Світ заплатить податки Сполученим Штатам: які фінальні ставки оголосив Трамп -- Delo.ua
Введено мита в діапазоні від 10% до 50%. У цьому рішенні чітко прослідковується політичний аспект. Японія отримала ставку 15%, так само як і Європейський Союз раніше. Це свідчить про те, що Європа та Японія не вважаються такими близькими союзниками, як Великобританія, яка уклала торговельну угоду з Трампом з митом 10%. Тайвань має ставку 20%, у той час як для Китаю вона становить 30%. Бразилія, внаслідок дій проти колишнього президента Болсонару, який є політичним союзником Трампа, отримала митну ставку 50%. Індія, через закупівлі російської нафти та непоступливість у питаннях сільськогосподарської торгівлі, отримала 25%. Канада фактично підпала під санкції з митом 35% (за винятком товарів, що підпадають під угоду про вільну торгівлю). Офіційно ця ставка пояснюється недостатньою боротьбою з наркотрафіком, проте фактична причина полягає в покаранні за відмову підкоритися американському тиску на приєднання до США. Крім того, нинішній ліберальний уряд Канади очолює критик Трампа - колишній голова Банку Англії Марк Карні. Мексика отримала відстрочку для ведення переговорів.
Особливо цікавим є випадок Швейцарії. Навесні їй загрожувало мито у розмірі 31%. Хоча переговори тривали, проект угоди був особисто відхилений Трампом. Варто зазначити, що Швейцарія вже має тариф 0% на імпорт промислових товарів, тож їй не було чого суттєво запропонувати США. В результаті, країна отримала несподіване мито у 39%, що стало шокуючим розвитком подій. Можливо, рішення Трампа було зумовлено значним торговим дефіцитом із цією державою.
Після останнього рішення, за оцінками Bloomberg, ефективна ставка імпортного тарифу в США досягне 15,2%, що є приблизно вшестеро більше, ніж рік тому. Це найвищий показник за багато десятиліть. Однак більш важливим є те, що це суттєво підриває міжнародний поділ праці, зокрема стосується внутрішньокорпоративних постачань. Хоча навіть тимчасові мита вже забезпечили зростання бюджетних надходжень, вони не вирішують проблему дефіциту, і фіскальна складова, здається, є єдиним позитивом для самих США, адже негативних наслідків значно більше.
Основна проблема для самих Сполучених Штатів полягає в інфляції. Вона продовжує обмежувати можливості Федеральної резервної системи щодо зниження процентних ставок, чого вимагає Дональд Трамп. Проте, якщо введення мит призведе до рецесії, це може дати ФРС підстави для зниження ставок. Крім того, раніше американські підприємства, розробляючи ланцюги створення доданої вартості, могли оптимально поєднувати виробничі етапи як в США, так і за кордоном. Зараз же логіка розподілу виробництв може зазнати серйозних змін.
Однак, значно більші труднощі виникнуть для світової економіки. Поряд із порушенням міжнародного розподілу праці, весь світ фактично стане жертвою податкових зобов'язань США. Крім того, погіршення торгових умов буде чинити тиск на валютні курси країн-партнерів (після оголошення в квітні індекс долара в основному знижувався, оскільки Трамп підірвав довіру інвесторів до активів у доларах; проте нещодавно, після оголошення угоди з ЄС про 15% мита проти 0% для євро, євровалюта зазнала падіння відносно долара — подібне може статися і з валютами інших країн, що мають невигідні торгові умови з Америкою).
Крім надання Мексиці 90-денного терміну, остаточна ставка для Китаю залишається невизначеною (в даний момент вона становить 30%, тоді як Китай застосував до США ставку в 10%). Очікується, що результати переговорів стануть відомі приблизно 12 серпня.
2 квітня цього року президент США Дональд Трамп оголосив про впровадження імпортних мит на товари з практично всіх торговельних партнерів. Ставки мит були визначені в залежності від обсягу торговельного дефіциту США з кожною конкретною країною, хоча офіційно вони представлялися як "компенсація за нечесні торговельні практики". Найвищі мита були заплановані для Китаю, які внаслідок ряду рішень досягли вражаючих 125%. Враховуючи падіння ринків, загрозу глобальної рецесії та попередження авторитетних економістів, Трамп вирішив не лише відкласти реалізацію своїх планів, а й зменшити ставку до 10% для більшості країн на час ведення переговорів. Єдиним винятком став Китай, для якого була встановлена ставка у 30% (10% плюс додаткові 20% "за недостатні зусилля у боротьбі з контрабандою фентанілу"), а також Канада та Мексика, для яких були підвищені мита на ті товари, що не підпадали під угоду про вільну торгівлю.
Вимогою Трампа на переговорах було обнулення або мінімізація як мит, так і немитних бар'єрів для американських товарів на ринках партнерів, при цьому передбачалась нерівність умов для сторін угоди на користь США, причому останні не були схильні до встановлення ставок нижчих, ніж 10%.
Першою ластівкою стала угода із Британією - 10% американського тарифу у обмін на 0 для Америки на британському ринку і застереження проти реекспорту з Китаю. Далі - угода із В'єтнамом: 20% на власне в'єтнамські товари, 40% у разі реекспорту китайських в обмін на 0 для Америки. ЄС ледь домовився про 15% в обмін на нульову ставку зі свого боку і зобов'язання щодо купівлі вуглеводнів та інвестицій у США. І ось фінальні мита запроваджені проти решти ключових країн.
