З'явилася інформація про те, хто може отримати вигоду від введення "податку на посилки".
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар журналіста-розслідувача Євгена Плінського.
"Коли уряд заявляє, що податок на посилки має на меті підтримати український бізнес, варто уточнити, що саме мається на увазі під поняттям 'український бізнес'. Чи йдеться про ритейлерів, які займаються перепродажем китайських товарів, чи про справжніх виробників в Україні, котрі створюють продукцію з доданою вартістю та мають реальні виробничі потужності, а не просто склади для зберігання імпортованої продукції?" - зазначає журналіст.
Він зазначив, що українські "перекупники" недорогих китайських товарів повинні конкурувати за фінанси споживачів не лише за допомогою обмежень і агресивних рекламних кампаній, а й пропонуючи справедливу ціну.
Українці освоїли можливість здійснювати покупки безпосередньо з Китаю, Великої Британії та США. Це створило труднощі не для справжніх українських виробників, а для бізнес-моделей, що ґрунтуються на перепродажу китайських товарів і прагнуть зберегти свою монопольну позицію в цій сфері.
Чому українському споживачу, бачачи, що один і той самий продукт у нашій країні коштує в три-п’ять разів дорожче, ніж у Китаї, слід купувати його тут, у перепродавців, замість того, щоб придбати за нижчою ціною? Хоча я з повагою ставлюся до "Розетки", "Аврори" та монополії "Епіцентру", все ж таки таку модель перепродажу, що переважно ґрунтується на китайських товарах, не можна порівнювати з бізнесом, який дійсно виготовляє продукцію і потребує реального захисту з боку держави, - зазначає журналіст.
За його словами, саме цей "купи-продай втридорога" бізнес, захищаючи свою модель роботи, голосом різних бізнес-асоціацій і лобіює запровадження податків на посилки, адже їм треба обмежити прямий доступ українців до дешевих товарів за кордоном та продавати ті самі китайські товари дорожче в Україні.
Згідно з даними автора, з 73,5 мільйонів посилок 99% становлять недорогі посилки, вартість яких не перевищує безподатковий ліміт у 150 євро (це 72,9 мільйона на майже 59 мільярдів гривень). Ці посилки складають менш ніж 50% від загальної вартості. Середня вартість таких відправлень становить 800 гривень. На решту 1% від загальної кількості (601 тисяча посилок) припадає 61,6 мільярда гривень. Таким чином, середня вартість кожної з цих посилок приблизно дорівнює 102 тисячам гривень, що значно перевищує безподатковий ліміт.
Таким чином, виявляється, що лише 1% посилок в грошовому вираженні становить понад 50% від загальної вартості і складається з дійсно дорогих відправлень, які оподатковуються за ставкою 10% мита плюс 20% ПДВ. Це означає, що держава вже отримує свої 32% від суми, що дорівнює 61,6 млрд грн, що складає 19,8 млрд грн. Тепер, знизивши поріг сплати ПДВ до нуля, уряд планує ввести оподаткування і для недорогих міжнародних відправлень, які становлять 99% за кількістю, але менше 50% за вартістю, - пояснює він.
Замість цього, уряд повинен активно протидіяти контрабанді, а також сірій і чорній торгівлі, які завдають бюджету значно більших збитків, ніж міг би принести уявний "податок на посилки". Крім того, обробка понад 73 мільйонів посилок, що надійшли в Україну у 2024 році, призведе до колапсу митниці та поштових служб, фактично паралізуючи їхню діяльність.
"На сьогоднішній день 92% посилок, що проходять через "Укрпошту", оцінюються в менше ніж десять доларів. Ви уявляєте, що для обробки кожної з них нам знадобиться один митник, двоє працівників пошти, кілька аркушів паперу та чимало годин для перевірок і оформлення?" - зазначає він.
Нагадаємо, що в серпні 2024 року Кабінет Міністрів вже виступав з ініціативою зменшити безмитний поріг для посилок з-за кордону — з актуальних 150 євро до 45. Також планувалося ввести ПДВ на всі покупки з іноземних онлайн-магазинів.
Ініціатива містилася у великому законопроєкті про підвищення податків. Однак перше голосування восени провалилося, після чого податки на посилки вирішили виділити в окремий законопроєкт.
Дізнайтеся більше про нову урядову ініціативу в нашому матеріалі на РБК-Україна.
