Тріумф капіталізму та "дотик Трампа": як успіх Мілея на виборах в Аргентині вплине на глобальну політику.

Президент Аргентини Хав'єр Мілей висловлює задоволення результатами проміжних виборів у країні. Фото: infobae

У неділю, 26 жовтня 2025 року, у другій за розміром країні Південної Америки сталися проміжні вибори, на яких партія президента-капіталіста Хав'єра Мілея "Свобода настає" (La Libertad Avanza) здобула гучну перемогу над соціалістами.

В Аргентині ці вибори охрестили референдумом на підтримку жорсткої економічної політики. Неочікувана перемога Хав'єра Мілея надасть йому можливість для ще більш радикальних скорочень у бюджеті.

Голосування в Аргентині також стало об'єктом уваги президента США: Дональд Трамп оголосив про виділення $20 мільярдів економічної підтримки цій південноамериканській державі та попередив про можливість її скасування, якщо перемогу здобуде Хав'єр Мілея. Такий безпрецедентний відвертий тиск може суттєво вплинути на правила виборчого процесу.

Mind запрошує вас ознайомитися з експертними оцінками стосовно політичної ситуації в Аргентині та потенційними впливами цих подій на глобальному рівні.

На виборах, що відбулися 26 жовтня в Аргентині, було обрано половину депутатів нижньої палати парламенту (127 осіб) та третину сенаторів верхньої палати (24 особи). Після обробки 99% голосів, президентська партія "Свобода настає" здобула 40,7% підтримки, тоді як пероністська партія "Сила Батьківщини" отримала 31,7%, а партія "Об'єднані провінції" (Provincials Unidas) - 6,9%.

"Політична сила Хав'єра Мілея, яка вперше взяла участь в аргентинських виборах два роки тому, має лише 37 депутатів і шість сенаторів. За результатами голосування 2025 року вона зайняла 64 зі 127 доступних місць у нижній палаті та 14 з 24 місць у сенаті. Отже, її присутність в парламенті збільшилася приблизно втричі", - вказує Washington Stand.

Перемога Мілея, за оцінками інституту Cato, має велике значення з двох ключових причин. По-перше, він отримає контроль над 42% місць у нижній палаті парламенту та не менше третини місць у сенаті. Завдяки такій підтримці президент зможе ефективно відстоювати своє вето на будь-які законопроєкти. Відповідно до аргентинського законодавства, подолати вето парламент може лише за умови наявності більшості, що перевищує дві третини голосів. Принаймні до наступних виборів, які відбудуться через два роки, опозиція не зможе досягти такої кількості голосів.

По-друге, Мілей виграв із великим відривом, хоча деякі соцопитування прогнозували перемогу пероністів. Навіть у головному оплоті перонізму - провінції Буенос-Айрес - президентська партія вийшла в лідери з перевагою в пів відсотка, хоча всі опитування свідчили, що вона програє.

"Сьогодні відбувся визначальний момент в історії. Аргентинці відкинули занепад і вирушили до прогресу. Це день, коли ми пережили важливий перелом. Сьогодні розпочинається нова етап в розвитку великої Аргентини", - зазначив Мілей 26 жовтня, обіцяючи активно працювати над угодами у парламенті.

Якщо президент зможе домовлятися із центристськими партіями, він прискорить свою кампанію зі звільнення чиновників і зменшення ролі держави в економіці. Він також матиме шанс впровадити радикальні реформи, зокрема доларизацію країни, торгову лібералізацію та приватизацію державних підприємств.

Політичне видання The Hill повідомило про тріумф економічної демократії в Аргентині над клептократією – режимом, де високопосадовці використовують свою владу для власного збагачення.

Коли політичний аутсайдер і самопроголошений анархо-капіталіст Хав'єр Мілей обійняв президентське крісло у грудні 2023 року, після 20-літнього правління соціалістів, дефіцит бюджету Аргентини дорівнював 4,4% ВВП, а інфляція перевищувала 200%.

Згідно з інформацією, опублікованою на The Hill, Хав'єр Мілей здобув перемогу завдяки скороченню витрат, стабілізації інфляції, зменшенню рівня бідності та реформуванню податкової системи. Вибори 26 жовтня засвідчили підтримку населення його курсу.

"Незважаючи на труднощі, які спричинили заходи жорсткої економії, багато аргентинців усвідомили їхню важливість і висловили готовність підтримувати лібертаріанський експеримент", - повідомляє The Hill.

Експерти зазначають, що деякі аргентинці наразі обирають Мілея, вважаючи його "меншим злом" у порівнянні з пероністами. Якщо президент зможе покращити економічні показники країни, ці виборці можуть стати його прихильниками та підтримати його переобрання на другий термін у 2027 році. Успіх у цій сфері може також надихнути керівників інших держав, зокрема у Франції, яка стурбована необхідністю зменшити величезний бюджетний дефіцит, що становить майже 6% ВВП.

Сполучені Штати зробили акцент на Мілея, намагаючись обмежити китайський вплив у Південній Америці.

У вересні, після поразки "Свободи настає" в Буенос-Айресі та різкого падіння курсу песо, Дональд Трамп виявив підтримку Аргентині. Президент США оголосив про намір виділити $20 мільярдів для стабілізації аргентинської валюти та попередив, що США "не будуть щедрими", якщо партія Мілея зазнає невдачі на виборах.

"Це не була перша ініціатива адміністрації Трампа щодо впливу на вибори в іноземних країнах. Однак вперше вона запропонувала заохочення у розмірі 20 мільярдів доларів — одне з найбільших таких стимулів з часів Другої світової війни", - підкреслює американський видання New York Times.

Видання пише, що у $20-мільярдній угоді зроблена дуже важлива пояснювальна приписка: "Аргентина підтримує Мілея, якого підтримує MAGA" (трампівський рух Make America Great Again, "Зробимо Америку знову великою").

"У найближчі місяці ми зможемо зрозуміти, чи виправдає себе політична ставка США на Мілея, а також чи спонукатиме успіх Трампа в Аргентині його до повторного застосування подібної стратегії. Історія свідчить, що результати впливу на вибори, як правило, підтверджують обидва ці тези", - зазначає New York Times.

На думку Дова Левіна, політичного аналітика з Гонконгського університету, відкриті втручання США у виборчі процеси виявляються насправді більш розповсюдженими, ніж таємні операції впливу, за які відома Росія.

Наприклад, у 2009 році адміністрація Барака Обами застосувала тактику "голосуйте разом із нами, або ж...", щоб спонукати виборців у Лівані віддати свої голоси проти "Хезболли". У схожому контексті, у 2019 році Дональд Трамп публічно висловив підтримку Борису Джонсону, обіцяючи британцям покращення торгових угод з США.

Проте тиск на виборців в Аргентині вражає не лише розміром фінансових вливань, але й потенційно руйнівними наслідками. Уявіть, якщо б партія Мілея зазнала поразки, а Сполучені Штати вирішили б відмовитися від $20 мільярдів допомоги – це могло б призвести Аргентину до фінансового колапсу.

Дов Левін зазначає, що таємне втручання іноземної держави у виборчий процес може збільшити підтримку партії всього на 3%, в той час як явне втручання може мати значно більший вплив.

Колумбія, Чилі та інші країни, які готуються до виборів, тепер мають враховувати додатковий фактор американського втручання, яке здійснюватиметься з трибун пресконференцій і через публікацію обіцянок та погроз.