Трамп повинен усвідомити: Україна є складною, проте рішучою та активною, - зазначила Данилюк-Ярмолаєва | Еспресо

Врятування Росії будь-якою ціною стало однією з ключових ідей для багатьох впливових американських політиків.

Лише за минуле століття топи США намагалися тричі врятувати Росію від розпаду. Урешті -- вона розпадалась. Але поганий той американський лідер, який не мріє понатискати разом кнопку "перегрузка". Бебібумер Дональд Трамп теж не виняток.

Коли в вечірні години звичайний українець, втомлений після напруженого робочого дня, смажить картоплю, наливає собі кухоль пива та намагається відволіктися від повсякденних думок, в іншій частині світу прокидається Трамп. Він заходить у соціальну мережу Х і запускає новий раунд інформаційних атак, заповнюючи стрічку трешовими новинами.

З абсолютно нових джерел стало відомо, що Трамп висловив думку про те, що Україні варто відмовитися від ідеї вступу в НАТО, вважаючи це одним із чинників, які призвели до початку війни. Він зазначив, що саме це спровокувало Росію, що в результаті призвело до великої кровопролитної конфлікту.

Якби президент США мав змогу дізнатися про певні аспекти між "угодою" та "відшкодуванням", він би натрапив на захоплюючі дослідження, що відображають зміну ставлення до НАТО в Україні в різні періоди.

Там добре видно, що десь років поспіль до 2014, коли Росія вирішила "анексувати" Крим та запустила окупацію частини Донбасу -- антинатівські настрої в Україні сягали 70% і вище. А у Вашингтоні тоді рушив Барак Обама, який не те що не бачив Україну в НАТО, а скоріше навряд чи пальцем на глобусі показав би -- де там та Україна.

Незважаючи на це, вторгнення все ж сталося. На той час Україна фактично дотримувалася "нейтральної" позиції. Крім того, вона систематично зменшувала обсяги озброєння та чисельність професійних військових.

Читайте також: Образ російського диктатора є рольовою моделлю Трампа

Трамп безумовно любить забирати слова -- ще позавчора у нього Зеленський був диктатором. А зараз уже "хороший хлопець", якого він не пам'ятає, що називав "диктатором". Але що ж -- стосовно обіцянок американських політиків та наших синців об НАТО -- ще свіжа пам'ять у тих, хто має структуру трошки складніше за інфузорію.

Варто зазначити, що ми досі не маємо чіткого уявлення про справжню міцність НАТО в умовах реальної війни, адже його захищають мобілізовані солдати, які навряд чи брали участь у круглих столах, присвячених розхваленим стандартам. Більше того, якщо такі беззмістовні зустрічі з російськими делегатами в Ер-Ріяді триватимуть, НАТО може опинитися на межі серйозної політичної кризи. І тоді постане питання: чи потрібен взагалі цей оборонний альянс?

Скоро мине майже два роки, як помер один з архітекторів чинного глобального порядку -- американський дипломат Генрі Кіссінджер. Він все життя хвалився тим, що розуміє диктаторів і сформулював правило трикутника -- Вашингтон -- Пекін -- Москва. В ідеалі двоє мають дружити проти третього. І в цих розкладах Росії помилково відводилась роль друга, з яким США має товаришувати проти Китаю.

Читайте також: Чи зможе Україна витримати, якщо Трамп припинить військову та фінансову підтримку?

Керівники сучасної адміністрації США формувалися під впливом цих принципів. Тому не дивно, що вони влаштовують складні маневри навколо Москви, де Трамп готовий виставити Путіну угоду з єдиною метою — віддалити Росію і "залучити" її до своєї сфери впливу. Єдине зауваження — теорія Кіссінджера зазнала невдачі, і тепер Росія стала бажаним призом для великих світових гравців.

В ідеальному сценарії Україні в цій грі відводиться роль жертви, що мовчки приймає всі пропозиції щодо стамбульського формату на 2025 рік і не виявляє протесту. Передбачено, що вибори відбудуться лише після досягнення великої мирної угоди, змусивши при цьому або Зеленського, або Залужного, який користується довірою значної частини українців, пережити приниження і кровопролиття.

Гіркі уроки 24 лютого 2022 року підштовхують Україну бути незручною, голосною і пробивною. Час стати частиною обʼєднаної Європи, яка також виступатиме субʼєктом у геополітичних розкладах. І саме момент диктувати свою повістку попри гарчання Фіцо, Орбана та купки правих радикалів на грошах чи то Москви, чи то Ілона Маска.

Україна вже три роки переживає труднощі, незважаючи на те, що міністри та прем'єри лише знизували плечима, даючи всього кілька годин на можливість виживання. Вони відмовлялися вводити санкції, стверджуючи, що постачання зброї не має сенсу, адже Росія настільки потужна, що жодна сила не зможе її зупинити.

Тож як би не пручався Зеленський змінам -- ключ до перетворень у нас самих. Треба посилюватися самим, а для цього кардинально поміняти систему управління -- армією, економікою та урядовцями. Просто хороші хлопці по знайомству із Кривого Рогу не тягнуть. І це бачать навіть ті, хто підтримав президента в останні тижні у зарубі з Трампом.

Спеціально для Еспресо

Про автора: Марина Данилюк-Ярмолаєва, представниця журналістської професії.

Редакція не завжди погоджується з думками, які висловлюють автори блогів.