Українці знаходять способи обійти валютні обмеження Національного банку України, залучаючи підтримку уряду Сполучених Штатів. Як на це реагує регулятор?

Винахідливість українських компаній розкривається з посиленням обмежень від держави. Як українці вчергове обхитрили НБУ?

Майже три роки Україна живе в умовах жорстких валютних обмежень, які Національний банк запровадив у перші ж години великої війни. Більшість з них продовжує діяти донині.

На початку 2024 року низка великих бізнес-груп, зокрема "Метінвест", Інтерпайп", "Кернел", ДТЕК та Vodafone через уряд намагалися змусити Нацбанк частково зняти свої обмеження, аби розрахуватися за зовнішніми позиками. Зрештою, НБУ почув бізнес та запровадив масштабний пакет валютних послаблень.

Втім, глобально проблема не зникла. Іноземні компанії досі не можуть переказати за кордон зароблені в Україні прибутки, а вітчизняні підприємства - вивести за кордон кошти для того, аби вийти на міжнародні ринки. Принаймні, така заборона існує офіційно.

Те, що для деяких сприймається як перешкода, для інших відкриває нові горизонти. В Україні за останні кілька років сформувався ринок різних механізмів, завдяки яким індивіди та підприємства знаходять способи минути обмеження, встановлені НБУ. Найбільш популярним методом у цьому контексті вважається використання криптовалюти. Проте, такий варіант не підходить усім.

У поле зору НБУ потрапила "схема", у якій замішані три великих гравці ринку цінних паперів України. Посилена увага з боку Нацбанку вже впливає на їхні бізнес-процеси, попри те, що банківський регулятор не має жодних владних повноважень на фондовому ринку.

Як обійти обмеження Нацбанку на виведення капіталу за кордон і до чого тут Міністерство фінансів США?

На початку грудня 2024 року Національний банк України направив українським банкам лист (копію якого отримала ЕП), в якому виклав свої міркування щодо того, що він вважає "схемою обходу валютних обмежень".

У цьому документі йдеться про три інвестиційні компанії: ТОВ "Домінанта Трейд", ТОВ "Універ Капітал" та ТОВ "Інвестиційний капітал Україна" (група ICU). Зокрема, НБУ вже мав публічні розбіжності та навіть судові позови з останньою з цих компаній.

Як функціонує ця схема? Інвестори, які є клієнтами інвестиційних компаній, здійснюють придбання облігацій уряду США, відомих як трежеріс, термін погашення яких наближається. Завдяки індивідуальним рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), ці цінні папери отримують можливість торгуватися на українському фондовому ринку, що дозволяє їх купувати за гривні.

Коли трежеріс надходять на рахунок клієнта в Україні, він вказує компанії переказати ці цінні папери на рахунок у міжнародному депозитарії (організації, що здійснює облік прав на цінні папери). В день погашення клієнт отримує валютні кошти від уряду США на свій закордонний банківський рахунок.

Як наслідок, юридична або фізична особа за допомогою інвестиційних компаній та американських облігацій конвертує свої гривневі кошти, які знаходяться в Україні, у валюту за кордоном. За інформацією, яку наводить Нацбанк, більшість коштів від погашення американських облігацій назад в Україну не повертаються.

Національний банк України висловив занепокоєння щодо можливих схем, пов'язаних із облігаціями США, які купують як фізичні, так і юридичні особи через інвестиційні компанії. За словами НБУ, виникають підозри, що ці облігації можуть виводитися за межі України до моменту їх погашення, що дозволяє клієнтам отримувати іноземну валюту поза українською юрисдикцією. Таким чином, Нацбанк вважає, що ці інвестиційні фірми можуть обходити наявні валютні обмеження.

Отже, у своєму листі регулятор "радить фінансовим установам звернути більше уваги" на діяльність інвестиційних компаній, а також "гарантувати адекватний моніторинг фінансових транзакцій і активності таких клієнтів".

Тема використання американських облігацій як способу обійти валютні обмеження НБУ не є новою для України. Як підтверджують кілька джерел з фондового ринку та в фінансових регуляторів, подібні операції почалися ще у 2022 році.

Закупити американські облігації та вивести їх за межі країни можна не тільки через три інвестиційні фірми, які згадуються у листі НБУ. Інші українські брокери також пропонують подібні послуги. Проте, як зазначили співрозмовники з ринку в розмові з ЕП, саме на ці три компанії припадає найбільша частина таких угод.

Останнім часом обсяги операцій з американськими облігаціями могли значно зрости, що і привернуло увагу Нацбанку та підштовхнуло його розіслати банкам вже згаданий лист.

Співрозмовники ЕП на ринку цінних паперів вказують, що в вересні 2024 року обсяги торгівлі іноземними облігаціями в Україні перевищили обсяги угод з українськими облігаціями за межами країни. У цьому місяці торгівля іноземними цінними паперами зросла майже в три рази, досягнувши 27,6 млрд грн (в еквіваленті за курсом НБУ).

За словами представників однієї з інвестиційних компаній, яку НБУ запідозрив в порушенні валютних обмежень, застосування американських трежеріс для виведення капіталу з України є досить витратним процесом.

Ці цінні папери потрібно спочатку завести на український ринок та допустити до торгів, на що може знадобитися кілька днів. Далі вони торгуються на вітчизняних фондових біржах за підвищеним курсом, адже продавці закладають у ціну певну премію. Не варто забувати і про комісії, які клієнти мають сплатити брокеру за купівлю та переведення американських облігацій за кордон.

Фінальна вартість виведення коштів через облігації уряду США може коливатися в межах 5-10% від загальної суми. Саме тому такі транзакції, зазвичай, здійснюють лише великі інвестори, для яких критично важливо, щоб виведені активи мали легітимне походження та могли успішно пройти перевірку з боку міжнародних фінансових установ.

Незважаючи на те, що лист Національного банку був адресований лише комерційним банкам, інформація про нього була відома також у компаніях "Універ", "Домінанта Трейд" та ICU. Цю ж інформацію підтвердили й інші професійні учасники фондового ринку, з якими редакція ЕП спілкувалася під час підготовки цього матеріалу.

На свій захист інвесткомпанії зазначають, що проводять легальну діяльність відповідно до чинного законодавства та жодних обмежень не порушують. Ба більше, вони підкреслили, що не можуть не переказати трежеріс за кордон на вимогу клієнта, оскільки така відмова призведе до втрати ними ліцензій.

Зауважимо, що в жодній з трьох компаній не погодились офіційно коментувати лист НБУ щодо них. Хоча вже відчувають його наслідки. Зокрема у двох з них зазначили про сповільнення банківського обслуговування. У деяких випадках банки взагалі відмовлялися переказувати на рахунок інвестиційної компанії кошти клієнта для купівлі цінних паперів. Причому, не лише іноземних.

Нещодавно інвестор-індивід намагався здійснити переказ коштів для покупки облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), проте фінансовий моніторинг банку, де у нього відкритий рахунок, відмовився провести платіж і запросив додаткові документи, які зазвичай не потрібні для таких звичайних транзакцій. У банку пояснили цю вимогу тим, що така операція може бути пов'язана з нелегальним виведенням капіталу за кордон, - зазначив представник однієї з компаній в коментарі для ЕП.

В іншому джерелі підкреслюється, що Національний банк не має права втручатися в діяльність ринку цінних паперів. Банки дотримуються "рекомендацій" НБУ через страх перед його жорсткою політикою та численними санкціями.

Європейський парламент звернувся до Національного банку з проханням про роз'яснення щодо нещодавно надісланого листа, але на момент публікації матеріалу відповіді ще не надійшло. Крім того, банківський регулятор утримався від коментарів стосовно того, якими повинні бути дії банків у зв'язку з інвестиційними компаніями, згаданими в його листі.

Чому при переведенні коштів за кордон зазвичай обирають трежеріс, хоча для таких транзакцій можна використовувати будь-які іноземні фінансові інструменти?

Ці облігації є найвищо ліквідним активом на світовому фондовому ринку, характеризуючись стабільною та прогнозованою ціною. Додатково, їх емітентом виступає Міністерство фінансів важливого партнера України. Тому будь-які заходи, які можуть обмежити їх обіг, пов'язані з політичними ризиками для Національного банку.

"Уявіть собі, яку реакцію викличе новина у американському посольстві, якщо вони дізнаються, що Національний банк України планує обмежити або заборонити українським інвесторам інвестувати в державний борг США," - коментує менеджер однієї з компаній, згаданих у листі Нацбанку.

Можливо, саме тому Національний банк України вирішив боротися з неприпустимими схемами за закритими дверима, направивши фінансовим установам "рекомендаційні листи". Це не вперше, коли регулятор намагається уникнути негативних наслідків політичного характеру внаслідок своїх рішень. Нещодавно він також зумів зменшити обмеження на перекази громадян, представивши цю ініціативу як результат меморандуму, укладеного самими банками.

Несмотря на політичні ризики, процес ухвалення рішення про обмеження операцій з американськими облігаціями продовжується. Однак, його затвердження не буде на плечах НБУ, а стане компетенцією відповідного регулятора - НКЦПФР. Цей орган вже більше півроку активно веде переговори з Національним банком, відстоюючи принципи вільного транскордонного обігу цінних паперів.

Як розповідають ЕП співрозмовники у фінансових регуляторах, до кінця 2024 року НКЦПФР може заборонити переказувати іноземні цінні папери з рахунків в Україні за кордон. На такому рішенні ніби то наполягає МВФ, який до кінця грудня має виділити черговий транш фінансування.