Чи може Україна зіткнутися з дефолтом у травні? Яка роль у цьому процесі міністра з епохи Порошенка і які справжні загрози нас очікують?

Україна провалила переговори з інвесторами

Британське видання Financial Times викликало сенсацію в українських медіа, повідомивши, що Україні може загрожувати дефолт вже в травні цього року. Це, за інформацією газети, станеться, якщо країна не зможе виплатити близько 600 мільйонів доларів або не досягне угоди щодо реструктуризації свого боргу.

"Телеграф" вирішив внести ясність у ситуацію та звернувся до експертів з ключовими запитаннями: про який саме борг йдеться і наскільки серйозною є потенційна загроза.

FT пише, що у Вашингтоні відбулася зустріч представників України з власниками боргу на 2,6 мільярда доларів, у ході якої країна не змогла досягти угоди про реструктуризацію державного боргу. У Міністерстві фінансів України заявили журналістам, що після провалу переговорів "розглянуть усі доступні варіанти".

"Київ facing the dilemma of whether to declare a default on a payment of approximately $600 million due at the end of May, which is tied to the economic indicators of 2023, if it fails to secure a timely restructuring agreement," -- зазначено в статті.

Фінансист Дмитро Олексієнко в інтерв'ю "Телеграфу" роз'яснив, що цей борг є так званим боргом на зростання економіки, пов'язаним з ВВП-варіантами (ВВП-варіанти – це цінні папери, емітовані державою, виплати за якими залежать від зростання валового внутрішнього продукту країни-емітента). Цей вид боргу виник у 2015 році, коли президентом був Петро Порошенко. Тодішня міністр фінансів Наталія Яресько здійснила реструктуризацію частини державного боргу, в результаті чого 20% боргу було переведено з безпосереднього державного боргу в категорію державних деривативів.

Варанти Яреско

Держава, знизивши суму боргу на 3 мільярди, дала натомість кредиторам зобов'язання виплачувати відсотки з розрахунку цієї суми протягом 20 років і за умови, що ВВП України (який на той момент упав у два рази) відновиться на 20% від мінімуму.

Простіше кажучи, коли ВВП України підвищується на понад 3%, нам потрібно сплачувати відсотки.

Кабальні зобов'язання

Олексієнко висловлює думку, що схема з ВВП-варантами є "явним актом грабежу".

"У 2023 році ВВП зріс більше і ми повинні заплатити 600 млн доларів відсотків. Але ситуація, порівняно з 2015 роком, коли підписували ці боргові зобовʼязання, сильно змінилися. Через війну чинний уряд не визнає ці зобовʼязання та не бажає їх платити

На мою думку, ці зобов'язання є надто обтяжливими і потребують оскарження та перегляду. Використання ВВП як варантів – це явний випадок грабунку, навіть у мирний час. А що вже говорити про військовий період, коли наш ВВП знизився більше ніж на 30%, а згодом, на фоні низької бази, почав відновлення, – зазначає Олексієнко.

Необхідно переосмислити ці умови та відмовитися від виплат, які залежать від зростання ВВП. Я щиро не розумію, чому Міністерство фінансів досі не вжило цих заходів. З огляду на підтримку міжнародних партнерів, цей борг має бути реструктуризований, а в ідеалі — повністю анульований.

Тут питання не в грошах, в нас достатньо резервів для безболісного погашення цього боргу, але сама суть боргу привʼязаного до зростання ВВП це приречення економіки на стагнацію без надії на розвиток. Цей кредит давно не актуальний, його умови повинні були переглянути ще у першій рік війни після втрати Україною третини ВВП", -- каже Олексієнко.

Економіст Віталій Шапран:

"Навіть коли настає строк оплати боргу та купонів, майже по всім державним бондам в світі закладена умова Грейс періоду. Тобто якщо уряд не може платити, він звертається до інвесторів з пропозицією відкласти виплати та на перемовини там дається кілька місяців, поки йдуть перемовини дефолту не має".

Влада пояснює, що 24 квітня, Міністерство фінансів повідомило, що з 15 по 23 квітня Україна провела зустріч з членами Спеціального комітету, до складу якого входять інституційні інвестори -- власники близько 30% ВВП варантів України, на якій представила пропозиції щодо реструктуризації ВВП варантів. Ця пропозиція сформована у відповідності до параметрів Програми МВФ з метою відновлення боргової стійкості та узгоджується з принципом рівного ставлення (Comparability of Treatment) Групи офіційних кредиторів України.

"Варанти ВВП були розроблені для економічної ситуації, яка вже відійшла в минуле. Помірне зростання ВВП України у 2023 році не є показником економічного благополуччя — це всього лише крихкий процес відновлення після майже 30% падіння, викликаного повномасштабною агресією рф проти України. Ці фінансові інструменти не повинні заважати нашому відновленню. Наша мета полягає в тому, щоб знайти справедливе та всебічне рішення цієї проблеми," — зазначають у Міністерстві фінансів.

Україна презентувала власникам ВВП варантів два варіанти на вибір:

Перша можливість: конвертація варантів в новий випуск єврооблігацій, які були випущені в рамках реструктуризації в 2024 році. Відповідно до цієї пропозиції, інвестори отримають таку ж комбінацію облігацій типу A і B, яку мали власники єврооблігацій минулого року, за співвідношенням: на кожну одиницю варантів -- 1,35 одиниці облігацій.

Інша можливість полягає у модифікації умов випуску ВВП-варантів наступним чином:

"Україна продовжує прагнути до конструктивного діалогу з усіма власниками облігацій, щоб знайти рішення, яке забезпечить тривалу боргову стабільність, не ставлячи під загрозу процес відновлення та реконструкції країни", -- зазначається у повідомленні.

Нагадуємо, що раніше ми повідомляли про те, що державний борг України у 2025 році перевищив новий рівень.