аналітики передбачали, що вартість нафти може зрости до $110 за барель.

Проте вже через кілька днів, ринок обвалився на новинах про перемир'я. "Було так, що ринки відреагували миттєво, ну так біржа працює. Вони ж працюють на волатильності цін, і так само заробляють. Але потім пішов відкат до попереднього стану," - розповів директор однієї із мереж АЗС Леонід Косянчук. На його думку, йдеться не про реальне падіння цін, а про повернення до норми після штучно підігрітої паніки.

"Це вже не перший випадок, коли намагаються підбурити паніку щодо ситуації на Близькому Сході. Проте, фактичного дефіциту нафти не спостерігається, і танкери курсують без будь-яких перешкод. Тому ринок швидко знаходить стабільність", - зазначає президент Центру глобалістики "Стратегія 21" Михайло Гончар.

"Щодо зниження, я б не став це коментувати, адже спостерігалися коливання, і тепер ми маємо корекцію. Вартість пального залежатиме виключно від балансу попиту і пропозиції," - зазначає Косянчук.

Він зазначає, що для України ключовим є не стільки ринок сирої нафти, скільки європейська біржа нафтопродуктів, з якої країна отримує до 90% своїх паливних ресурсів. "Ця обставина не завадила включити до ціни певні надбавки, хоча й невеликі," – підкреслює експерт.

"Багато з прогнозів, які передбачають підвищення цін до $120-150, є або результатом спекуляцій банків, або ж медійним ажіотажем. Проте, ринок нафтопродуктів в Україні визначається не вигадками трейдерів, а реальними логістичними та валютними аспектами", - зазначає Гончар.

За словами Косянчука, "для когось війна, а для когось заробіток", адже якщо є можливість заробити зайвий долар-два на тоні, то ніхто не буде стримувати себе. І справді, після загострення в зоні Ормузької протоки, європейські постачальники додали страхові премії до вартості транспортування, хоча ці премії поки що незначні, вони вже враховані в контрактах.

"Ормузька протока залишилася відкритою, бо Іран не зацікавлений у конфлікті з Китаєм, який купує до 90% його нафти. А отже, всі прогнози про перекриття виявилися лише шумом", - уточнює Гончар.

Експерт не виключає такого явища, особливо серед дрібних, несертифікованих АЗС. "Деякі підняли ціни вже на наступний день після новин про загострення на Близькому Сході. Але ж ми не купуємо нафту з Ірану або Саудівської Аравії. Ми отримуємо готовий продукт. І поки той танкер дійде, поки переробиться, це місяці", - підкреслив Гончар.

Одночасно мережеві автозаправки зазвичай демонструють стабільність у своїй роботі і не реагують на раптові емоційні зміни. В порівнянні з подіями на Близькому Сході, на український ринок пального набагато більше впливають коливання валютних курсів.

"Всі спроби робити далекоглядні прогнози — це вкрай ризикована справа. Ти можеш спрогнозувати 72, а насправді отримати 62," - коментує Леонід Косянчук. Набагато ефективніше для споживачів є аналіз загальних тенденцій на ринку, ніж фокусування на емоційних заголовках у ЗМІ.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні відтермінували до 2026 року обов'язкову норму щодо 5% біоетанолу в бензині, що дозволяє АЗС і далі самостійно визначати, яке пальне реалізовувати. Очікується, що для споживачів ситуація не зміниться, адже паливо з біоетанолом уже використовується на ринку без негативних наслідків для авто чи цінової стабільності.