Глобальна торгова конфліктна ситуація розпочалася.

Поки українці зосереджені на зраді Трампа, пов'язаній із призупиненням військової допомоги Україні, інші країни з тривогою спостерігають за його "торговим тиском" на Канаду, Мексику та Китай. Це, здається, є початком глобальної торговельної війни. Ринки вже відреагували на цю ситуацію значним падінням.

Зараз ми стоїмо перед питанням: чи чекає нас "другий 2008 рік" або ж "друга Велика депресія" 1929 року, що була спровокована американськими ізоляціоністами? Тими ж, які колись виступали за політику "умиротворення Гітлера", що в підсумку призвело до Другої світової війни. Це, звісно, окрема тема, але виглядає так, що Трамп наступає на всі історичні "граблі" водночас.

Чого всі так бояться цих мит? Бо це може розбалансувати всю світову торговельну та економічну систему, що вилізе боком передусім самим Штатам, а також всім іншим країнам. Давайте розберемося, як це вплине на США, світ та Україну.

Отже, перше питання: чому Трамп вдається до таких дій? Невже він не розуміє ризики, які це може створити, зокрема для самих Сполучених Штатів, чиї внутрішні ринки, напевно, найбільше залежать від імпортних товарів?

На жаль, все він усвідомлює. І від того він ще небезпечніший.

Адже його мета відновити промислове виробництво у США, "підірвавши" діючу світову торгову, промислову та навіть логістичну базу, яка утворювалася у останні десятиріччя. Він цілком спрямовано діє як руйнівник світового порядку, у даному випадку у торгівлі.

Так, діюча система торгівлі, яка вибудовувалася довкола СОТ, виявилася нездатною вирішувати торговельні спори й мала купу "лазівок", якими скористався Китай задля просування своїх товарів. Пекін зловживав вільною торгівлею з Заходом та передусім зі США, "перетягуючи ковдру" на себе, збагачуючись та вже відкрито кидаючи виклик США у геополітиці. А "велич" - це болюча тема для Трампа.

Трамп в даний момент активно прагне змінити торгівельні зв'язки, намагаючись перенаправити їх з Китаю на США, і робить це будь-якою ціною. Здається, що його не надто лякає ймовірність глобальної рецесії чи навіть кризи. Ситуація з Канадою та Мексикою подібна: їх промисловість, хоча й в меншій мірі, також орієнтована на американський ринок.

Трамп розглядає мита подібно до того, як колись їх трактували китайські імператори - як форму "данини". Імператори вважали, що Піднебесна займає центральне місце у світі, а ті, хто сплачував мита за доступ до китайського ринку, були визнані васалами імператора. Парадоксально, але Трамп веде боротьбу з Китаєм, застосовуючи їхні традиційні підходи, які вже давно втратили свою актуальність.

Доступ до американського ринку Білий дім тепер трактує як своєрідний "привілей", за який імпортерам доведеться заплатити чималі гроші. Проте для того, щоб переорієнтувати глобальну промисловість, лише бажання недостатньо.

Потрібно, щоб у Штатах було більш привабливо виробляти, ніж у конкурентів, і щоб дешевий імпорт більше не потрапляв на американський ринок. З другим - вже все ясно. А ось з виробництвом у Трампа поки що справи йдуть не дуже. Бо зарплатня, комуналка та інші витрати у США зависокі. Через що й собівартість товарів там у принципі не може бути нижчою, ніж у КНР, та навіть ніж у Мексиці з Канадою.

Це виглядає чудово в теорії, але на практиці ситуація в США виявляється зовсім іншою. Замість розвитку промисловості, там швидко зростають ціни на різноманітні товари, адже більшість з них імпортується. Напевно, багато хто вже чув про дефіцит яєць. Bloomberg підрахував, що щорічні витрати кожної американської родини зростуть на $2000.

Ці фактори впливають не тільки на продовольчу інфляцію, але й на фондовий ринок, який відразу після висловлювань Трампа про підвищення тарифів зазнав зниження на 2-2,5%. Зокрема, індекс S&P 500 впав на 2%, а Nasdaq Composite знизився на 2,6%. І це всього лише після його заяви. Справжнє падіння розпочнеться, коли інші країни почнуть відповідати аналогічними заходами і запроваджувати мита на американські товари. Це особливо стосується ситуації, якщо Білий дім вирішить ввести мита проти Європейського Союзу.

Обговорення мит у Сполучених Штатах розпочалося ще місяць тому, тому статистика американського бюджету за лютий викликає особливий інтерес. У цьому місяці дефіцит бюджету склав рекордні $318 мільярдів, що є значним зростанням у порівнянні з $296 мільярдів у лютому 2024 року та $262 мільярдів у лютому 2023 року.

Водночас спостерігається зростання витрат, які досягли $717 мільярдів на місяць, що на 26% перевищує показники минулого року. Якщо в умовах такого тренду промислове виробництво не відновиться, це може призвести до рецесії.

Спроби Трампа навпаки б'ють про американській економіці, а компенсується це не зростанням виробництва, про яке так мріє Трамп, а збільшенням боргу через випуск цінних паперів. На цьому тлі долар втрачає у ціні відносно інших валют, що лише збільшує інфляцію для американців.

До речі, саме у березні у США очікується чергове "підняття стелі" боргу та "шатдаун". Фактично, березень є критичним для всіх цих планів Трампа. Саме за підсумками місяця Трамп зобов'язаний показати хоч якісь здобутки. А інакше розчарування виборця буде зростати. Під час минулої каденції було так само. Через це він міняв радників чи не щороку, призначаючи їх "крайніми" за свої помилки.

Трамп сподівається, що це лише тимчасові труднощі, і що незабаром промисловість почне активне відновлення. Проте навіть його найближчий радник Ілон Маск не поспішає переносити свої виробництва з Китаю. Це не має нічого особистого — це виключно бізнес. На даний момент США переживає численні негативні наслідки від "трампотерапії", але позитивні результати поки що відсутні, і невідомо, коли вони можуть з'явитися (якщо взагалі з'являться).

Друге - вплив для світ. Він буде значним, але не миттєвим. Бо поки що у компаній склади забиті товарами, закупленими ще по старих тарифах. Але протягом найближчих місяців ми обов'язково побачимо "затухання" ділової активності у світі та послаблення торгівлі.

Це, в свою чергу, матиме наслідки для виробничих процесів та фінансових результатів держав. Найбільш вразливими, ймовірно, виявляться постачальники сировини, адже на глобальному рівні вже спостерігається певне перевиробництво металів та інших матеріалів.

Не менш потужним може стати удар по високотехнологічній продукції, яка збирається зазвичай у КНР, але за американськими технологіями. Ті ж чіпи, ймовірно, стануть дорожчими, що потягне здорожчання всієї техніки.

Оскільки Трамп не запровадив ці мита одразу, а надав місяць на обмірковування, більшість країн вже почали адаптуватися до нових умов. Наприклад, Європейський Союз активізував переговори з Індією щодо створення зони вільної торгівлі та розвиває власне промислове виробництво, особливо у сфері військово-промислового комплексу. Європейці розглядають Індію як альтернативу Китаю і перспективну промислову платформу, а не США.

Хоча індійці навряд чи можуть бути задоволені ситуацією, адже терміни завершення цих переговорів залишаються невизначеними, вони вже незабаром відчують негативний вплив на свою металургійну галузь та виробництво, а також паніку на фондових ринках. Це питання також вплине на Туреччину, яка, в свою чергу, активізувала свої переговори з ЄС на цьому фоні. Фактично, Європа поступово формує навколо себе союз незадоволених. Здається, що у Трампа також не найкраща ситуація.

Однак, напевно, найважливішим аспектом, на який слід звернути увагу в даний момент, є коливання цін на нафту. Адже нафта є сировиною, що першою реагує на будь-які труднощі в торгівлі та промисловості. Після заяв Трампа ціна на Brent знизилася на 2,3% і тепер становить $71 за барель. Ймовірно, це лише початковий етап, оскільки негативні показники з США та Китаю можуть лише загострити цю тенденцію. А в разі введення нових мит проти Європейського Союзу, ціни можуть знизитися ще більше.

Безумовно, Трамп сам стверджував, що йому більш вигідні низькі ціни на нафту, оскільки це могло б зменшити споживчу інфляцію в Америці. Для звичайного громадянина важливим показником економічного благополуччя є ціна за галон бензину. Проте "уповільнити" ціни не означає їх "зупинити". Проте, наразі наші інтереси в сфері нафти збігаються з інтересами США.

Тепер розглянемо третій пункт - яким чином це вплине на Україну? Відверто кажучи, майже ніяк. Адже наш експорт до США протягом багатьох років вже підлягає захисним митам. Обсяги експорту значні лише в кількох специфічних галузях.

Але "вповільнення" світової економіки та промислового виробництва, що буде відбуватися у найближчі місяці, по нас все ж може вдарити через зниження попиту на наші товари у світі. Через проблему з перевиробництвом того ж металу, знайти ринок для наших постачальників й без того було проблемою. Тепер же конкуренція посилиться по всіх сировинних ринках. А основа нашого експорту - це саме сировинні товари.

Ситуація з зниженням цін на нафту, а в перспективі й на газ (ці енергетичні ресурси перебувають у взаємозв'язку в контексті формування цін), викликає наш найглибший інтерес. Це стосується не лише сповільнення темпів зростання цін на паливо (а також загальних споживчих цін) у межах України, але й потенційних втрат для Кремля.

Згідно з інформацією, наданою колишнім міністром фінансів Росії Задорновим, Фонд національного благополуччя Росії здатен витримувати фінансові навантаження приблизно півроку, якщо вартість нафти марки URALS залишиться на "низькому" рівні, тобто близько 50 доларів за барель. Наразі ціни на URALS знизилися до 65 доларів. У разі загострення "світової торгової війни", ініційованої Трампом, доходи та котирування Росії можуть зазнати суттєвих втрат. Такий розвиток подій став більш ймовірним після введення нових тарифів, але багато чого залежатиме від дій ОПЕК+, яка планує в квітні дозволити збільшення видобутку нафти.

Висновок буде ясним. Світова торгова війна, без сумніву, є кризовим явищем.

Існує значний ризик, що ситуація може вийти з-під контролю, поки Трамп продовжує вести себе як "торговельний маніяк", розкидаючи тарифи та погрози. Проте наразі негативні наслідки не набули критичних масштабів, адже світові актори виявилися більш-менш підготовленими до цього розвитку подій. "Бліцкриг", на який сподівався Трамп, не відбувся.

Україну ж ця ситуація прямо зараз може зачепити лише трохи, хоча довгострокові ризики для експорту є значними. А ось для ринку нафти та більш технологічного виробництва у світі це може створити більші проблеми. Особливо, якщо Трамп введе ще й аналогічні тарифи проти ЄС.

Цікаво, що сьогодні саме Європейський Союз демонструє найбільшу рішучість у протистоянні "торговій агресії" з боку США. Ми знову опиняємося в ситуації, коли нам доводиться долати чергову кризу, спричинену політикою Трампа, і робити це можна лише у тісній співпраці з ЄС. ЄС починає виглядати як останній "острівець розуму" у цьому неспокійному світі. Сподіваймося, що більш відповідальні лідери, які мають уроки "Великої депресії" на пам'яті, не дозволять ситуації загостритися, незважаючи на всі спроби Трампа дестабілізувати світову економіку та стати "правителем руїн".