Трамп та конфлікт в Україні: причини постійного зниження курсу євро та перспективи на майбутнє.
Протягом півтора місяця в Україні спостерігається стабільне зниження офіційного курсу євро. Ця тенденція не обмежується лише нашою країною: аналогічні зміни відбуваються і в інших частинах світу.
Чому це відбувається та як довго триватиме зниження курса, - читайте в огляді журналіста РБК-Україна Аліка Сахна. Про це повідомляють Контракти.UA.
На тлі продовження бойових дій та пов'язаних з війною економічних проблем євро в Україні стабільно дорожчало протягом року. Головна валюта Європейського Союзу починала рік у коридорі 40-41 гривня за євро, а вже наприкінці серпня вперше перетнула історичний рубіж у 46 гривень за одиницю.
Коли здавалося, що це не межа, Національний банк України стабілізував ситуацію. Зокрема, в жовтні НБУ продав рекордну кількість валюти. Станом на 15 листопада євро впало до 43,46 гривень - востаннє так дешево ця валюта торгувалася ще на початку липня. При цьому ще 6 листопада євро коштувало 45,15 гривень.
Пара євро-долар займає позицію найактивніше торгованої валютної пари у світі. Подібно до стрімкого зростання біткоїна, перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США мала негативний вплив на євро, в той час як американський долар зміцнив свої позиції. Сергій Фурса, заступник директора з торгівлі цінними паперами інвесткомпанії Dragon Capital, пояснює падіння євро саме зміною політичної ситуації та передвиборчими заявами Трампа.
"Єдина причина - це прихід Трампа й очікування, що при ньому будуть високі ставки через вищу інфляцію, яку він може принести. Це посилює долар. Насправді Трампу вигідно, щоб долар був слабким з огляду на протекціонізм, але тут мова не про протекціонізм, а про внутрішню інфляцію в США", - пояснює Фурса.
Він зазначає, що у випадку підвищення рівня інфляції Федеральна резервна система США (ФРС) буде вимушена збільшити процентні ставки, що, в свою чергу, сприятиме зміцненню долара. Окрім того, Фурса підкреслює, що курс євро до долара є непередбачуваним, і важко оцінити, чи продовжить європейська валюта своє падіння, а якщо так, то з якою інтенсивністю.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин звертає увагу на те, що курс євро почав знижуватися ще на початку масштабного вторгнення Росії в Україну. Якщо раніше за євро давали 1,20-1,15 долара, то в вересні 2022 року його вартість знизилась до 0,95 долара. Це означало, що долар став дорожчим за євро на 5 центів. Проте вже в листопаді 2022 року євро знову піднялося до позначки 1,03 долара.
"З початку 2023 року до сьогоднішнього дня курс євро коливається в межах 1,05-1,12 долара. Наприкінці вересня євро досягло позначки 1,11, але незабаром знизилося до 1,05. Наразі валюта знову демонструє тенденцію до зростання в межах цього діапазону. Цей тривалий тренд зумовлений багатьма політичними чинниками", - підкреслює Шевчишин.
Він зазначає, що перед виборами в США курс євро коливався в межах 1,08-1,11 долара, але 6 листопада він різко знизився з 1,093 до приблизно 1,065 за один день. Це сталося внаслідок відтоку капіталу з Європейського Союзу через занепокоєння щодо можливої політики Дональда Трампа. Таке ж падіння відзначалося і в інших валютах, зокрема мексиканському песо та канадському доларі, на фоні очікувань щодо посилення контролю на кордонах та введення нових мит.
Для трейдерів рівень 1 долар за євро слугує важливим психологічним рубежем. Якщо курс опуститься нижче цієї межі, це може загострити песимістичні настрої стосовно євро, що, в свою чергу, може викликати його подальшу девальвацію.
Варто відзначити, що з моменту введення євро в 1999 році ця валюта лише одного разу перетворювалася на психологічну межу в 1 долар — це сталося 24 роки тому. У жовтні 2000 року євро зазнало свого історичного мінімуму, опустившись до позначки 0,82 долара.
Андрій Шевчишин вважає, що ослаблення євро пов'язане не стільки з потенційним переобранням Трампа на пост президента США, скільки з конфліктом в Україні. Ця війна змусила ключові країни Європейського Союзу відмовитися від доступних енергоресурсів з Росії. Вибори в США, в свою чергу, стали каталізатором, який посилив напруженість на валютному ринку.
"Закриття європейських постачань до Росії в автомобільній та переробній галузях також мало свій вплив. Хоча ці поставки продовжуються, їх логістика стала значно складнішою, зокрема через Туреччину, Вірменію та Середню Азію. У порівнянні з минулими обсягами, ці поставки стали мінімальними. Для Європи це незначні суми, проте вони все ж позначаються на бюджеті. Особливо з огляду на те, що Європа постійно змагається з Китаєм", — коментує Андрій Шевчишин.
Фінансовий аналітик вважає, що економічні ситуації в Китаї та США є більш сприятливими. Хоча Сполучені Штати виділили Україні понад 100 мільярдів доларів у вигляді матеріальної підтримки, для бюджетів держав Європейського Союзу ця підтримка є значно тяжчою.
Наприклад, Німеччина, яка є найпотужнішою економікою Європейського Союзу, займає друге місце після США за обсягом підтримки України. Ця країна вже надала понад 35 мільярдів доларів у вигляді різноманітної допомоги, але наразі стикається з ризиком рецесії через серйозні виклики в промисловому секторі. Крім того, Німеччина витратила ще 18,5 мільярдів доларів на підтримку близько 1 мільйона українських біженців. Як значний експортер, уповільнення темпів економічного зростання Німеччини негативно позначається на її торговельних балансах, що, у свою чергу, впливає на курс євро.
За словами Шевчишина, на різницю між євро та доларом також впливають різні процентні ставки центральних банків ЄС та США. У Європі вони становлять близько 3,4%, тоді як у США - 4,75%. Це робить інвестиції в американські облігації вигіднішими, ніж у європейські.
У своїх виступах Трамп підкреслював намір впроваджувати політику протекціонізму, щоб убезпечити американський ринок через митні тарифи та різноманітні обмеження. В даний час спостерігачі очікують, що він почне втілювати ці обіцянки в життя, що може призвести до додаткового тиску на європейський ринок і валюту. Варто також зазначити, що більшість країн НАТО знаходяться на території Європи, і їм доведеться витрачати не менше 2% своїх бюджетів на оборону. Ці фінансові ресурси, ймовірно, доведеться виділяти за рахунок соціальних програм або інших ініціатив, - додає він.
Експерт вказує на те, що ситуація ускладнюється через фрагментацію європейської політики. Німеччина та Франція переживають політичну невизначеність у контексті підготовки до виборів, що ускладнює загальноєвропейське співробітництво. Більше того, після недавніх виборів у кількох країнах ЄС зросла підтримка євроскептиків, таких як прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та його словацький колега Роберт Фіцо.
Андрій Шевчишин вважає, що цього року євро не опуститься нижче 1 долара. Подальше посилення євро значною мірою залежатиме від розвитку ситуації в Україні. Перехід війни з "гарячої" фази в "холодну" може позитивно позначитися на європейській валюті.
Інтерв'юер видання також звертає увагу на те, що в період свого попереднього президентства Трамп розпочав торговельну війну з Китаєм, запроваджуючи різноманітні санкції та обмеження. Проте з європейськими союзниками він часто вдавався до компромісних рішень.
"Є й інша сторона медалі - трильйонні борги Сполучених Штатів. Трамп може зменшити податкові ставки та посилити протекціоністські заходи, що може поставити під сумнів привабливість долара. Якщо США почнуть обмежувати свою економічну активність, хто ж тоді буде використовувати долар? Зменшення податків може призвести до скорочення бюджетних надходжень, але заплановані проєкти потребують фінансування. Для їх реалізації знадобляться додаткові ресурси", - зазначає Шевчишин.
Аналітик висловлює думку, що Сполученим Штатам, можливо, доведеться або змінити свою протекціоністську політику, або ж наростити державний борг. Обидва сценарії можуть стримувати різке зміцнення долара по відношенню до євро. Внаслідок цього, після відновлення паритету, європейська валюта, ймовірно, з часом стабілізується на колишніх рівнях.
