Українці вкладають кошти в нерухомість за межами країни: від альтернативного притулку до комерційних активів.

Чи дійсно "європейський квадрат" переважає український, і які фактори впливають на успішність таких інвестицій?

Внаслідок війни українці активно інвестують у нерухомість за межами країни — від Катовіц до Вільнюса. Деякі роблять це для створення резервного притулку, тоді як інші прагнуть вигідно вкласти кошти в оренду.

Після 2022 року інвестиції в іноземну нерухомість для українців перетворилися з розкішного капіталовкладення на необхідний крок у умовах невизначеності. Дехто обирає придбати квартиру в Польщі, щоб забезпечити майбутнє своїх дітей, інші інвестують у студії в Болгарії "на всяк випадок", а також є ті, хто вкладає гроші в комерційні приміщення в Румунії для розвитку бізнесу.

У Європі спостерігається стійке зростання цін на житло. Згідно з інформацією Євростату, наприкінці 2024 року вартість нерухомості в країнах ЄС піднялася на 4,9% у річному обчисленні, а орендна плата зросла на 3,2%. Це формує як певні ризики, так і нові можливості: українці, які вчасно інвестували в ринок, вже отримали прибуток від капіталізації.

Польща стала головним напрямком для українського капіталу. Лише торік наші співгромадяни придбали понад 7700 квартир -- половину від усіх покупок іноземців. Тобто, навіть у кризу українці інвестують і не лише в Україну, але й в європейські квадратні метри.

Ось пояснення: зручне розташування, зрозуміла цільова аудиторія, легкий процес придбання, а також можливість орендувати житло українським студентам і тим, хто переїхав.

Цінові рівні в Європі вражають своєю різноманітністю. У Цюриху вартість квадратного метра наближається до 26 000 євро, у Женеві становить близько 20 000, а в Базелі — приблизно 19 000. Для порівняння, у Києві ціна за квадратний метр складає близько 2000 євро. Саме тому українці звертають увагу на ринки другого ешелону, де ціни нижчі, але попит починає зростати.

Країни на кшталт Польщі, Болгарії та Румунії продовжують бути найбільш привабливими для українців.

Згідно з даними Global Property Guide, у 2025 році найкращими країнами для інвестування стали Угорщина, Литва, Естонія, Румунія, Ірландія, Словенія та Польща.

Що спільного між цими державами? По-перше, це помірні податкові ставки, а також стабільне підвищення цін на нерухомість. Розгляньте, як варіюється дохід від оренди:

У той же час у Бельгії, Франції та Греції інвестори стикаються з найменшими прибутками — податкове навантаження суттєво зменшує їх доходи, а оренда стає менш вигідною.

Вартість нерухомості в Європі визначається декількома основними чинниками:

Як наслідок, незважаючи на кризу, ціни продовжують зростати, а витрати на оренду збільшуються.

Європейський ринок переосмислює саме поняття "квартира". Згідно з Property Index від Deloitte, середня площа житла зменшується, а функціональність -- зростає.

Основна увага приділяється енергоефективності, оптимальному плануванню та компактності. Європейці інвестують більше, але обирають менші, "інтелектуальні" житлові приміщення.

Психологічно українці розглядають житло не тільки як простір для проживання, а й як фінансовий актив. Придбання квартири в Польщі чи Болгарії не завжди означає еміграцію. Це скоріше спосіб зменшення ризиків: якщо в Україні триває війна, то за кордоном залишається "спокійний актив".

Для підприємців це є чітким сигналом: українські фінанси вже здатні функціонувати на світовій арені. Питання полягає не лише в тому, де придбати нерухомість, а в тому, як перетворити її на прибуткову екосистему — завдяки оренді, суборенді та короткостроковим сервісам.

Ринок нерухомості в Україні поступово повертається до нормального стану, тоді як європейський сегмент вже інтегрувався в нашу економічну реальність. Ті, хто сьогодні робить інвестиції в компактну студію у Вільнюсі чи Софії, фактично вкладають гроші не лише в будівельні матеріали, а й у можливість вільного переміщення капіталу.

Бо у світі, де безпека -- нова валюта, житло стає найбільш універсальним активом. І українці це відчули, як ніхто інший.