Новини світу фінансів

"Висловлюю свою думку обережно". Голова Національного банку поділився інформацією про майбутнє валютних обмежень.

Гривня викликає довіру серед населення. У 2025 році термінові гривневі депозити громадян збільшилися майже на 20%, а процес валютної лібералізації, ймовірно, матиме вплив не лише на підприємства, а й на фізичних осіб.

Про це в інтерв'ю NV Бізнес заявив голова Нацбанку Андрій Пишний.

Обговорюючи курс гривні та процес валютної лібералізації, а також питання, чи продовжить Національний банк політику "привабливої гривні", Пишний підкреслив: "Так, абсолютно. Ми спостерігаємо, що гривня здобуває довіру населення. У 2025 році обсяги строкових гривневих депозитів зросли майже на 20%, інвестиції фізичних осіб в облігації внутрішньої державної позики в гривні збільшилися на 67%, а з початку повномасштабного вторгнення - більш ніж у п'ять разів".

"Для нас важливо, щоб українці тримали заощадження в гривні не через обмеження, а завдяки довірі до національної валюти, навіть незважаючи на війну", -- зазначив голова НБУ.

Пишний також підкреслив: "Привабливість гривні тримається на двох речах: досить високих реальних відсоткових ставках і стійкій ситуації на валютному ринку. Ми й надалі дотримуватимемося виваженого та послідовного підходу до процентної політики.

У валютній політиці ми будемо дотримуватися принципу керованої гнучкості курсу, до якого ми перейшли у 2023 році. Основна ідея цього підходу полягає в тому, що курс повинен бути здатний адаптуватися до зовнішніх шоків, але не створювати їх самостійно. Цей механізм вже показав свою ефективність, і ми продовжимо згладжувати різкі коливання курсу. Для цього у нас є достатній обсяг міжнародних резервів та усі необхідні інструменти.

Обговорюючи очікування бізнесу щодо валютної лібералізації, голова Національного банку зазначив: "Процес лібералізації відбувається безперервно. У 2024-2025 роках ми плануємо активніше зменшувати валютні обмеження — як через великі пакети змін, так і через окремі корективи. Наш підхід поступовий, і ми діємо лише тоді, коли впевнені, що це не призведе до зайвого навантаження на валютний ринок та міжнародні резерви".

"Минулого року ми також приділили значну увагу так званій стимулюючій лібералізації так званій стимулюючій лібералізації. Вона вже має три кластери: інвестиційний, донатний і новий позиковий ліміт, який ми запровадили 14 січня. У межах цих лімітів бізнес може проводити операції понад чинні обмеження за кількома напрямами.

Це питання стало актуальним після років накопичення: погашення заборгованостей по старих кредитах та репатріація дивідендів. Крім того, мова йде про розрахунки за попередні імпортні поставки, фінансування іноземних філій та повернення авансів за товари, які були замовлені до 23 лютого 2022 року, -- зазначив Пишний.

Голова Національного банку України підкреслив, що підприємства активно використовують надані можливості. "З травня 2024 року 439 компаній здійснювали виплату відсотків за попередніми боргами, а 995 компаній репатріювали нові дивіденди. Також вже зафіксовані перші випадки використання інвестиційного ліміту — на суму 25 мільйонів доларів, і наразі загальний доступний залишок у межах цього ліміту становить 175 мільйонів доларів."

У той же час тиск на ринок валют залишався помірним через наші заходи щодо пом'якшення.

У 2026 році ми плануємо продовжувати лібералізацію. І, скажу обережно, вона, ймовірно, стосуватиметься не тільки бізнесу, а й населення", -- зазначив голова НБУ.

Згідно з рішенням правління НБУ, затвердженими постановами № 2 та № 3, були внесені зміни до валютних обмежень.

Обидві постанови ухвалено 13 січня 2026 року і вони набули чинності з 14 січня 2026 року.

Як було зазначено, Національний банк України в рамках процесу валютної лібералізації надав можливість операторам поштового зв'язку та міжнародним перевізникам придбавати валюту для відправлення пакунків до США.

Читайте також