Україна позбулася суттєвих ринків для своєї пшениці в Азійських та Африканських країнах. Ринок, який раніше займало українське зерно, тепер заповнює Росія.
Україна фактично втратила свої позиції на ринках пшениці в Азії та Африці, оскільки зосередила всі зусилля на експорті своєї продукції до Європи.
Про це пише Latifundist, посилаючись на українських трейдерів, передає ЕП.
"Ми втрачаємо 70% ринку в Єгипті. Усі українські експортери змістили свої орієнтири на європейський напрямок. Це не лише втрата можливості вигідного продажу в Єгипет, але й втрата довіри єгипетських споживачів," - зазначили представники компанії Promising International Trading Co. DMCC.
Згідно з інформацією, наданою трейдерами, 75% пшениці, що імпортується до Тунісу, походить з Росії. Інша частина постачання є французькою, тоді як українська пшениця практично відсутня. Крім того, Туніс втратив свої позиції на ринках Судану та Ефіопії.
У ряді африканських держав, таких як Кенія та Нігерія, існує значний попит на пшеницю з підвищеним вмістом білка (12,5%), що є характерним недоліком для української пшениці.
"І там дуже активно працює російська торгова дипломатія. Тобто, якщо 11,5% - це прийнятно для більшості, але якщо стоїть поріг у 12,5% - Росія присутня, а ми - ні", - сказали в компанії "ТАС Агро".
Представники ринку поділилися інформацією про виклики, що існують на азійських ринках, зокрема в Бангладеші та Індонезії. У цих країнах російські компанії також прагнуть зменшити вплив конкурентів.
"Ми спостерігаємо, як вони активно реалізують товари за рупії в Індії, займаються бартерними угодами та поглиблюють співпрацю з Китаєм. Це фактично є формою хеджування ризиків, адже в будь-який момент можуть виникнути нові обмеження, які перешкоджатимуть торгівлі або доступу до валютних ресурсів. Тому на ринках, таких як Кенія, Нігерія і Бангладеш, вони використовують демпінг, щоб витиснути конкурентів," - зазначили в "ТАС Агро".
Згідно з інформацією трейдерів, російські підприємства готові до співпраці з відстроченням платежів, в той час як українські компанії в основному вимагають оплату одразу після завантаження судна.
За інформацією видання, українським експортерам у майбутньому доведеться адаптувати свої цінові стратегії та змінювати логістичні рішення в умовах обмежень з боку Європейського Союзу. Наприклад, якщо раніше трейдери мали можливість об'єднуватися для відправки невеликих обсягів зерна до Європи, то тепер їм доведеться зосередитися на транспортуванні більших партій.
Раніше було відзначено, що експорт борошна та круп з України до Євросоюзу став ризикованим, оскільки 75% цього експорту орієнтоване саме на ЄС.
На початку цього року президент України Володимир Зеленський повідомив, що експорт українських товарів до Африки за минулий рік зріс на 15%, досягнувши понад 41 мільярда доларів.
У лютому міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль заявив, що Україна розглядає економічну зону Суецького каналу для створення продовольчого хабу в Єгипті.
