Сірий аграрний сектор: як експорт сої та ріпаку став шляхом для виведення капіталу.

Зображення: landlord.ua Урожай ріпаку на суму $8 мільярдів "зник": яким чином функціонує ця схема Підписуйтеся на наш Google News!

Згідно з інформацією, наданою Мар'яном Заблоцьким, народним депутатом від партії "Слуга народу" та головою Тимчасової слідчої комісії, що займається питаннями ненадання валютної виручки, за період 2022-2023 років з України було виведено понад $8 мільярдів незаконним шляхом.

"Агропродукція у схемах неповернення виручки складає 80-90%", -- наголосив Заблоцький у спілкуванні з LB.ua.

Найбільші обсяги виведених коштів -- саме по сої: за офіційними даними, у 2023-2024 роках -- $341 млн. Реальні суми, як стверджує Заблоцький, значно більші.

Варто зазначити, що відповідно до даних Державної податкової служби та журналістських розслідувань, зокрема проекту OCCRP, аграрний сектор традиційно є джерелом понад 90% всіх випадків податкових зловживань. Це, в основному, стосується зерна, сої та ріпаку. Ці продукти легко піддаються легалізації, реалізуються на міжнародних ринках і часто фіктивно вивозяться.

Основна схема виглядає просто: фіктивні компанії закуповують аграрну продукцію у виробників за готівку, експортують її й не повертають виручку в Україну.

Фото: Олександр Ратушняк нардеп Мар'ян Заблоцький

Заблоцький зазначив, що парламентська тимчасова слідча комісія виявила кілька подібних фіктивних експортерів. Це підприємства, які не мають активів, не сплачують податки та демонструють уявні збитки.

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Нове життя" здійснив експорт сої в Індонезію на суму 35 мільйонів доларів, проте валюта досі не була повернена в Україну.

ТОВ "Лінкор Трейд Україна" — це одеська компанія, яка здійснила продаж сої британській компанії, не маючи власних працівників і під керівництвом болгарського директора. В результаті, підприємство зазнало збитків у розмірі 28 мільйонів доларів.

Компанія "Дира" (так, це справжня назва). Хоча жодна зі словацьких фірм не розрахувалася за свої замовлення, "Дира" не зупинилася у своїй експортній діяльності. Завдяки цій "дірці" вдалося вивести та легалізувати 18 мільйонів доларів.

Попри великі обсяги виведення валюти, про сплату податків до державного бюджету з боку цих компаній не йдеться. Всі вони "фіксують збитки". І цей перелік можна продовжувати дуже довго, каже Заблоцький.

Народний депутат зазначив, що Національний банк України почав офіційно збирати статистичні дані щодо товарних кодів, за якими валюта не надходить в Україну, лише в минулому році. Насправді ж, кількість порушень перевищує 340 млн доларів у 2023-2024 роках.

У жодній з цих схем немає справжнього фермера, переробника чи трейдера з реальними об'єктами інфраструктури, зазначає голова ТСК.

Цікаво відзначити, що виробничий кооператив "Нове життя", який входить до числа трьох провідних "сірих" трейдерів, подав позов до індонезійської компанії PT. INDO REMPAH COMMODITIES на суму 6 775 746 доларів США.

Суть конфлікту полягає в тому, що індонезійська компанія придбала сою, але не здійснила оплату. "Проте, навіть при заявленій відсутності платежу, 'Нове життя' продовжує реалізовувати сою. Це свідчить про те, що український експортер отримує свої кошти, але не на території України. Інакше кажучи, український експортер може бути залучений до схем відмивання грошей, а також штучно показує збитки, щоб зменшити податкові зобов'язання", -- підкреслив депутат.

Фото: надане Мар'яном Заблоцьким Офіційний офіс цього одного із найбільших покупців української сої в Джакарті, Індонезія.

"Цей незвичайний 'офіс' інвестував 35 мільйонів доларів у закупівлю української сої та витратив ще кілька мільйонів на горіхи, але, за словами депутата Заблоцького, у явній змові з місцевими постачальниками він так і не перерахував валюту в Україну."

Зображення: надано Мар'яном Заблоцьким. Офіс одного з провідних імпортерів сої з Індії, який здійснив закупівлю української продукції на суму 16 мільйонів доларів, а також придбав різноманітне зерно з України на 17 мільйонів доларів. Чи може додаткове мито стати ефективним засобом протидії фіктивним експортерам?

У липні 2025 року Верховна Рада прийняла урядовий закон №13157, що вносить зміни до податкового законодавства, після введення в дію ще одного закону - "Про інтегроване запобігання та контроль забруднення промисловістю".

Перед другим читанням, за ініціативи членів Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, у текст додали так звану "соєво-ріпакову" правку -- про 10% експортне мито. Аби фактично обмежити експорт для "сірих" юросіб без активів, без сплати податків та з фіктивними збитками.

У сесійній залі під час розгляду правки було гаряче. Нардеп Олексій Гончаренко ("Європейська солідарність") наполягав на відхиленні правки. За що навіть проголосували. Однак голова податкового комітету Данило Гетманцев ("Слуга народу") вчергове просив поставити на голосування правку про 10% експортне мито, що врешті підтримали депутати.

Батогом чи пряником: як стимулювати агропереробку в Україні?

Один з авторів зміни, народний депутат Дмитро Кисилевський з фракції "Слуга народу", зазначив, що нове експортне мито буде стосуватися лише трейдерів і не торкнеться фермерів, які реалізують свій власний урожай. Він також підкреслив, що це додаткове мито сприятиме підвищенню навантаження на вітчизняні олієпереробні підприємства, а також збільшить експорт продукції з вищою доданою вартістю. Кисилевський вважає, що завдяки експорту перероблених товарів, обсяги валютних надходжень можуть зрости на $240 млн щорічно.

Зображення: Олександр Ратушняк. Заступник голови комітету Верховної Ради, що займається економічним розвитком, Дмитро Кисилевський.

Закон, окрім введення положень про експортні мита на ріпак і сою, також передбачає обов'язок створення фонду для підтримки агровиробників. За ініціативою аграрного комітету Верховної Ради, кошти, отримані від цих мит, повинні бути використані саме для цього фонду.

Народний депутат України, член аграрного комітету ВР Сергій Лабазюк припускає, що такий фонд підтримки сільськогосподарських товаровиробників" може поповнитись на 500 млн дол.

"З урахуванням актуальних показників експорту (без урахування зменшення вартості або обсягів), 10% становитимуть приблизно 500 мільйонів доларів США," – зазначив він.

Ставлення "білих" агрокомпаній

Компанії, що працюють у "білій" площині, сплачуючи податки, підтримують запровадження мита на експорт сої та ріпаку задля розвитку власної переробної промисловості.

Степан Капшук, директор асоціації "Укроліяпром", члени якої займаються виробництвом понад 80% всіх рослинних олій в Україні, підкреслює, що країна має потенціал для вирощування більше 24 млн тонн олійних культур. Основними з цих культур є соняшник, ріпак і соя. Якщо Україна здатна переробити практично весь врожай соняшнику на своїх потужностях та експортує готову продукцію, включаючи цінні олію та шрот, то з соєю та ріпаком ситуація є абсолютно протилежною. "У маркетинговому році 2024/2025 ми переробили 2,3 млн тонн сої, тоді як експортували 3,8 млн тонн. Що стосується ріпаку, то цифри ще гірші: переробка становила 0,5 млн тонн, а експорт – 3,2 млн тонн. Згідно з розрахунками "Укроліяпром", якби ці 7 млн тонн сировини були перероблені в Україні, а не вивезені за кордон, це могло б додати щонайменше $420 млн до ВВП країни", – зазначає Капшук.

Изображение: latifundist.com Степан Капшук

Замість цього, ця сировина постачається до держав Європейського Союзу, які імпортують практично весь урожай з України. Найбільшими споживачами є Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Франція та Велика Британія. Важливо зазначити, що ріпак став ключовою культурою для розвитку біопального виробництва та харчової індустрії в ЄС, оскільки нові правила щодо охорони лісів обмежують імпорт пальмової олії на ринок Європи, створюючи таким чином можливості для ріпаку.

Аргументи "негативні"

Цей закон спровокував сильне невдоволення серед окремих аграрних асоціацій.

24 липня до президента України надійшло прохання про накладення вето на закон.

Це звернення підписали керівники Насіннєвої асоціації України, Асоціації фермерів та приватних землевласників України, Української зернової асоціації, Української бобово-соєвої асоціації, ГС "Аграрний союз України", ГС "Всеукраїнська аграрна рада". Вони переконані: замість створення нових бар'єрів для експорту агросектору потрібна стабільність, передбачуваність та рівні умови.

Автори звернення стверджують:

У період з 2017 по 2020 рік аналогічні "соєві зміни" призвели до зменшення площ під соєю на 34% та щорічних втрат, що перевищують $100 млн.

Сучасне мито може обійтися аграрному сектору в межах $400-700 мільйонів щорічно.

-- Закон суперечить статті 31 Угоди про асоціацію з ЄС -- заборонено нові експортні мита;

-- Основний тягар понесуть малі та середні аграрії, які обробляють понад 75% площ, але не мають доступу до прямого експорту;

В той же час, великі агрокомпанії з переробними потужностями та здатністю здійснювати пряму експортну діяльність отримають додаткові переваги завдяки зниженню цін на закупівлю.

Зображення: EPA/UPG Збір урожаю пшениці. Запровадження мита -- спроба держави змусити "сірих" експортерів або легалізуватись, або зникнути

Голова парламентської ТСК Мар'ян Заблоцький наголошує, що твердження, що запровадження мита на експорт призведе до падіння ціни на сою, не має об'єктивних підстав.

"Існує два види цін на сою: "біла" — це безготівкова ціна з ПДВ, а "чорна" — це готівкова ціна без ПДВ. Вплив мита може бути помітний лише на готівкову вартість... Загалом, я прогнозую незначне зниження ціни при оплаті готівкою, що, безумовно, стане позитивним фактором для державного бюджету", — зазначає Заблоцький.

Також нардеп вважає, що немає загроз скорочення посівів. Бо у 2016/2017 маркетинговому році після введення подібних "соєвих мит" площі посівів цієї культури в Україні складала 1858 тис. га, в 2019/20 маркетинговому році - 1963 тис. га, за офіційною інформацією USDA.

"Площі лише виросли, та і в цілому ніколи не мали таких значних коливань, як придумані кимось 34%", -- апелює Заблоцький.

Він також каже, що цифри про можливі збитки агросектору у $400-700 млн щороку "взагалі не витримують критики, бо обсяг експорту сої складає 1,3 млрд дол. в цілому".

Він також охарактеризував аргумент щодо порушення статті 31 Угоди про асоціацію з ЄС, що стосується заборони на введення нових експортних мит, як "маніпулятивний".

На практиці, Угода про асоціацію суперечить всім тим обмеженням, які Україна добровільно запровадила, обмежуючи експорт аграрної продукції до сусідніх держав. В даний час ми впроваджуємо ліцензування на експорт пшениці та кукурудзи до Угорщини, Словаччини, Польщі, Румунії та Болгарії, що фактично є забороною на цей експорт.

Зображення: EPA/UPG Збір урожаю пшениці.

"Цього року, відповідно до вимог Європейського Союзу, ми повністю скасовуємо мито на експорт соняшникового насіння, незважаючи на те, що наразі не отримуємо жодних компенсацій. Ці два фактори надають нам усі підстави для введення мита", -- зазначив голова ТСК.

Народний депутат Заблоцький підкреслює, що розв'язання проблеми полягає не тільки в самих митних процедурах, але й у потребі ретельного відбору експортерів.

"Тільки підприємства, які володіють реальними активами, такими як елеватори, земельні ділянки або переробні потужності, матимуть право на експорт. Це забезпечить можливість впливати на них у випадку порушень, застосовуючи різноманітні санкції – від штрафів до конфіскації. Наразі ж фіктивні компанії просто зникають, залишаючи державу з проблемами у валютному балансі," – зазначає народний депутат.

Оскільки сірий експорт — це не лише фінансовий збиток. Це також:

— знецінення гривні;

недостатнє фінансування військових сил

-- недоотримання бюджетних коштів через невиплату ПДВ;

-- надмірне навантаження доріг несанкціонованим транспортом;

-- спотворення конкуренції.

"Якби валютна виручка поверталась у повному обсязі, Україна могла б обійтись без значної частини кредитів МВФ. Бюджет не втратив би десятки мільярдів гривень", -- наполягає Заблоцький.

У наступному тижні Тимчасова слідча комісія підготує первинний звіт з пропозиціями щодо легалізації ринку. На даний момент президент України ще не підписав законопроект, що передбачає 10% мито на експорт сої та ріпаку.

Фото: agropolit.com Поле ріпаку