Торговий конфлікт між США та Китаєм: хто відповідальний за суперечності та чому це може призвести до економічної катастрофи.
Економічна суперечка між США та Китаєм триває і набуває усіх ознак серйозної торгової війни. 9 квітня Дональд Трамп заявив, що підвищує мита на китайські товари до 125%, хоча ще у вівторок 8 квітня мита становили 104%. КНР не залишилась осторонь та підвищила мита для американських товарів до 84%. Пекін також наклав обмеження на 18 американських компаній, переважно в галузях, пов'язаних з обороною, додавши їх до близько 60 американських компаній, вже покараних за тарифи Трампа. "Підвищення мит США щодо Китаю є помилкою на вершині помилки, яка серйозно порушує законні права та інтереси Китаю та серйозно підриває засновану на правилах багатосторонню торгову систему", -- йдеться в заяві міністерства фінансів Китаю. При цьому, нещодавно президент США повідомив, що не переймається щодо ескалації з Китаєм поза межами торгової війни, і що "в кінцевому підсумку очікує на хорошу угоду для обох". Що відбувається між двома найбільшими світовими гравцями та як торгові відносини країн здатні вплинути на інші економіки світу?
Економічні передумови конфлікту між США та Китаєм були, і вони багато років накопичувались. Зокрема, йдеться про дефіцит торговельного балансу. Торгівля товарами між двома державами минулого року склала близько 585 млрд доларів, але США імпортували з Китаю набагато більше продукції - на суму 440 млрд дол., тоді як КНР імпортувала зі США на 145 млрд. дол. Дефіцит торговельного балансу з Китаєм у США минулого року склав 295 млрд. дол.
Фінансовий аналітик Іван Угляниця висловлює сумніви щодо ефективності мит, запроваджених адміністрацією Трампа, у зменшенні дефіциту торговельного балансу. "На мій погляд, у політиці та ідеях нинішньої адміністрації бракує послідовності. Їхні цілі часто суперечать одна одній, а інструменти, які використовуються, є відірваними від реальних умов. Намагання змінити фундаментальні питання через переговори і ручне управління виглядає наївно. Тарифні заходи, які запроваджує теперішня адміністрація США, спрямовані на досягнення хоча б нульового торгового балансу з кожною країною, проте це абсолютно абсурдна концепція, особливо враховуючи використовувані методи," – зазначає експерт в інтерв'ю для Фокусу.
У 2018 році, за минулого правління Дональда Трампа, вже були запроваджені мита для КНР, тоді в Білому домі вважали, що треба зменшити торговельний дефіцит до 200 млрд. дол. Зараз ніяких цифр адміністрація президента Трампа не оголошувала - до якого рівня вони сподіваються зменшити обсяг імпорту з Китаю. Проте зрозуміло, що йдеться про сотні мільярдів.
Іван Угляниця вважає, що зменшити торговельний дефіцит в значних обсягах можна лише шляхом введення прямих заборон на імпорт товарів. Проте, навіть у такому випадку ці продукти все одно можуть потрапити до США через інші держави, завдяки механізму реекспорту, як зазначає видання "Фокус".
Запроваджені в 2018 році під час першого терміну президенства Трампа (і продовжені вже за Джо Байдена) мита на товари з Китаю дозволили Сполученим Штатам зменшити частку китайського імпорту з 21% до 13% від загального обсягу імпорту країни до 2024 року. Як зазначає видання BBC, за останні роки залежність США від китайських товарів знижувалася. Однак у статті підкреслюється, що частина китайського експорту до США була перенаправлена через країни Південно-Східної Азії. Наприклад, в 2018 році адміністрація Трампа ввела 30% мита на імпорт сонячних панелей з Китаю. Але в 2023 році Міністерство торгівлі США представило докази того, що китайські виробники перенесли виробництво до Малайзії, Таїланду, Камбоджі та В'єтнаму, а потім постачали готову продукцію до США з цих країн, ухиляючись від високих мит.
Андрій Шевчишин, фінансовий аналітик та член Українського товариства фінансових аналітиків, зазначає, що Дональд Трамп скористався даними про торговельний баланс як приводом для ескалації конфлікту з Китаєм. Однак насправді це питання охоплює набагато більш широкі аспекти, ніж просто міжнародна торгівля.
"Штатам і Китаю потрібна угода. Яка вона буде -- економічна, геополітична чи про розподіл світу і сфер впливу? Дуже важко сказати зараз. Але Трамп використовує для досягнення цієї угоди мита. А цей дефіцит в майже 300 мільярдів доларів в 24-му році -- один з прикладів важеля, яким Трамп намагається перевернути політику, намагається "збити" Китай. Вперше коли Трамп запровадив тарифи для КНР, це вилилось у збільшення виробництва Китаєм кінцевої продукції, тобто фактично мита звернули Китай на кінцевий продукт - смартфони, ноутбуки, автомобілі, літаки. І зараз Китай експортує кінцевий продукт, завойовуючи весь світ своїми товарами, зокрема і ринок США. Але врешті номінально ця історія про торговельний дефіцит, а фактично - про світове лідерство, про сфери впливу, про Панамський канал, про домінування долару у світі", -- зазначає у розмові з Фокусом Андрій Шевчишин.
Питання конкуренції у виробництві товарів між США та Китаєм накопичувались довгі роки. Причому, США були вкрай незадоволені зростанню частки продукції з КНР, і що Китаю вдається попри запровадження мит все рівно нарощувати експорт у різних напрямках, зокрема йдеться про одяг, побутову електроніку, сонячні батареї, автомобілебудування.
Та найгірше, про що завжди зауважували в Білому домі, -- китайська так звана технологічна революція базується на шпіонажі та крадіжках інтелектуальної власності.
Наприклад, у звіті Управління торгівлі та виробничої політики Білого дому, датованому 2018 роком, йдеться: "Китай здійснює дві категорії економічної агресії: 1) придбання ключових технологій та інтелектуальної власності з інших країн, включаючи Сполучені Штати 2) Захоплення нових високотехнологічних галузей, які сприятимуть майбутньому економічному зростанню та досягненням у оборонній промисловості. КНР прагне отримати доступ до перлин американських технологій та інтелектуальної власності. Китайська промислова політика прагне "впровадити, засвоїти, поглинути та реінновувати" технології та інтелектуальну власність з усього світу. Ця політика здійснюється через крадіжку інтелектуальної власності, кібершпигунства, обхід законів США про експортний контроль, а також контрафакцію та піратство".
У цьому звіті наводиться цитата від Офісу директора Національної розвідки США: "Представники Китаю виступають найактивнішими та найстабільнішими виконавцями економічного шпигунства у світі".
Отже, боротьба США з КНР має історично передумовою не лише наплив китайських футболок та смартфонів на ринок Штатів, але й боротьбу Штатів з агресивною економічною політикою КНР та, зокрема, з крадіжками інтелектуальної власності.
Окремі шоки компаніям США завдає поява китайського DeepSeek, що вважають однією з передових технологій, і в січні 2025 року це додало хвилювань американським техногігантам США з групи Mag 7 (до групи входять Alphabet, Amazon, Apple, Meta Platforms, Microsoft, NVIDIA і Tesla). Акції компаній впали наприкінці січня, коли китайський стартап DeepSeek запустив ШІ-асистента, який, за його словами, використовує менше даних і коштує вдвічі дешевше, ніж існуючі сервіси. Це призвело до рекордної одноденної втрати майже 600 мільярдів доларів вартості акцій виробника ШІ-чіпів Nvidia, одного з Mag 7.
Однією з ключових сфер конфлікту між Сполученими Штатами та Китаєм є доступ до напівпровідників та чіпів. На початку січня 2025 року з’явилася інформація про те, що США запроваджують нові, ще більш жорсткі обмеження на експорт чипів і технологій штучного інтелекту. Це робиться з метою збереження передових обчислювальних технологій для власного використання та для своїх союзників, а також для ускладнення доступу до них з боку Китаю.
Нові закони передбачають введення глобальних ліцензійних вимог для певних видів чипів із невеликими виключеннями. І відповідно до змін, Китай, Росія та Іран, що підпадають під ембарго на постачання зброї, будуть повністю позбавлені доступу до цих технологій.
Згідно з даними Міжнародного валютного фонду, США та Китай разом складають 43% світової економіки. Експерти вказують, що торгова війна може призвести до уповільнення економічного зростання не лише в цих двох країнах, але й у багатьох інших країнах світу. Отже, якщо конфлікт у торгівлі між США і Китаєм триватиме, це може мати наслідком економічну рецесію.
"Якщо ця торгова війна набере великих обертів, то виграти не зможе ніхто, а втрати зазнають усі. Це нагадує кризу 30-х років минулого століття, коли вона мала глобальний характер і вплинула не лише на США та Європу, а й на Радянський Союз та країни Азії. Сьогодні світ ще більше інтегрований у сфері торгівлі, переміщення товарів і фінансів, тому наслідки можуть бути ще більш руйнівними. США, можливо, зможуть перенести виробництво на свою територію та зменшити торговий дефіцит, але постане питання про ціну таких змін. Крім того, вірогідно, що це призведе до значного зменшення ролі долара як світової валюти," – підкреслює Іван Угляниця.
Експерт Олексій Кущ вважає, що конфлікт у сфері торгівлі між державами безсумнівно матиме негативні наслідки.
"У найближчій перспективі в Китаї -- криза надвиробництва, затарювання складів та дефляція. У США -- дефіцит низки товарів, як було нещодавно з яйцями, та інфляція. І в Китаї, і в США -- різке уповільнення темпів зростання ВВП, але в Піднебесній гальмівна смуга динаміки зростання довша (5%), а в США -- коротша (2,5%). У світі - різке падіння цін на сировину (нафта, метали, агро). Руйнування глобальних ланцюжків додаткової вартості. Демонтаж коопераційних технологічних ланцюжків між країнами. Уповільнення світової торгівлі та темпів зростання світового ВВП. Криза на фінансових ринках", -- написав Олексій Кущ на свої сторінці у мережі Facebook.
В даний час аналітики вивчають декілька можливих сценаріїв розвитку подій. Найбільш песимістичний з них передбачає, що конфлікт між США і Китаєм продовжуватиметься протягом всього 2025 року, що матиме негативний вплив на світову економіку та призведе до уповільнення економічного зростання. Інший варіант полягає в тому, що Дональд Трамп знову вийде на переговори з китайським урядом, що може призвести до укладення угоди між США та КНР до червня 2025 року. У такому випадку втрати для економік будуть незначними, а ринки, які вже страждають від тарифних розбіжностей, зможуть швидко відновитися.
"Економічне відновлення стане можливим тільки в результаті угоди між двома найсильнішими країнами світу — Китаєм і США. Це допоможе уникнути найбільшої глобальної рецесії або депресії з часів минулого століття", — підкреслив Андрій Шевчишин.
