Україна зазнала збитків у розмірі 1,4 мільярда євро через те, що Київ не реалізував заплановані реформи.

Після ухвалення парламентом та підписання президентом закону, який знищував незалежність НАБУ, Україну сколихнула новина про те, що ЄС "урізав" транш фінансової допомоги українському бюджету з майже 4,5 млрд до 3,05 млрд євро.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це йдеться в матеріалі "Європейської правди".

Попри те, що президент Зеленський вніс до парламенту законопроєкт, який скасовує щойно схвалені ним норми, у Євросоюзі вирішили, що нині - не час мовчати про проблеми. Зокрема речник Єврокомісії заявив, що ЄС дасть Україні менше грошей, бо Київ не провів обіцяні реформи. Того ж дня країни схвалили "урізаний" транш, і незабаром уряд має отримати ці гроші. Все це створило у багатьох українців враження, що Україну оштрафували на півтора мільярда євро за "провалений антикор".

"Однак реальність інша. І не можна сказати, що вона "краща", - зазначає видання.

Дійсно, замороження цих коштів (які наразі не втрачені, а лише призупинені) не має жодного відношення до атаки на НАБУ. Це легко підтвердити. Європейська комісія офіційно заявила про це ще два тижні тому в Римі, проте вирішила не акцентувати увагу на "покаранні" України. Інша справа, що події минулого тижня змусили Брюссель відкритіше говорити про проблеми реформ.

Основне в тому, що попереду нас чекають ще серйозніші виклики. Україна опиняється в ситуації, коли реформи ризикують зазнати провалу. Це в свою чергу призведе до санкцій та критичних оцінок. Адже замовчувати існуючі проблеми більше не вдасться.

"Фінансові кошти в обмін на зміни" та санкції

Видання зазначає, що віділення допомоги для держав-партнерів саме у такому вигляді є для Європи звичною прктикою. І задовго до того, як Україна почала тух до членства , вона стикнулася із програмами ЄС, для яких діють подібні умови.

Це, в першу чергу, ініціативи, які об'єднані під загальною назвою "секторальна бюджетна підтримка". У описі зазначається, що фінансова допомога з боку ЄС надається виключно за умови, що держави реалізовуватимуть попередньо узгоджені реформи.

"Якщо країна-партнер не виконує узгоджені умови, виплати будуть призупинені до виконання", - пояснює Єврокомісія.

Ці правила надання допомоги також стосувалися України, зокрема за часів правління Януковича. Тоді не обійшлося без резонансних скандалів. Наприклад, на початку 2012 року Європейський Союз призупинив фінансову допомогу в розмірі 160 мільйонів євро через інформацію про використання частини попередніх траншів на вигоду бізнесу Андрія Клюєва, який на той час обіймав посаду першого віцепрем'єра і відповідав за програми співпраці з ЄС.

Однак, в більшості ситуацій невиконання реформ (а також втрати фінансування) залишалося поза увагою громадськості. Це є частиною стратегії Євросоюзу, який прагне досягти змін, а не створювати публічні конфлікти.

Після успіху Революції гідності, підхід Європейського Союзу щодо підтримки України залишився незмінним. Обсяги фінансування значно збільшилися, проте це не завжди стало переконливим стимулом для уряду щодо реалізації реформ.

"У 2017 році Україна втратила 600 млн євро. Причому це вже було не замороження, не відтермінування, а остаточна втрата виділеної для України макрофінансової допомоги.

ЄС був готовий чекати, давав Києву ще один шанс, потім ще один - поки не вийшли граничні терміни - та програма макрофінансової допомоги була обмежена 2017 роком. Дві з чотирьох вимог для отримання грошей, що лишилися не виконані, напряму пов'язані з боротьбою із топ-корупцією - це запуск автоматичної перевірки е-декларацій та перевірка інформації про бенефіціарних власників компаній", - више "Європеська правда".

Після 2022 року обсяги допомоги Європейського Союзу Україні значно збільшилися, причому це зростання було багаторазовим. Партнери усвідомлювали, що Україна, яка втратила значну частину своєї економіки та доходів до бюджету, вимушена витрачати значно більше на продовження оборони. Без міжнародної підтримки країна не змогла б витримати економічний тягар. Тому спочатку ЄС, всупереч своїм звичним принципам, почав надавати фінансування без жодних умов.

Трохи більше ніж за рік обумовленість повернулася, але до "штрафів" ЄС жодного разу не доходило. То що ж змінилося зараз?

Європейський Союз застосував санкції до України через невиконання реформ.

З початку 2024 року головною лінією фінансової допомоги Україні стала програма за назвою Ukraine Facility із заявленою вартістю в 50 млрд євро. Це та програма, заради якої ЄС свого часу довго "уламував" Угорщину, а її схвалення було одним з елементів домовленості на саміті в грудні 2023-го (саме тоді, коли відбувся знаменитий "вихід Орбана на каву" під час голосування щодо України).

З огляду на загальну суму в пів сотні мільярдів, програма бюджетної підтримки становить 38,27 мільярда євро. Кожного разу ця сума варіюється (існує квартальний графік, що залежить від складності та кількості індикаторів), і різниця може бути суттєвою. Наприклад, у другому кварталі 2026 року Україні належить отримати 2 мільярди 233 мільйони євро в обмін на реалізовані реформи, тоді як у третьому кварталі ця сума зменшиться до всього лише 500 мільйонів євро.

Саме через цю гнучкість "покарання" Києва спершу лишилося не поміченим. 10 липня у Римі на конференції з відновлення, президента ЄК Урсула фон дер Ляєн публічно заявила, що ЄК перерахує Україні 3 млрд євро за програмою Ukraine Facility - але утрималася від згадок, що за планом Україна мала би отримати майже 4,5 млрд євро. Через це натяк фон дер Ляйєн зрозуміли лише фахівці, що знають про обсяг кожного з траншів.

Якщо говорити точно, Україна отримає 3,05 мільярда, тоді як запланований платіж становив 4,48 мільярда, що означає, що "втрачена" різниця перевищує 1,4 мільярда євро. Проте з'ясувалося, що на це не варто акцентувати увагу, і навіть така значна сума залишилася непоміченою.

Ще один аспект, який сприяв прихованню "штрафних" санкцій для України, полягав у тому, що Київ без затримок виконував усі заплановані індикатори. Це стало першим випадком за час великої війни, коли Європейський Союз фактично покарав Україну за не здійснені реформи, тому суспільство не очікувало такого розвитку подій, відзначає видання.

25 липня Єврокомісія свідомо акцентувала увагу на "штрафі", що лише посилило резонанс цього рішення в Україні. Важливо також усвідомити, що попереду вже чекають нові "штрафи", уникнути яких Київ, скоріше за все, не зможе. Крім того, необхідно вжити заходів, щоб не допустити ситуації, коли заморожені кошти перетворяться на остаточно втрачені.

На минулому тижні через дипломатичні канали Брюссель надіслав Україні попередження: якщо Верховна Рада не відновить повноцінну незалежність антикорупційних органів, деякі програми фінансування для України можуть бути призупинені. Це не стосується Ukraine facility, проте підвищує важливість цього джерела фінансування. Видання підкреслює, що 1,4 мільярда євро ще не втрачені, і Україна має можливість їх отримати. Однак часу залишилося небагато — трохи більше шести місяців.

При створенні Ukraine facility, Європейський Союз усвідомлював, що реалізація деяких реформ може виявитися складною, і не всі терміни будуть дотримані. Зокрема, програма передбачає, що після завершення терміну для кожного індикатора існує ще 12 місяців для його виконання. У такому випадку фінансування буде надано в повному обсязі, проте з деяким запізненням.

Експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій повідомляє про моніторинг програми Ukraine facility. Вона підкреслює, що невиконання декількох індикаторів цієї ініціативи стало очевидним ще в квітні. Уряд вирішив витратити додатковий час на вирішення проблемних питань, ймовірно, усвідомлюючи ризики негативних заголовків, які могли б свідчити про те, що Україна не реалізує обіцяні реформи. Однак, в результаті, час пройшов, а проблеми залишилися нерозв’язаними. За три місяці вдалося завершити виконання лише одного з чотирьох невиконаних індикаторів, тоді як інші три залишилися без змін.

Основною причиною затримок стали ключові питання, які вимагали голосування у парламенті. Часом депутати навіть не усвідомлювали, що їхнє небажання приймати певні закони обходиться Україні у сотні мільйонів євро. Серед тих законопроектів, які не були ухвалені і завдали значних збитків, а також тих, що можуть завадити отриманню наступних траншів, є й такі, що не викликають особливих політичних суперечок або не загрожують корупційним схемам. Наприклад, законопроект про професійно-технічну освіту, який Україна повинна була схвалити до кінця червня, досі не був ухвалений, таким чином терміни вже були порушені.

Бетлій поділилася історією про те, як, будучи запрошеною експерткою, вона виявила, що обговорюваний у профільному комітеті ВР закон є частиною Ukraine facility. Вона зазначила, що небажання депутатів підтримати цей закон може призвести до суттєвих фінансових втрат для українського бюджету. Залишається відкритим питання, чому уряд не проводив належну роботу з парламентом і не пояснив депутатам можливі наслідки їхньої позиції.

В даний момент, особливо після того, як стало відомо про перший "штраф" для України, виникло усвідомлення, що наслідки неминучі. Внаслідок цього з'явилися сподівання на те, що у деяких випадках ситуація може покращитися. Проте, не всі проблеми можна буде вирішити.

Чи очікуються нові санкції для України?

Із трьох індикаторів, невиконання яких коштувало Україні 1,4 млрд євро, один вже виконаний. Президент із незначною затримкою підписав закон про агентство управління замороженими активами АРМА, це призвело до відставки токсичної керівниці цього агентства Олени Думи; попереду - новий конкурс. Україна повідомить ЄС про це у наступному звіті, і отримає близько 500 млн євро.

Парадокс полягає в тому, що законодавство щодо АРМА стало єдиним нормативним актом, який викликав підвищену увагу до корупції, і його ухвалення активно блокували ті учасники, які отримували вигоду від роботи агентства за попереднього керівництва. Зокрема, фракція Юлії Тимошенко відіграла значну роль у затримці підписання закону спікером на цілий місяць, використовуючи для цього блокуючу постанову, через що Україна не змогла отримати 500 мільйонів євро вже зараз.

Проте ще два інші законопроекти залишаються без ухвалення: один стосується реформування територіальної організації виконавчої влади, а інший - процесу відбору суддів для Вищого антикорупційного суду.

Законопроєкт №4298, що стосується місцевих державних адміністрацій, був офіційно зареєстрований у 2020 році. Після першого читання у 2021 році розпочався повільний процес обговорення, який триває досі і вже обійшовся бюджету у пів мільярда гривень. Тим часом парламент безтурботно вирушає у відпустку.

Законопроєкт про добір суддів Вищого антикорупційного суду лежить без руху, без обговорення, не ухвалений навіть у першому читанні. І якщо у депутатів не з'явиться розуміння відповідальності за те, що їхня бездіяльність коштує країні грошей - ми цілком можемо дотягнути до березня 2026-го, коли ці 500 млн євро просто "згорять", бо мине 12 місяців від терміну, встановленого у плані.

Попереду нас чекає ще безліч труднощів. Проте наступні "покарання" повинні бути менш жорсткими.

Те, що Україна потрапляє в спіраль невиконання зобов'язань, підтверджується моніторингом, який здійснює консорціум громадських організацій RRR4U. Цей консорціум щомісяця аналізує, як країна виконує свої зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом.

Нагадаємо, що заморожені 1,4 мільярда євро представляють собою зобов'язання, які Україна повинна була виконати ще до закінчення березня. Уряд під керівництвом Шмигаля зобов'язувався подати звіт про виконання цих зобов'язань у квітні, але навмисно затримав його на майже три місяці, сподіваючись уникнути негативної реакції. Проте, в цей час настала черга нового звітного періоду, пов'язаного з індикаторами, які мали бути виконані до кінця червня, і ситуація залишилася незмінною – рівень невиконання залишився таким самим.

Новий аналіз, який RRR4U має намір оприлюднити цього тижня, показує, що Рада не змогла ухвалити ще три закони, аналогічно до попереднього кварталу. Варто зазначити, що саме закони, а не урядові постанови, мають найвищу значимість.

Однак сума "покарання" точно буде меншою - бо вона розраховується як частка від запланованого траншу. У першому квартали ми мали отримати найвищий транш на весь час дії програми - майже 4,5 млрд євро, а у другому - лише 2 млрд євро. Далі транші знову зростуть (і буде більше індикаторів), але максимальний становитиме 2,73 млрж євро за квартал. Що, втім, також дуже багато і критично важливо для макрофінансової стабільності.

З наступної виплати, враховуючи поточний ступінь невиконання, "штраф" може зрости до додаткового мільярда євро.

"Проте, визначити точну суму складно, і вона може зменшитися, якщо Рада в терміновому порядку виправить помилки. Один із законів, що вже перевищив термін, стосується професійно-технічної освіти, і його, ймовірно, можна швидко ухвалити. Проте з іншими законопроектами ситуація є більш складною", - зазначає "Європейська правда".

Парламент може зіткнутися з проблемою нерозуміння того, що ухвалення закону — це не лише формальний процес, але й необхідність адаптувати його до стандартів Європейського Союзу. На цьому етапі виникають труднощі. Наприклад, при обговоренні законопроєкту, що стосується цифровізації виконавчого провадження, існує значний ризик, що його зміст не відповідатиме українському Плану, як зазначено в аналізі RRR4U.

Відставка уряду призвела до нових труднощів. У зв'язку з цим парламенту доведеться відкликати всі законопроєкти, які ще не отримали схвалення в першому читанні. Це означає, що їм буде необхідно повторно подати ці документи, які спершу повинні пройти експертизу Міністерства юстиції під керівництвом Германа Галущенка. Це додатково затягує процес, і терміни виконання неможливо спрогнозувати. Крім того, виникає ще одна серйозна проблема: жодна з запланованих задач на третій квартал 2025 року не була реалізована.

Слід визнати, що експерти, які займаються процесом євроінтеграції, відзначають зниження темпів реформ в Україні вже з минулого року. Після динамічного та іноді рішучого ухвалення законодавчих ініціатив у 2022 році, коли депутати не боялися підтримувати навіть непопулярні рішення, країна увійшла в період застою, у якому навіть найнеобхідніші закони часто зазнають затримок. Минулого тижня стало очевидним, що можливий і відкат у прогресі, навіть у ключових аспектах.

Тривалий час Євросоюз намагався закривати на це очі та не помічати реальність, але тепер це вже неможливо.

Скоординовані дії та відсутність активності не лише з боку президента (який, безсумнівно, не є локомотивом реформ), але й уряду (який, очевидно, не доніс до депутатів необхідність проведення реформ, а часом, як у випадку з БЕБ, навіть сприяє їх зриву) та парламенту (тут і коментувати нема потреби) є основними чинниками, через які ми зіштовхнулися з труднощами у залученні європейських фінансових ресурсів.

І якщо не змінити підхід якнайшвидше, ці проблеми лише наростатимуть.