Національний банк відреагував на вимоги представників великого бізнесу щодо зняття обмежень на виведення іноземної валюти за межі країни.

Національний банк України (НБУ) в умовах війни реалізує процес валютної лібералізації, керуючись принципом "нові гроші - нові умови". Однак, скасувати всі обмеження, запроваджені на початку конфлікту, не представляється можливим через значний потенційний попит на валюту.

Цю інформацію озвучив голова Національного банку України Андрій Пишний під час брифінгу 5 червня, відповідаючи на вимоги деяких великих підприємств щодо послаблення обмежень на виведення валюти за межі країни, повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Вже два роки, як діє правило, яке Національний банк реалізував ще в липні 2023 року, суть якого зводиться до того, що нові гроші, які інвестуються в Україну, - нові умови, і ці нові умови не передбачають жодних обмежень", - сказав Пишний.

"Нові кошти - нові правила. Це означає, що якщо здійснюються нові запозичення, то умови, які були встановлені через повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року, не будуть застосовуватися до цих нових запозичень," - підкреслив голова Національного банку.

В свою чергу, Юрій Гелетій, заступник голови НБУ, нагадав, що у травні 2024 року Національний банк України ухвалив рішення про можливість обслуговування нових кредитів, якщо термін їх погашення перевищує один рік, а процентна ставка не перевищує 12%. Це було зроблено з метою уникнення ситуацій, пов'язаних зі завищенням відсотків і виведенням валютних коштів.

Окрім того, великому бізнесу торік дозволили обслуговувати борги за єврооблігаціями: сплачувати купони, зокрема й ретрокупони за рахунок власної валюти, а також обслуговувати планові відсотки і прострочені відсотки в ліміті 1 млн євро на місяць.

"Ми повинні шукати і досягати оптимального балансу - на нашу думку, це нам вдається досить добре - між задоволенням потреб бізнесу, активізацією бізнес-діяльності та збереженням наших резервів в умовах невизначеності. У часи війни ми не можемо дозволити собі витрачати резерви", - акцентував Гелетій.

За його словами, якщо припустити, що в один момент НБУ дозволив би обслуговувати зовнішню заборгованість - платити за тілом і відсотками, навантаження на резерви становило би $14 млрд за тілом боргу і $7 млрд - за відсотками.

"Бізнес звертається з проханням: надайте можливість здійснювати оплату за митними деклараціями. Обсяг експозиції становить $3,5 млрд. Щодо дивідендів, вважаю, що через цей канал витік міг би скласти близько $10 млрд, якби ми дозволили це у 2022, 2023 та 2024 роках без жодних обмежень. Отже, нам потрібно шукати відповідні компроміси. Ми їх знаходимо," - зазначив заступник голови НБУ.

Він звернувся до великих компаній, які мають міжнародні структури та інвестують за межами України, із закликом залучити капітал до країни. Це дозволить їм в межах інвестиційного ліміту погасити борги, оплачувати витрати на свої представництва та розраховуватися за попередні митні декларації.

"Тобто є маневр. Але мені здається, що бізнес, по-перше, повинен більш якісно опрацювати наші лібералізаційні заходи, звертатись до нас за роз'ясненнями, щоб зрозуміти, можливо, деталі останніх рішень. І це ми зробимо ще додатково", - сказав Гелетій.

Він зазначив, що нещодавно Національний банк впровадив новий пакет стимулів: розширив можливості фінансування закордонних представництв, а також надав підприємствам право купувати валюту і здійснювати переводи за кордон для участі в судових процесах, що дозволить більш ефективно просуватися в процесі реструктуризації.

Згідно з останніми даними, на 1 червня цього року обсяг міжнародних резервів України становив $44,54 млрд, що є зниженням на 4,6% у порівнянні з травнем.