У титановій компанії "Велта" відбувається дью-діліжанс та укладення угоди з European Lithium, а також триває співпраця з DFC - генеральним директором.

Ексклюзивна бесіда з Андрієм Бродським, директором та співвласником групи компаній "Велта", що займається видобутком титановмісних руд у Новомиргородському районі Кіровоградської області, відбулася з агентством "Інтерфакс-Україна".

У кінці січня поточного року австралійська компанія European Lithium Limited, що має котирування на фондовій біржі, оголосила про підписання угоди на придбання всіх 100% акцій компанії "Велта". Чи був цей продаж зумовлений необхідністю, чи ви намагалися знайти стратегічного інвестора?

- Коли я починав створювати "Велту", переді мною було дві цілі. По-перше, я завжди хотів, щоб "Велта" була вертикально інтегрованою компанією, і ми до цього йдемо. По-друге, я дуже хотів знайти або стратегічного партнера, або, навіть краще, - вийти на IPO. Тож ще 2011-2012 року ми збиралися вийти на AIM - малий майданчик Лондонської фондової біржі, тому що наш розмір не дозволяв виходити на основний майданчик.

Проте, коли ми завершували написання проспекту, ринки первинних публічних пропозицій "завалилися".

- 2012-й. Нам не вистачило всього місяців трьох.

Лідерами у сфері управління стали два фінансові установи: ING London та лондонське відділення банку Macquarie, який є найбільшим австралійським банком у галузі видобутку. У процесі співпраці з ними ми здобули чимало цінних знань.

Юристом ми вирішили залучити Baker McKenzie, а для ролі Nomad (Nominated Adviser - ІФ-У) обрали Mirabaud, відомий брокерський дім з двохсотлітньою історією.

Хоча з першої спроби успіху не досягнув, я продовжував шукати партнера або можливість для виходу на IPO. На жаль, з 2014 року через війну наші шанси на ринках IPO знову зникли.

У 2019-2020 роках я займався надзвичайно масштабним проєктом, і вже здавалося, що угода ось-ось буде укладена, але, на жаль, COVID вніс свої корективи. Потім розпочалася велика війна. Сьогодні гірничодобувна галузь знаходиться в стані виживання: багато компаній припинили свою діяльність, і, на жаль, є ймовірність, що найближчим часом закриються й ті, що залишилися. Тому ми вирішили активізувати пошуки інвестора.

Чому European Lithium обрала для покупки вашу компанію? Чи були інші конкуренти на цю роль? Як тривала процес переговорів?

Ми провели переговори з близько десятьма компаніями протягом майже року.

Чи були серед претендентів лише іноземні компанії, чи також українські?

Не вказуватиму конкретних назв, оскільки підписав угоду про нерозголошення (NDA). Проте можу сказати, що одна з українських компаній представляла собою вражаючу команду, з якою велись напружені переговори.

Ми також активно ведемо змістовні переговори з кількома американськими компаніями, з якими наразі підтримуємо продуктивний діалог. Тож, можливо, в майбутньому нам вдасться розробити спільні проекти.

Яким чином було встановлено вартість покупки? На сьогоднішній день, виходячи з котирувань акцій компанії European Lithium на фондовій біржі, її оцінка становить приблизно $30 мільйонів без врахування заборгованості. Чому ви вирішили отримати оплату акціями, які надають вам 10% у новоствореній компанії?

Протягом свого майже 35-річного досвіду в бізнесі я укладав не одну угоду на десятки мільйонів доларів. Я добре усвідомлюю, що якщо переговори затягуються більше трьох місяців, то, швидше за все, угоди не відбудеться. Якщо ж партнери задають безліч запитань і надто детально все вивчають, це часто свідчить про те, що угода не відбудеться.

У цьому випадку події розгорталися досить стрімко, і коли мені запропонували акції публічної кампанії, це викликало у мене позитивні емоції. Хоча я б, можливо, віддав перевагу акціям компанії, що котирується на Nasdaq, я все ж вирішив погодитися, адже в портфелі European Lithium є активи, пов’язані з Nasdaq (European Lithium володіє до 45% акцій Critical Metals, тікер CRML - ІФ-У).

Я справді прагну, щоб вартість моїх акцій зросла. Тепер у мене є додатковий мотив. Адже якщо ви заробляєте, то що робити з цими коштами - просто сховати їх у кишені?

Одне суттєве уточнення. Мене не зовсім влаштовує формулювання, що наша угода є продажем "Велти". Насправді це обмін акціями. Просто через війну акції "Велти" наразі мають нижчу вартість, ніж акції European Lithium.

Щодо нашого процесу визначення ціни, можна сказати, що це сталося досить оперативно. Конкретні переговори зайняли не дні, а всього кілька годин.

Ви кажете про $30 млн, але коли ми робили угоду, це було десь $45 млн. І я сподіваюся, що ми зробимо деякі такі кроки, що це буде $100. А загалом я з партнерами хочу зробити мільярдну компанію.

- А як впливає на угоду той факт, що European Lithium вдалося купити борг "Велти" перед Промінвестбанком у Фонду гарантування вкладів за 10% від номіналу? Ви отримаєте якусь компенсацію?

- На момент угоди вже було відомо, що аукціон відбудеться. Я щось розумію на інвестиційному ринку, особливо в Україні, тож передбачав, що претендентів не буде. Тому однією з умов нашої угоди був викуп European Lithium боргу. Тобто це цілеспрямована інвестиція у рамках попередньо підписаної угоди. І з їхнього боку це реальна інвестиція в економіку України. Якщо б не наша угода, вони б ніколи в житті не пішли на цей аукціон і не купували б ці борги.

Чи ці 10% забезпечують вам позицію в раді директорів European Lithium? Ви станете другим українським представником поруч із Михайлом Жерновим.

Наразі ми перебуваємо на етапі проведення due diligence. Після його завершення планується підписання акціонерної угоди. У цьому документі ми обговоримо розподіл ролей та обов'язків. Я не маю особливого бажання залучатися до процесів у European Lithium, але ми це питання обов'язково обговоримо.

Коли планується завершення угоди? Чи потрібно отримати якісь дозволи? В Україні чи в Австралії?

Ні в Україні, ні в Австралії немає потреби в державних дозволах. Ми дотримуємося антимонопольного законодавства і не стикаємося з жодними перешкодами для укладення угоди.

Тож партнери вивчають нашу діяльність більш детально зараз, вивчають ті плани, які є у компанії щодо розвитку.

Мені надзвичайно важливо, щоб угоду вдалося завершити протягом одного-двох місяців. Ми діяли швидко, і я сподіваюся, що зможемо підтримувати цей ритм.

Ви розглядали ймовірність окремого виходу "Велти" на фондовий ринок, подібно до того, як VEON здійснив IPO "Київстару"? Яке ставлення до цієї концепції в European Lithium, особливо після покупки боргових зобов'язань?

- Для виходу на Nasdaq треба, перш за все, мати економічне підгрунтя. Ми над цим працюємо.

По-друге, існує два можливі підходи. Перший з них - це традиційний маршрут підготовки компанії до первинного публічного розміщення акцій (IPO), який зазвичай триває три роки. Другий варіант - це використання SPAC (через придбання компанії-оболонки). Саме таким шляхом скористався VEON у випадку з "Київстаром", що дозволило їм досягти успіху в цьому процесі дуже швидко.

Будемо вирішувати з партнером.

- Останнє уточнення щодо угоди. Ви залишаєтесь СЕО "Велти" і плануєте продовжувати керувати підприємством?

Я продовжую виконувати обов'язки генерального директора — це була одна з умов нашої угоди.

- Чи підтримуєте ви свою команду?

Отже, так. Склад команди залишається, хоча я вважаю, що можуть відбутися деякі зміни. Зараз я займаюсь значною трансформацією кадрового складу компанії. Існує висока ймовірність, що я обійму посаду голови ради директорів, а роль CEO візьме на себе інший представник нашої команди.

Згідно з угодою, ми зобов’язані його створити, інакше не зможемо вийти на біржу.

- В якому стані наразі перебуває фабрика - працює чи простоює, якщо працює, то з якою потужністю?

- "Велта" має дві фабрики, вони працюють на Бирзулівському родовищі вже 15 років і їх треба ремонтувати. Через війну та брак коштів ми дуже довго не могли цього зробити. Минулого року трейдингова транснаціональна група Traxys Group надала $2 млн передекспортного фінансування компанії - це наші американські партнери. Але цих коштів не вистачило на повний ремонт та заміну обладнання.

В даний момент обидві фабрики завершують кампанію з ремонту, яку ми розпочали після підписання угод з компанією European Lithium. Наші партнери надали авансові кошти відповідно до умов угоди. Частина цих коштів була використана для забезпечення стабільної роботи підприємства, зокрема для виконання ремонтів. Хоча цих коштів недостатньо для повної реконструкції, ми завершуємо ті ремонтні роботи, які не вдалося закінчити минулого року.

Отже, в даний момент ми не здійснюємо роботу. Відновимо нашу діяльність приблизно в кінці цього тижня.

Окрім цього, ми також не можемо працювати через те, що наприкінці вересня минулого року відбулося значне підвищення цін на прайс-кепи. Це негативно вплинуло на всю промисловість України, призвівши до зупинки великої кількості підприємств. Прайс-кепи залишатимуться в силі до 1 квітня. Ми сподіваємося, що після цієї дати тарифи не будуть настільки високими, як останнім часом. Завдяки відремонтованим двом фабрикам ми зможемо ефективно відновити свою діяльність.

- Болюче питання для всіх підприємств ГМК - ціни на е/е. Ви повідомляли, що частка е/е у собівартості виробництва титанового концентрату зросла з 30% до більш ніж 60%. Як це вплинуло на рентабельність виробництва?

- В Україні електроенергія майже не має ринкової ціни - сьогодні вона одна, завтра інша. Є певний РДН ("на добу наперед" - ІФ-У), але коли держава на власний розсуд збільшує прайс-кепи, тобто вищу граничну ціну на електроенергію, то про що тут можна говорити?

Чи пов'язана ваша ціна з постачальником з РДН? Можливо, варто розглянути можливість укладення більш тривалих контрактів з іншими компаніями? Чи існують подібні пропозиції на ринку?

Для укладення довгострокового контракту необхідно бути частиною певної організації. Я не хочу висловлюватися різко, оскільки важко підібрати слова для опису ситуації, і намагаюся бути максимально обережним. Скажімо, потрібно мати особливий "талант", щоб мати можливість безпосередньо купувати електроенергію у "Енергоатому". На сьогоднішній день, окрім "Енергоатому", немає значних виробників електроенергії, особливо в зимовий період. Крім того, для цього потрібно розмістити значну суму коштів на рахунках державних банків, що є недоступним для невеликих компаній, таких як наша.

- Чи закуповує "Велта" генератори електроенергії для підтримки виробництва, чи планує закуповувати?

Що таке генератори? Якщо мова йде про генератори, що встановлені на вулицях наших міст і забезпечують електрикою ресторани чи житлові будинки, то їх потужності явно недостатньо для наших потреб. Наша потреба в електроенергії становить 10 МВт*год. Ми не є великими споживачами, але також не слід нас вважати й зовсім малими.

Ми плануємо впровадити промислову генерацію, розвиваючи її в межах нашого підприємства відповідно до стратегічного плану, узгодженого з нашими партнерами. У нас передбачена реалізація газової, сонячної та накопичувальної генерації.

До речі, з урахуванням поточних цін на газ, чи все ще плануєте займатися газовою генерацією?

На даний момент ми аналізуємо ситуацію. Ми займаємося цим питанням, але також проводимо підрахунки. Цей план ми почали розробляти три місяці тому, і не могли уявити, що зіткнемося з війною в Перській затоці.

- Яка для вас ціна на електроенергію найкраща, щоб працювати без збитків? Бо прайс-кепи наразі - 15 грн.

Для забезпечення нашої нормальної та ефективної роботи, ми встановлюємо максимальну ціну в 5 грн. Усі кошти, що перевищують цю суму, використовуються для обслуговування трейдерів та виробників електроенергії.

- Куди "Велта" реалізує продукцію? Держмитслужба у своїй статистиці за 2 міс-2026 повідомила, що Україна за цей період не експортувала титановмісну руду. Це означає, що наразі експорт продукції "Велти" відсутній? Чому та коли він поновиться?

Шановний Юрію, як ви, напевно, пам'ятаєте, ми вже обговорювали ці питання щодо експорту два роки тому. За інформацією від Держмитслужби, Туреччина була названа найбільшим імпортером української титанової сировини. Однак варто зауважити, що в Туреччині немає заводів, які б обробляли ільменітову руду, яка є основним видом титанової сировини.

По-друге, ми тоді з'ясовували, що у статистиці Держмитслужби було наведено дуже малі обсяги експорту - десь 10% по всій Україні, десь 10% від обсягу експорту "Велти".

Тоді я передав "Інтерфакс-Україна" нашу експортну декларацію, в якій вказані зовсім інші обсяги. При цьому я не враховував експорт, який здійснює ОГХК, а також, скажімо, Межиріченський ГЗК — наших конкурентів. Я не маю уявлення, звідки Держмитслужба отримує свої дані. Єдине, що приходить на думку, це те, що вони, можливо, враховують лише рутил як титановмісну сировину.

Наприклад, компанія "Велта" не займається виробництвом або експортом рутилу. В Україні є лише один виробник цього матеріалу – ОГХК. Наскільки мені відомо, він не здатен отримати спеціальний дозвіл від Держекспортконтролю для експорту рутилу, внаслідок чого й не здійснює його експорт.

Куди ви зараз здійснюєте постачання? Це до США, чи, можливо, до Європи?

Основну частину нашого експорту в даний момент складають поставки до США та Мексики. Це здійснюється через одну компанію — американську Chemours, яка раніше була відома як DuPont. Chemours має два заводи: один розташований у США, а інший — у Мексиці. Вони самостійно визначають, на який з заводів направляти нашу сировину, залежно від поточних потреб.

Також ми здійснюємо постачання до Чехії.

- Після того, як ви почали працювати з European Lithium, що змінилось у плані продажів? Куди планується в подальшому поставляти продукцію?

Постачання продовжують залишатися на стабільному рівні. Проте я сподіваюся, що згодом ми зможемо відновити партнерство з кількома європейськими компаніями. Як тільки ситуація в Перській затоці стабілізується, з'явиться можливість налагодження постачання для ще 2-3 заводів в Європі.

- По ліцензіях. Чи планує European Lithium разом з "Велтою" взяти участь у аукціонах з продажу ліцензій на видобуток руди, які були анульовані компаніям Фірташа через санкції?

Досить лаконічна відповідь – ні.

Компанія ТОВ "Спис Україна", що входить до групи Onur, вирішила повернути спеціальний дозвіл на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку Жовтоводської площі, де розташовані родовища золота та ніобієвих руд у Дніпропетровській області. Це рішення стало наслідком незадовільних результатів буріння, які продемонстрували, що вміст золота у руді виявився втричі нижчим за очікування інвестора. Крім того, були висловлені зауваження щодо невідповідності даних Державної служби геології та надр з приводу запасів. Яка ваша думка про точність даних Держгеонадр стосовно інших родовищ, зокрема титанових?

Родовища, з якими мені довелося зіштовхнутися, мали досить хорошу репутацію ще з радянських часів. Тоді якість буріння була на високому рівні, а оцінка запасів — також заслуговувала на довіру, і я це можу стверджувати як професіонал. Що стосується тих родовищ, від яких відмовилася компанія Onur, мені не відомо. Яка була схема буріння, яка категорія запасів?..

Якщо в даній ситуації існувала пошукова категорія, наприклад, відповідно до радянських норм, я не здивуюсь, що результати не підтвердилися. Все залежить від того, яка була сітка буріння, тобто скільки свердловин було пробурено на цьому родовищі. Якщо там було всього одна або дві свердловини, а спеціальний дозвіл отримали на основі цього, я б не став робити таку покупку. Проте, якщо сітка буріння була досить щільною і мова йшла про категорії С1 або С2, тоді я був би дуже здивований, що результати не підтвердилися.

І ще. Потрібно дивитися, скільки скважин вони пробурили, хто проводив лабораторні роботи, хто оцінював керни. Це дуже велика геологічна робота. Знаєте, якщо вони пробурили одну або дві скважини і кажуть, що там нічого немає, то це питання. Я б цю інформацію, яка була поширена, ну скажімо так, її можна взяти за основу, але не можна зробити висновки.

Існує безліч привабливих родовищ, і це не обмежується лише титаном. Є чимало захопливих ресурсів, деякі з яких досі не мають ліцензій, а деякі, на мою думку, завищені в ціні.

- Переоцінено на вторинному ринку чи на первинному?

На обох фронтах. Декілька років тому мені надходили пропозиції придбати певні родовища, але коли я почав досліджувати геологічні особливості цих об'єктів, з'ясувалося, що існують більш привабливі активи, які заслуговують на інвестиції.

European Lithium зазнала невдачі в конкурсі на отримання УРП літієвої ділянки "Добра", яку виграв консорціум на чолі з TechMet. Як потенційний акціонер, як ви вважаєте, які шанси у European Lithium на успішну боротьбу за цю ділянку, враховуючи попередні судові справи, пов'язані з ТОВ "Петро-Консалтинг"?

Дозвольте мені висловитися з великою обережністю. Як ви щойно зазначили, я на шляху до того, щоб стати акціонером European Lithium. На даний момент я ще не є акціонером, тому з цими запитаннями вам краще звернутися до Михайла Жирнова, члена ради директорів European Lithium - ІФ-У. Поки що я утримаюся від коментарів з цього приводу.

Компанія "Велта" раніше представила проект CRM (Critical Raw Materials) кластеру Американсько-українському інвестфонду відбудови, передбачаючи інвестиції в обсязі близько $243 млн за чотири роки. Яка ваша реакція на цю ініціативу? Чи подавали ви цей проект на офіційний розгляд фонду?

- Ми цей проект презентували задовго до створення Американсько-українського фонду, презентували його у DFC (U.S. Development Finance Corporation, DFC - ІФ-У). І ми оприлюднимо новини з цього приводу, звісно, після підписання. Наразі вже є компанії в Україні, які відповідають певним критеріям DFC, і так само фонду. Сподіваюся, що на другому етапі, окрім DFC, до нашої співпраці приєднається і фонд. Але це буде трохи пізніше.

- Ви виступали за співробітництво з Міноборони, наразі Мінвійни США. Вони дослухались до ваших пропозицій?

Щодо нашої діяльності в США, ми були змушені призупинити її через нестачу фінансування. У зв'язку з цим, протягом останніх півтора років ми не займалися просуванням своїх інтересів та не співпрацювали з Міністерством оборони. Тепер плануємо відновити нашу співпрацю, особливо враховуючи, що за цей час адміністрація там зазнала кардинальних змін.

Ми будемо систематично встановлювати партнерські відносини з цією авторитетною американською державною організацією.

- Ви планували побудувати завод з виготовлення кінцевих виробів із титану за інноваційною технологією - спочатку в ОАЕ, потім в США. Яка ситуація з реалізацією цього проєкта?

- Про ОАЕ ми забули вже давно, ще до початку повномасштабної війни. Для цього була купа причин, не пов'язаних напряму з діяльністю нашої компанії. Наприкінці 2021 року ми вирішили сконцентруватися на заводі в США. У нас він вже частково спроєктований.

Зазначу, що в рамках угоди з European Lithium її основною частиною є не українські активи, не розвиток бізнесу в Україні, а розвиток технологічної компанії. Це основа нашої угоди з European Lithium.

- Компанія у рамках дослідницького підрозділу запатентувала кілька винаходів з технології виробництва титану. Роботи у цьому напрямі продовжуються? Що там нове порівняно з існуючими технологіями?

- Наша технологія повністю відрізняється від традиційного процесу Кролла. Цей процес, який, наприклад, використовувався, на жаль, зараз говорю у минулому часі, на Запорізькому титаномагнієвому заводі (ЗТМК), який використовується у Китаї, Росії, котрі є найбільшими виробниками титану металу.

Наша технологія кардинально відрізняється від інших. Вона має більше етапів обробки і є екологічно чистішою. Ми володіємо трьома американськими патентами, і саме на основі нашої технології плануємо звести виробництво в США.

Наш підхід не включає у себе створення титанової губки. Згідно з нашою технологією, ми виробляємо металевий порошок, який використовується в порошкових технологіях. Наприклад, 3D-друк є однією з галузей, що матиме найбільш активний розвиток у найближчому майбутньому.

Чи триває ваша діяльність у цьому напрямку?

Головні етапи вже завершені, але можливості для вдосконалення залишаються безмежними. Саме тому ми здійснюємо ряд заходів для оптимізації процесу.

"Велта" створила Асоціацію титанової індустрії. Чи є цей проєкт активним, чи він лише формальний?

- Зараз Асоціація не працює. Раніше я дуже хотів, аби титанова промисловість в Україні мала своє представництво та своє лобі у всіх ланках влади. Тому я виступив ініціатором. Я проговорив це з основними гравцями, такими як ЗТМК, який не працює, не має ніякої діяльності наразі. У них є інтерес, але немає можливостей.

Я запропонував це Інституту титану, їм це було дуже цікаво, вони перспективні хлопці, але грошей на якусь представницьку діяльність виділяти не хочуть, немає такої можливості. Всі в кризі.

Я обговорював цю тему з керівництвом ОГХК (ПрАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", ОГХК, UMCC Titanium - ІФ-У). Вони виявили значний інтерес, проте вже дві команди керівників ОГХК запевняли мене: "Це дійсно цікаво, завтра ми почнемо співпрацю". Але насправді ніхто не бажає рухатися вперед.

Я вирішив, що один в полі не воїн, у мене теж є проблеми, у мене теж є питання, і я один за всю галузь тягнути не хочу. Тому проєкт Асоціації титанової промисловості я поставив на паузу і він зараз заморожений.

Ви стали частиною консультативної ради уряду, що займається питаннями бізнесу. Як ви оцінюєте роботу уряду? Раніше ви надавали Кабінету Міністрів ряд рекомендацій щодо видобутку стратегічно важливих ресурсів. Чи врахували вони ваші пропозиції?

Я займаюся підприємницькою діяльністю, однак протягом останніх семи років активно співпрацював із державними установами. Моя мета полягала в тому, щоб внести певні зміни. Наразі я більше не займаюся цим, і ніхто не звертається до мене з питаннями. Не бажаю оцінювати роботу уряду.

Я отримав інформацію про те, що бізнес-рада буде оновлена, з'являться нові члени, нові обличчя та нові завдання. Мені дуже цікаво побачити, як все це буде реалізовано. Якщо виникне потреба в моїх знаннях, я завжди готовий прийти на допомогу своєму державі. Я вважаю, що вже мав можливість внести деякі цікаві зміни, які дійсно сталися. Проте, на даний момент, здається, що в моєму досвіді немає потреби. Я не намагаюся нав'язатися, напевно, наше керівництво знає краще, як діяти.

На закінчення. У нас було заплановане запитання: де ви зараз проживаєте і чи плануєте залишитися в Україні чи виїхати? Але ми бачимо, що ви в Україні, на своєму робочому місці. Тож наше запитання: як ви оцінюєте шанси на закінчення війни між Росією та Україною?

Я не здатен робити оцінки. Після 24 лютого 2022 року мені важко давати будь-які прогнози. Адже ще 20 лютого я був переконаний, що війни не відбудеться, і що всі ці розмови — це лише вигадки. Але я помилився.

Зараз я не хочу давати прогнозів, тому що коли один раз помилився в таких важливих та страшних справах, то можу помилитися ще раз.

Цікаво, чи ваші партнери запитували вас, як ви вважаєте, чи готові вони до роботи в таких умовах?

Дуже цікаво, але якщо ви говорите про керівництво компанії European Lithium, то ми не торкалися теми війни та миру в нашій спілкуванні. Можете в це вірити або ні, але це дійсно так. Вони не ставили запитань, а ми не піднімали цю тему. Кожен з нас оцінює ситуацію на свій розсуд. Сподіваємося, що конфлікт завершиться якомога швидше. Це все, що можу сказати з цього приводу.

Щиро вдячні за можливість провести це інтерв'ю.

Ваші запитання були надзвичайно цікавими та вражаючими.

Інформація: В кінці січня компанія European Lithium, яка представлена на Австралійській фондовій біржі (ASX) під символом EUR, уклала важливу угоду щодо придбання всіх акцій Velta Holding ("Велта Холдинг"). Ця американська титансодобувна компанія володіє виробничими та гірничими активами в Україні під своїм ім'ям.

Виручка компанії European Lithium у фінансовому році 2025 (який завершився у червні 2025 року) зросла до 1,13 мільйона австралійських доларів, підвищившись з 700 тисяч у 2024 фінансовому році. Водночас, чистий збиток зменшився до 71,49 мільйона австралійських доларів, порівняно з 194,93 мільйона у попередньому році.

"Придбання компанії Velta є значущим кроком у розширенні доступу European Lithium до літію та інших критично важливих стратегічних корисних копалин. Титан, як основний матеріал, знаходить своє застосування в аерокосмічній, оборонній, медичній та промисловій сферах. Активи Velta і її технічні можливості створюють для компанії міцну основу для подальшого розвитку", - зазначив в. о. голови European Lithium Тоні Сейдж, пояснюючи інтерес до угоди.

Velta - це компанія, що спеціалізується на видобутку титану, і її основні операції розташовані в Кіровоградській області центральної України. Вона володіє запасами ільменіту - титанової руди, а також має розвинуті переробні потужності, унікальні технології та логістичні рішення, які забезпечують постачання високоякісної титанової сировини до міжнародних ринків. Згідно з оцінками Velta Holding, компанія контролює близько 2% світового ринку титанових матеріалів.

Холдинг активно розвиває Бирзулівське родовище, на базі якого у 2012 році була введена в експлуатацію фабрика збагачення. Крім того, компанія володіє перевантажувальним комплексом у Новомиргороді, здатним обробляти близько 300 тисяч тонн вантажів щорічно. У портфоліо Velta також входить Лікарівське родовище, а також орендується колишня шахта "Новомиргородська", що спеціалізувалася на видобутку бурого вугілля. Ця ділянка, площею 30 гектарів, має на увазі реалізацію проектів з переробки, включаючи виробництво металевого циркону та гафнію, металевого титану та виробів з нього, а також створення перевантажувального комплексу, здатного здійснювати перевалку понад 1,5 мільйона тонн на рік.

Восени 2025 року Velta під час візиту на підприємство представників Міжнародної фінансової корпорації розвитку (DFC) США та Американсько-українського інвестиційного фонду представила різні проєкти в рамках побудови CRM (Critical Raw Materials) Кластеру із загальною сумою інвестицій протягом чотирьох років приблизно $243 млн.

Запаси ільменіту в Бирзулівському родовищі, згідно з JORC, складають 2,06 мільйона тонн. Щодо Лікарівського родовища, яке наразі проходить процедуру затвердження, запаси оцінюються приблизно в 2,5-2,8 мільйона тонн. Крім того, ресурси циркону становлять 41 тисячу тонн, каоліну – 15 мільйонів тонн, а глини – 17 мільйонів тонн. Потенційне виробництво ільменіту оцінюється в 280 тисяч тонн, оксиду цирконію – в 500 тонн, металевого циркону та гафнію – по 10 тонн, готових титанових виробів – близько 30 тонн, титанових порошків – 1200 тонн, каоліну – 700 тисяч тонн і глини – 800 тисяч тонн.

До складу Velta Holding також входять науково-дослідний центр Velta RD Titan і виробник персоналізованих титанових імплантів Velta Medical.

Кінцевими бенефіціарами є Бродський (60%), Вадим Москаленко (20%) і Віталій Малахов (20%).

European Lithium Limited - це компанія, що займається видобутком та розвідкою, яка спеціалізується на літієвих ресурсах в Австрії, Україні та Ірландії. Крім того, вона має різноманітні активи в Австралії та реалізує проект з видобутку рідкісноземельних металів у Гренландії. На кінець січня 2026 року компанія володіла 44,982% звичайних акцій американської Critical Metals, вартість яких становила приблизно $879,06 млн.

"Донька" European Lithium - "Європейський літій Україна", яка зараз купує борги української "Велта", наприкінці минулого року подалася на конкурс з укладання угоди з розподілу продукції на літієву ділянку "Добра" в Україні, але програла.