У 2025 році Україна очікує отримати загалом 55 мільярдів доларів міжнародної підтримки, як зазначає Фурман.
Ілюстративне зображення з ресурсу Pixabay.
"У контексті Великої війни Україна має суттєву потребу в зовнішніх фінансових ресурсах."
Україна отримала новий транш у розмірі 1 мільярда євро від Європейського Союзу, який був сформований з доходів від заморожених російських активів. Цей фінансовий внесок має на меті підтримати українську економіку в умовах триваючого конфлікту. Давайте розглянемо цю ситуацію більш детально.
В України є ціла низка міжнародних угод із нашими партнерами, згідно з якими ми отримуємо зовнішню міжнародну фінансову допомогу. Одна із цих угод - це так звана угода ERA Loans на 50 млрд доларів, в рамках якої протягом декількох років ми будемо отримувати кошти від різних країн. Зокрема, від Євросоюзу близько 20 млрд доларів, від США близько 20 млрд доларів і Канади, Великої Британії, Японії - сумарно 10 млрд доларів. Ці кошти нам надають у вигляді кредиту, але вони надаються під заставу від доходів заморожених активів РФ. Тобто, по суті, ці кошти Україна не планує повертати у майбутньому. Ці кошти ми будемо отримувати протягом декількох років. Зокрема, наприклад, США свою частку, більшу її частину вже перерахували на відповідний рахунок Світового банку і далі ці кошти Світовий банк перераховує Україні відповідними частинами. Кошти від ЄС, Світового банку, Канади чи інших країн, які нам надаються, йдуть до державного бюджету України. І далі вже направляються згідно з бюджетними потребами нашої держави.
В умовах Великої війни Україна критично залежна від зовнішнього фінансування. Ми дякуємо нашим міжнародним партнерам за ту фінансову допомогу, яку вони надають. Україна провела величезну роботу, успішну роботу в цьому напрямку. І якщо говорити, наприклад, про 2025-й рік, то планово, за оцінками Національного банку України, ми отримуємо 55 млрд доларів зовнішньої міжнародної фінансової допомоги. Це різні програми. Крім ERA Loans, є програма, наприклад, Ukrainian Facility із Євросоюзом, чи програми співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та з іншими міжнародними фінансовими організаціями чи країнами. Сумарно ми отримуємо 55 млрд в цьому році. І якщо дивитись на дефіцит держбюджету, то він складає близько 40 млрд. Тобто в цьому році ми отримуємо більше, але для нас це дуже важливо, бо частина з цих коштів піде на фінансування наступного року. Ми поки не знаємо, який буде дефіцит державного бюджету. Можна допускати, що він буде на рівні цього року, можливо, менший. Але нам потрібно буде також ще шукати інші ресурси для того, щоб фінансувати бюджетні видатки. Наприклад, буквально 10 днів тому відбулися щорічні збори Світового банку та Міжнародного валютного фонду в Вашингтоні, в яких брали участь, зокрема, прем'єр-міністр України, міністр фінансів, голова НБУ, були делегації з різних країн. І там також дискутувалася тема фінансування бюджетних видатків наступного року. До речі, якщо взяти навіть прогноз НБУ, то на цей рік ми прогнозували 55 мільярдів, що ми отримаємо, а на наступний рік мова йшла, здається, про 25 мільярдів. Тобто це те, що ми можемо отримати, але частину коштів ми отримуємо вже зараз.
"Ми можемо направити частину фінансів на підтримку військово-промислового комплексу."
З того, що я знаю, не всі кошти, які надходять від партнерів чи міжнародних фінансових установ, використовуються для потреб оборонної сфери України. Основна частина цих фінансів йде на покриття бюджетних витрат та соціальних програм. Чи вже на сьогоднішній день партнери почали виділяти кошти на військові потреби?
Якщо дивитись, наприклад, на фінансову допомогу минулого року, то зазвичай там була умова, що міжнародну фінансову допомогу ми вам надаємо, але не на військово-промисловий комплекс (ВПК), не на зарплати військовослужбовцям чи інші цілі, пов'язані з армією. Армію, ВПК і все, що пов'язано з зарплатами військовим ви фінансуєте за рахунок коштів платників податків України. Там ще залучаються кошти, наприклад, від приватизації, є внутрішній ринок державних запозичень. І ці кошти йдуть на фінансування української армії. Тепер, що стосується нових коштів, які ми отримуємо, то частину коштів ми можемо використовувати на фінансування ВПК і це величезний плюс.
"Ми маємо високу ймовірність успішного виконання і восьмого перегляду угоди з Міжнародним валютним фондом."
Це зазначається в якихось документах або угодах?
Існує безліч угод. Україна повністю виконує їхні вимоги, і це вже підтверджено нашими партнерами. Наприклад, у контексті співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) ми успішно пройшли вже сім переглядів. Це безпрецедентний випадок за 34 роки нашої незалежності, адже раніше зазвичай відбувалося лише один або два перегляди, і ми часто не виконували взяті на себе зобов'язання. Сьогодні ж ми дотримуємося умов і маємо всі шанси пройти й восьмий перегляд. Співпраця з міжнародними партнерами, зокрема з МВФ, є надзвичайно важливою для нашої країни. Крім того, існують держави, які фінансово підтримують нас у сфері оборони. Це має величезне значення, адже коли ми отримуємо фінансування і витрачаємо його на імпортну зброю, це одна справа. Але коли ці кошти йдуть на підтримку українських військово-промислових підприємств, це створює нові робочі місця і забезпечує надходження податків. До того ж, зброя, виготовлена в Україні, часто обходиться дешевше, ніж імпортна. Завдяки цьому за один і той же обсяг фінансування ми можемо забезпечити більше озброєння для нашої армії, що є надзвичайно важливим аспектом.
Які саме фінансові ресурси можемо направити на оборонні витрати, а які не підходять для цього? Які організації чи держави функціонують без залучення коштів на військові потреби?
Це вже питання деталізації. Наразі я не можу точно вказати, які конкретно організації маються на увазі. Проте можу стверджувати, що Україна сумлінно виконує свої міжнародні зобов'язання. До речі, пам'ятаєте, як з США звучали різні цифри щодо допомоги Україні—то 500 мільярдів, то 300 мільярдів? Згодом президент України зазначив, що протягом трьох років Великої війни країна отримала від США фінансову та військову підтримку на суму трохи більше 100 мільярдів доларів. Це можна легко підтвердити, і це правда.
Василь Фурман / Facebook страница
Сьогодні основною валютою, яка формує курс в Україні, є долар США.
Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв'ю Reuters зауважив, що Україна починає розглядати можливість відмови від долара США і ймовірно тісніше прив'яже свою валюту до євро. Наскільки це реалістично і наскільки в цьому є велика необхідність?
Висловлю свою особисту точку зору з цього питання. Перше. У нас основна курсоутворююча валюта в Україні сьогодні - це долар. Тобто щоденно Національний банк України визначає курс гривні до долара, а щодо інших валют беруться крос-курси на світових фінансових ринках. Тому останнім часом ми могли спостерігати, що, наприклад, практично весь квітень гривня до долара була стабільною. Тобто курс якщо й мінявся, то незначно. А євро зростало. І тоді в людей виникало закономірне питання, а що ж сталося, що долар стоїть, а євро зростає? А причина проста - на міжнародних ринках відбувалося зростання крос-курсів долар/євро. Коли Трамп наприкінці листопада переміг на виборах, то 1 євро коштувало приблизно 1 долар 5 центів, а в квітні вже 1 долар 15 центів. Зараз євро трошки ослабло, долар посилився і на міжнародних валютних ринках 1 євро коштує 1 долар і близько 13 центів. Зрозуміло, що Україна рухається в Європейський Союз. Ми дуже надіємося, що в 2030-му році ми станемо членом ЄС. Ми постійно зміцнюємо торговельні зв'язки з Євросоюзом. Сьогодні ЄС - основний торговельний партнер України. Близько 60% нашого експорту - це Євросоюз. Це гарно для нас. І виникає закономірне питання, що, можливо, нам це потрібно буде в майбутньому. Зараз ніхто ж не говорить коли. І на мою особисту точку зору, це не буде дуже швидко. Але ми говоримо про те, що так, нам потрібно розглянути можливість зміни основної курсоутворюючої валюти, тобто замість доларів буде євро.
Долар залишається і надалі основною світовою валютою, і ця тенденція, безсумнівно, продовжиться ще протягом тривалого часу.
І забігаючи наперед.., бо в людей, наших слухачів, історично велика частка накопичень у доларах і в них виникає логічне запитання: "А що ж мені робити? Бігти міняти долар на євро? Чи буде долар і надалі тим платіжним засобом, який був до цього?" Тому хочу відповісти, що долар був, є і буде основною валютою в світі ще довго-довго. Я навіть не берусь прогнозувати, але це так і є. Для простих громадян практично нічого не зміниться, від слова взагалі. Якщо ми говоримо про бізнес, то так, там буде трохи легше. Можливо, зменшаться витрати. Але якщо ми подивимося на долар, то більше половини всієї торгівлі світу - це долари. І якщо дивитися на валюту зовнішньої торгівлі України, то долар також там превалює. Тобто незважаючи на те, що основним торговельним партнером є ЄС, наприклад, у нас все рівно в країнах ЄС дуже багато зовнішньоекономічних угод у доларах. Наприклад, якщо говорити про резерви центральних банків світу, то більше 60% всіх резервів у доларі. І США, як була так і є найбільшою економікою світу, найбільш розвинутою економікою світу. Так, ми бачимо сьогодні торгівельні війни. І саме вони вплинули на це послаблення долара, який з початку року ослаб по відношенню до євро на 9%. Але такі валютні гойдалки ми спостерігали вже не раз, якщо дивитись на останні 10 років до цього.
"Ми маємо всі можливості за одне покоління здійснити цей стрибок вперед."
У Європі налічується сім країн, які є частиною Європейського Союзу, але не входять до складу зони євро. Яким чином це впливає на торговельні механізми в межах самого ЄС? Як ці країни функціонують зі своїми національними валютами в контексті євро?
Перш за все, варто зазначити, що коли ми згадуємо про основну валюту, якою є євро, це зовсім не означає, що ми відмовляємось від гривні. Це лише свідчить про те, що Національний банк України спочатку буде щоденно встановлювати курс гривні відносно євро, а згодом орієнтуватиметься на міжнародні валютні ринки та крос-курси, такі як євро/долар та євро/єна. Наразі ж ніхто не веде дискусій про те, що в майбутньому, коли Україна стане частиною Європейського Союзу, нам потрібно буде відмовитися від гривні. Ні! Це питання наразі не піднімається. Як ситуація розвиватиметься далі, покаже час.
Що стосується інших країн, давайте розглянемо приклад Польщі. У Польщі використовується польський злотий, і ця країна є частиною Європейського Союзу. За останні 25 років поляки досягли вражаючих успіхів у своєму економічному розвитку. Мені хотілося б, щоб Україна змогла повторити такий же економічний підйом, як Польща. У нас є всі можливості для цього протягом одного покоління. Щодо євро... Євро є основною валютою країн Єврозони, тоді як злотий — це валюта Польщі, і обидві ці валюти успішно співіснують та розвиваються. Для країни важливо не лише те, яку валюту вона має, але й багато інших чинників. Я часто задаю собі питання, що потрібно зробити, щоб за одне покоління ми змогли наздогнати поляків, болгарів чи румунів у плані економічного розвитку. Це дійсно складне завдання, але воно цілком реальне, і ми здатні його реалізувати.
