У червні Україна та Європейський Союз можуть презентувати концепцію торгових відносин до офіційного приєднання України до Союзу.

Наступного тижня Україна і Європейський Союз планують провести консультації щодо умов взаємної торгівлі, зокрема в аграрній галузі. Це обговорення відбудеться після завершення автономних торговельних заходів, які закінчилися 5 червня цього року. Вже в червні сторони можуть спільно представити модель торгових відносин на період до вступу України до ЄС, повідомив заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка.

"Певні модальності у нас є, і вони влаштують і європейських фермерів, і наших - це так званий перехід на повну інтеграцію до умов з ЄС... Думаю, в червні місяці ми зможемо представити цю модель спільно з Європейською Комісію", - сказав він на форумі Forbes Money в Києві.

"Не хочу забігати вперед, оскільки угода все ще на початковій стадії, але вважаю, що в червні ми отримаємо чіткі новини про те, яким чином буде здійснюватися торгівля між Україною та Європейським Союзом упродовж наступних років до моменту вступу України до ЄС в рамках угоди про вільну торгівлю, а не в контексті односторонніх преференцій з боку ЄС," - зазначив він.

Торговий представник підкреслив, що з 6 червня, коли закінчиться термін дії АТМ, доступ українських експортерів до ринку ЄС залишиться незмінним.

"Зміна правил гри відбудеться влітку 2025 року, і цей процес пройде без особливих труднощів," - зазначив Качка, коментуючи перехід.

Він зазначив, що український експорт, який охоплює АТМ, становить 3,5 мільярда євро, і більшість цього обсягу стосується кукурудзи.

Як вважає торгпред, через те, що Україна є основним постачальником кукурудзи в ЄС, яке обкладає митом тільки російську та білоруську кукурудзу, попит на неї збережеться.

"Незважаючи на певні занепокоєння стосовно пшениці, світовий попит на українську продукцію залишається досить високим. Проблема полягає в тому, що Європейському Союзу слід визначити, чи вважає він Україну одним з ключових постачальників пшениці, особливо для Іберійського півострова," - зазначив Качка.

Він зазначив, що для товарів, які є більш вразливими до змін у торговому режимі, будуть ухвалюватися окремі рішення. "Мова йде про цукор, мед, яйця, м'ясо птиці – тут необхідно говорити про умови торгівлі вже після того, як ситуація стане зрозумілою, не випереджаючи події", – повідомив торговий представник.

Перші АТМ запрацювали 4 червня 2022 року, що дозволило на рік скасувати мита, квоти та торгові обмеження для українських товарів. Пізніше, 6 червня 2023 року та 6 червня 2024 року, цей режим було подовжено, причому востаннє з узгодженням квот на безмитний експорт певних товарів. Згідно з постановою Кабінету Міністрів на 2025 рік, квота на експорт цукру до Європейського Союзу становитиме 107,2 тисячі тонн, а для м'яса свійської птиці — 57,1 тисячі тонн.

Українські аграрії висловлюють стурбованість щодо можливого відновлення після 5 червня 2025 року торгівлі з Європейським Союзом відповідно до чинних норм статті 29 угоди про зону вільної торгівлі (DCFTA), які передбачають дуже обмежені квоти на експорт певних видів сільськогосподарської продукції. Крім того, це призведе до відновлення квоти на експорт 100 тисяч тонн біоетанолу.

В ЄС вже оголосили, що квотування повертається з 6 червня та на період до кінця 2025 року вони становитимуть 7/12 від річної квоти за DCFTA.

Одночасно з цим, стосовно продукції гірничо-металургійного комплексу в Європейському Союзі обговорювалося питання про збереження пільгових умов імпорту з України у разі скасування АТМ. 8 травня цього року Європарламент висловив свою підтримку цьому рішенню, що на практиці дає можливість продовжити дію чинного торгового режиму для сталі навіть після 5 червня.

Відповідно до даних Міністерства економіки, Європейський Союз планує запровадити безмитні тарифні квоти для 36 категорій товарів. До них входять яловичина, свинина, баранина, м'ясо птиці, молочні продукти (включаючи вершки та йогурти), зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, а також соки з винограду та яблук, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбуміни, серед інших. Варто зазначити, що для свинини, м'яса птиці, грибів, яєць та альбумінів були встановлені додаткові тарифні квоти.

В свою чергу, Україна запровадила тарифні квоти на три категорії товарів: свинину, м’ясо птиці разом з напівфабрикатами з нього, а також на цукор. Крім того, було передбачено додаткові тарифні квоти для м'яса птиці та цукру.

Щорічна квота на кукурудзу встановлена на рівні 650 тисяч тонн, для пшениці – 1 мільйон тонн, ячменю – 350 тисяч тонн, цукру – 20,7 тисяч тонн, а також додатково 20 тисяч тонн цукру іншого походження, меду – 6 тисяч тонн.