Яка вартість санкційної помилки?
Український санкційний режим має залишатися твердим щодо цілей нацбезпеки й точним щодо прав добросовісних операторів.
Санкції в умовах воєнної економіки повинні одночасно блокувати фінансову підтримку агресії і зміцнювати стабільність держави. Однак, якщо рішення приймаються поспіхом або без достатніх підстав, це може призвести до негативних наслідків, таких як зупинка виробничих процесів, зростання витрат на капітал і скорочення податкових надходжень, перетворюючи правозастосування на витратний експеримент.
Масштаб арештованих активів і темпи їх передавання в управління зростають швидше, ніж адаптуються процедури, тож кожен збій у доказуванні чи менеджменті множить транзакційні витрати й репутаційні ризики.
Європейські приклади яскраво ілюструють наслідки низьких стандартів доказування, тоді як в українських сервісних областях, таких як авіація, несумісність тлумачень негативно впливає на офіційні валютні надходження та рівень зайнятості.
Санкції повинні діяти подібно до скальпеля: із чіткими доказами та зрозумілими винятками. Управління активами, у свою чергу, має функціонувати як інвестиційний менеджмент, який забезпечує прозорі ключові показники ефективності та регулярний аудит. Це дозволить зменшити системну невизначеність, знизити кредитні спреди і відновити довіру серед інвесторів.
За санкційними справами з 2022 року Апеляційна палата ВАКС стягнула до бюджету близько 2,8 млрд грн та передала державі значний масив активів, серед яких 1 769 транспортних засобів, 68 приміщень, 38 земельних ділянок, вісім літаків та суден. Ці дані ілюструють масштаб перерозподілу, але водночас - ціну можливої помилки, коли доведення обґрунтованості наздоганяє рішення постфактум.
Обсяг активів, які підпадають під обмеження, збільшується швидше, ніж можуть реагувати на це процедури. За даними ДБР, в період з січня по липень 2024 року в управління АРМА було передано активів на суму понад 7,8 млрд грн. У той же час, чистий дохід агентства від управління фінансовими активами у 2024 році склав 982,7 млн грн при загальному обсязі коштів, що знаходяться в управлінні, на рівні 12,37 млрд грн.
У 2025 році уряд ухвалив рішення, яке дозволяє використовувати кошти, отримані від продажу військових облігацій, куплених на рахунок арештованих активів, для фінансування Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Агентство вже здійснило переказ значних сум до цього фонду.
Судова статистика вказує на істотну проблему: надмірна дискреція на початковому етапі та затримки на виході. З 2022 року Апеляційна палата ВАКС розглянула 33 справи, пов'язані із санкціями. З них 16 рішень залишилися без змін, а дев'ять були скасовані з прийняттям нових рішень у різних аспектах. Це призводить до тривалих простоїв і втрати ліквідності для бізнесу, а для держави – до непередбачуваних надходжень податків та репутаційних ризиків.
У контексті економіки, що перебуває в умовах війни, час стає синонімом вартості капіталу: кожен місяць невизначеності збільшує дисконт при оцінці активів, підвищує кредитні спреди та знижує ймовірність інвестицій у відновлення.
Євросоюзівський досвід показує ціну низького стандарту доказування. У 2024 році суд ЄС анулював включення Михайла Фрідмана та Петра Авена в санкційні списки з 28 лютого 2022 року до 15 березня 2023 року через недостатність обґрунтування. Пізніші рішення щодо цих осіб залишаються чинними на інших підставах.
Прецедент для України в контексті якості вимірювань: або критерії використовуються коректно, або система зазнає витрат на транзакції, ризиків компенсацій та підвищених витрат через правову невизначеність.
Один із факторів втрат полягає в непостійності трактування термінів "походження" та "території" стосовно товарів, виготовлених до запровадження санкцій. Європейський Союз викладає детальну інформацію про заборони на імпорт та експорт, а також винятки, які дозволяють правозастосуванню зберігати суворість, проте залишатися зрозумілим для добросовісних учасників ринку.
Без єдиних трактувань в Україні легальні поставки через треті країни для критичних виробництв блокуються на практиці, збільшуючи собівартість та валютний розрив і провокуючи зриви контрактів. Коли правила не дають чіткого алгоритму, банківський сектор закладає додаткову премію за ризик, а інвестори інтерпретують невизначеність як системну загрозу поверненню капіталу.
Ціна помилок стає очевидною, коли розглядати конкретні випадки управління активами. У ситуаціях, коли приймаються різні рішення, надходження до бюджету можуть знизитися в декілька разів. Наприклад, націоналізоване підприємство, що займається виробництвом побутової хімії, ілюструє, як нестабільність політики призводить до зменшення бюджетних платежів з майже 8 мільйонів гривень на місяць до всього 250 тисяч гривень. Це призводить до прямих фінансових втрат для держави, а також негативно впливає на регіональну зайнятість та суміжні сектори економіки.
В авіаційному сервісному сегменті ставка ще вища. Капітально відремонтовані вертольоти радянської розробки після робіт в Україні зберігають ресурс чотири-вісім років, а 40% валютної виручки від цих послуг повертаються в економіку. У цій площині непослідовні трактування санкційної політики б'ють не по "сірих" схемах, а по офіційних доходах, експорту послуг і висококваліфікованій зайнятості в сегментах, критичних для фінансування відновлення.
Європейський Союз та міжнародні союзники сподіваються на дотримання високих стандартів у сфері управління арештованими та конфіскованими активами, що є важливим елементом макрофінансової підтримки та просування в переговорах щодо вступу до ЄС. У 2025 році парламент схвалив законопроєкт №12374‑д про зміцнення інституційних можливостей АРМА на першому читанні.
Аналітики Transparency International Ukraine підкреслюють, що цей законопроєкт відповідає критеріям Ukraine Facility і містить важливі вдосконалення: процес вибору голови агентства через відкритий конкурс, незалежний зовнішній аудит та прозорі процедури відбору управителів активів. Рекомендується ухвалити законопроєкт і забезпечити належну якість підзаконних актів.
Уряд ініціював створення комісії для проведення зовнішнього аудиту АРМА та працює над удосконаленням механізмів перенаправлення доходів від управління фінансовими активами до державного бюджету, зокрема через продаж військових облігацій, які були придбані за кошти, що перебувають під арештом.
У ширшому євроінтеграційному контексті ЄС наголошує: просування переговорних кластерів і макрофінансові інструменти залежать від системних реформ у верховенстві права, антикорупційній інфраструктурі, прозорому управлінні активами та належному судовому контролі. Це відображено в позиціях Європарламенту та Єврокомісії щодо темпів переговорів з Україною.
Агентство повинно функціонувати як інституційно незалежна структура, яка водночас несе відповідальність за свою діяльність. Це передбачає відкритий процес відбору керівництва, орієнтуючись на професійні критерії, а також проведення регулярних незалежних зовнішніх аудитів для оцінки ефективності з публічним звітом. Крім того, необхідно чітко розділити політичні та оперативні функції, запровадивши механізми, що запобігають виникненню конфлікту інтересів.
Відбір управителів та оцінка активів повинні проходити в умовах прозорості та конкуренції. Це передбачає публікацію критеріїв, оцінок, контрактів, а також інформації щодо гарантійних платежів, ключових показників ефективності (KPI) для управителів та санкцій за невиконання зобов'язань. Необхідно створити єдиний реєстр активів з доступними даними, за умови, що це не зашкодить проведенню слідства.
Управління активами має бути націлене на відповідність стандартам Європейського Союзу. Рекомендується впроваджувати практики ISO 55000 для ефективного управління життєвим циклом та ризиками активів, а також дотримуватись принципів належної публічної адміністрації SIGMA/OECD, що включають прозорість, передбачуваність, контроль якості та оцінку впливу.
Результати мають бути вимірюваними. Необхідні єдині метрики ефективності: дохідність та збереження вартості активів, строки передавання, обсяг переказів до бюджету, частка конкурсних відборів. Важливо вести порівняльну статистику за періодами з поясненням відхилень і факторів ризику.
По-перше, необхідно впровадити лаконічний та інформативний попередній судовий контроль перед внесенням до списків: ініціатор надає повний комплект доказів із оцінкою пропорційності, а суд у швидкий термін перевіряє їхню достатність і якість.
По-друге, необхідно уніфікувати трактування термінів "походження/територія" і запровадити відкритий реєстр критичних товарних позицій з кодами УКТ ЗЕД, а також забезпечити прозорий фінансовий моніторинг для деталей, що були виготовлені до війни. По-третє, слід створити незалежну апеляційну комісію при РНБО, яка має дотримуватися встановлених термінів розгляду справ та публікувати звіти про свою діяльність.
Четверте - компенсаційний механізм для безпідставно обмежених з регресом до ініціаторів у випадку грубих порушень стандартів доказування. П'яте - регулярний незалежний аудит вибірки рішень, який дисциплінує дані й обґрунтування та знижує системну премію ризику у фінансуванні.
Санкційна політика України повинна бути рішучою в питаннях національної безпеки та справедливою стосовно добросовісних учасників ринку. Мова йде не про "послаблення", а про економічну обґрунтованість та суверенітет державних інституцій: необхідно запровадити чіткі критерії доказовості, спростити процесуальні процедури, забезпечити прозорість у питаннях винятків та відповідальність за можливі помилки.
У грошах це означає нижчі кредитні спреди, менший дисконт до оцінки компаній, вищу податкову віддачу і більшу готовність інвесторів входити в капітал. У підсумку санкції перестають бути ризиком для відновлення і стають інструментом, який перекриває фінансування агресії та підсилює економічну стійкість держави.