Які податкові зобов'язання чекають на власників криптовалюти з настанням літа?
6 лютого Данило Гетманцев, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, оголосив, що до літа 2025 року в Україні планується офіційна легалізація криптовалют. Вже зараз основна частина відповідного законопроєкту, як стверджується, є повністю готовою. Наразі активно обговорюються питання, пов'язані з механізмами фінансового моніторингу транзакцій у криптовалюті та їх оподаткуванням.
Ці дискусії тривають вже кілька років. Наразі існують два законодавчі проєкти: один представлений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), а інший — Міністерством цифрової трансформації. Перший проєкт передбачає суворе регулювання, в той час як ініціатива Мінцифри пропонує поступове підвищення базової ставки. "Мінцифра підготувала законопроєкт, але, скажімо так, консервативні сили не дозволяють йому реалізуватися, внаслідок чого ми вже п'ять років перебуваємо в умовах невизначеності, недоотримуючи мільярди гривень до бюджету", - зазначив віцепрем'єр-міністр та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Які ставки цікавлять учасників ринку? Які шанси на ухвалення законопроєкту в обіцяні терміни? Які податкові ставки можуть бути закріплені в цьому документі? Mind шукає відповіді на ці питання.
Які нині існують правила оподаткування криптовалют? У 2022 році законодавці прийняли законопроєкт №3637 "Про віртуальні активи", який міг стати актуальним тільки після внесення відповідних коректив до Податкового кодексу. Підготовка цього документа була проведена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Законопроєкт був прийнятий, але через доопрацювання змін до Податкового кодексу регулювання віртуальних активів все ще не набуло чинності. Під час повномасштабної війни депутати зробили спроби усунути цю "проблему", проте результати поки що відсутні. "Це веде до застою в криптоіндустрії, і операції з криптовалютами залишаються в "тіні", - зазначає юрист криптовалютної спільноти Crypto Crew Максим Шкльода.
Незважаючи на те, що законодавство щодо оподаткування цифрових активів ще не отримало чіткого регулювання, податкова служба має право вимагати сплату податку на прибуток від криптовалют, якщо виявить випадки несплати.
Які зміни пропонують запровадити депутатам? Нині подані законопроєкти №10225 і №10225-1, які повинні були б закрити законодавчі дірки. Ключовим питанням, на думку керівника податкової практики юридичної групи LCF Андрія Реуна, залишається розмір ставки ПДФО, яка має застосовуватися до таких операцій. Відповіді в обох законопроєктах різняться. Автори проєкту №10225 пропонують стягувати 18% з інвестиційного прибутку та 1,5% військового збору. "Очевидно, що така ставка не заохочуватиме "криптанів" до декларування своїх доходів, допоки це буде можливо", - прогнозує Андрій Реун.
Член НКЦПФР Юрій Бойко стверджує, що податкова частина законопроєкту №10225 суттєво відрізняється від версії, яку раніше представила комісія. "Проєкт, який запропонувала НКЦПФР, передбачав пільгу для звільнення від оподаткування загального доходу платника податку за звітний рік, якщо його сума не перевищує ста мінімальних заробітних плат. Додатково, було пропоновано, що прибуток від продажу віртуальних активів для фізичних осіб підлягатиме оподаткуванню за ставкою 5%, за умови, що ці активи перебувають у власності платника податку більше одного року", - зазначив Бойко.
Отже, в інформаційному просторі з'явилася чутка, що автор законопроєкту №10225 лобіює документ, пов'язаний із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Тим не менш, регулятор спростував цю інформацію. Бойко зазначає, що навіть якщо були б запропоновані ініціативи, які дозволяли б оподатковувати лише дійсно значні доходи та заохочували б тривале використання коштів з інвестицій у віртуальні активи, комісія отримала багато відгуків від ринку, які свідчать про те, що цей підхід не викликає схвалення.
Чому Мінцифра не підтримала проєкт від Нацкомісії? Криптоспільнота, очолювана Міністерством цифрової трансформації, виступила проти законопроєкту №10225. У відповідь міністерство запропонувало альтернативний варіант - №10225-1. "Проєкт закону, представлений Мінцифрою, має більш м'який підхід із диференційованими податковими ставками", - зазначає юрист компанії Juscutum В'ячеслав Златін. Згідно з цим законопроєктом, передбачено поступове збільшення податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) на операції з віртуальними активами. Спочатку ставка становитиме 5%, через три роки підвищиться до 9%, а ще через п'ять років досягне 18%. Проте ці правила стосуватимуться лише тих інвесторів, чий річний дохід від інвестицій не перевищує 7 мільйонів гривень.
"Це, по суті, лише поверхневе оновлення закону "Про віртуальні активи" № 2074-IX від 17.02.2022, який не усуває старі проблеми, через які його піддавали значній критиці. Серед цих проблем - недостатній рівень захисту споживачів та практично відсутні ефективні інструменти для запобігання можливим зловживанням у сфері віртуальних активів", - зазначає Бойко.
"Варто запровадити пільгові періоди оподаткування для фізичних осіб, які здійснюють операції з віртуальними активами. Це стане стимулом для розвитку легального ринку криптоактивів," - зазначає Шкльода.
Які альтернативи пропонуються? Згідно з концепцією Міністерства цифрової трансформації, держава отримуватиме дані про загальні бюджетні надходження при ставках 5%, 9% і 18%. "Ми вважаємо, що це наочно підтвердить думку про те, що знижені ставки можуть призвести до збільшення податкових надходжень до державного бюджету. Якщо це підтвердиться, це стане потужним аргументом на користь зменшення ставок, оскільки вигоди отримають не лише громадяни, але й сама держава", - зазначає Юлія Пархоменко, директорка директорату цифрової економіки Мінцифри.
Не всі погоджуються з цим поглядом. "Введення зниженої податкової ставки, скажімо, 5% для всіх транзакцій з віртуальними активами, вимагатиме перегляду цієї ставки також для угод із цінними паперами та іншими фінансовими інструментами. Без цього ми можемо зіткнутися з юридичним арбітражем між ринками капіталу та ринком віртуальних активів, де токенізація використовуватиметься виключно для отримання вигоди у вигляді нижчої податкової ставки," — зазначає Бойко.
Який проєкт, ймовірно, отримає підтримку Верховної Ради? Наразі триває робота над третім законопроєктом, що має на меті узгодити №10225 і №10225-1. "Цілком ймовірно, що профільний Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики ухвалить рішення про розробку ще одного вдосконаленого проєкту, який буде представлений для голосування в парламенті", - зазначив раніше Бойко в інтерв'ю Mind.
Андрій Реун вважає, що можна виробити один загальний документ, об'єднавши два законопроєкти в один із застосуванням перехідного періоду щодо ставки ПДФО та включенням інших прогресивних норм із законопроєкту Мінцифри. Наскільки це реально? Вже лунають заяви від голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева проти пільгового періоду. Під час заходу "Нова економіка: криптовалюти, CBD та OnlyFans" він розповів, що оподаткування доходів від крипти має відбуватися за моделлю інвестиційного прибутку. Депутат зазначає, що жодних бонусів чи пільг для криптовалют не буде з кількох причин.
"Регулятор необхідний для забезпечення захисту інвесторів від шахрайських практик і маніпуляцій. Тому в контексті оподаткування ми підтримуємо економічно обґрунтований підхід, який сприятиме розвитку індустрії. У нас також немає розбіжностей з Мінцифрою щодо розміру відсоткової ставки. Це питання належить до компетенції профільного комітету Верховної Ради та Міністерства фінансів, тому рішення буде за ними. Що стосується регулювання, то враховуючи статистику ESMA, ми помітили, що регуляторами ринку віртуальних активів найчастіше є ті ж органи, що займаються ринком капіталу. Тому ми вважаємо, що це наша відповідальність, яку ми частково будемо ділити з Національним банком", - зазначив голова НКЦПФР Руслан Магомедов.
Гетманцев має іншу точку зору. Він підкреслює, що, ймовірно, регулятором виступить Національний банк. Раніше розглядалися й альтернативні варіанти: або створення нового спеціалізованого органу, або залучення НКЦПФР.
"Вважаю, що теоретично це мала б бути Національна комісія з цінних паперів. Але, на жаль, ми бачимо, що цей орган в Україні не є інституційно спроможним, аби опанувати відповідні відносини та врегулювати таким чином, як з довіреною йому галуззю справляється Національний банк... Тому вважаємо, що на сьогоднішньому етапі це повинен бути НБУ", - сказав він.
Коли очікується затвердження остаточного документа? Гетманцев зазначив, що перше читання законопроєкту, що стосується легалізації криптовалют, планується провести в першому кварталі цього року. "Щодо термінів, вважаю, що є всі шанси [законопроєкт буде ухвалено до літа]. Робоча група при комітеті активно працює, основний текст вже затверджено, залишилася лише податкова частина та фінансовий моніторинг", - додає Бойко.
