Сенегал таємно отримав кредит у розмірі 650 мільйонів євро, аби уникнути банкрутства.

У 2025 році уряд Сенегалу таємно отримав кредит у розмірі 650 мільйонів євро для запобігання дефолту, як зазначає видання Financial Times.

У 2022 році Сенегал займав 13-ту позицію у списку країн, які зіткнулися з ризиком дефолту, тоді як Україна розташовувалася на восьмому місці.

Угода, що була підписана з Africa Finance Corporation у травні 2025 року, надала Сенегалу можливість отримати до 350 мільйонів євро, тоді як угода з First Abu Dhabi Bank у червні принесла додаткові 300 мільйонів євро.

Замість традиційних позик Сенегал використав фінансові деривативи, відомі як своп на сукупний прибуток.

Операції проводилися з високим рівнем конфіденційності. Навіть Міжнародний валютний фонд не отримав детальних умов, хоча вони критично важливі для аналізу стійкості боргу країни.

Обидві угоди сталися після того, як у 2025 році державна аудиторська перевірка виявила, що попередня влада таємно позичила приблизно $7 мільярдів, що призвело до збільшення загального боргу понад $40 мільярдів (більше ніж 130% від ВВП країни). У зв'язку з виявленням прихованих зобов'язань Міжнародний валютний фонд призупинив свою програму допомоги Сенегалу, а рейтинги кредитоспроможності країни були знижені агентствами Moody's і S&P Global до рівнів Caa1 та CCC+ відповідно.

Ситуація в Сенегалі відображає загальну тенденцію, в рамках якої держави, які мають проблеми з готівковими коштами, наприклад, Ангола чи Колумбія, вдаються до використання складних фінансових деривативів, щоб уникнути традиційних процедур звітності.

У 2025 році Світовий банк охарактеризував такі угоди як "надзвичайно проблематичні", оскільки вони фактично забезпечують певним кредиторам більш високий пріоритет у порівнянні з іншими. Це призводить до того, що країни-позичальники починають віддавати перевагу обслуговуванню цих боргів ще до того, як розпочнеться процес реструктуризації.