Що означає включення Росії до чорного списку Європейського Союзу і які наслідки це матиме для російської економіки?
3 грудня Європейська комісія нарешті включила Росію до списку країн з підвищеним рівнем ризику.
Причиною цього рішення є недостатня ефективність контролю з боку Російської Федерації в питаннях боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням терористичних діяльностей.
Це давно очікуване рішення свідчить про те, що європейські банки та підприємства тепер мають юридичний обов'язок здійснювати посилену перевірку клієнтів, які мають зв'язки з Росією.
Мета - ще більше обмежити доступ Кремля до європейської економіки.
Про те, наскільки ефективним буде цей заходи покарання, дізнайтеся в статті доцента міжнародних організацій і багаторівневого управління Лейденського університету Майлза Келлермана під назвою "Коли FATF безсилий: які наслідки матиме внесення Росії до чорного списку ЄС". Нижче наведено короткий виклад її основних ідей.
Автор статті зазначає, що рішення Європейського Союзу має на меті посилити тиск на Росію, з метою змусити її зупинити агресію проти України. Це особливо актуально в контексті спроб Путіна використати свою близькість до президента США Дональда Трампа для того, аби досягти мирних угод на вигідних для себе умовах.
Хоча численні європейські банки та фінансові організації вже вважають клієнтів з російськими зв'язками високим ризиком, рішення ЄС все ж таки усуне одну з можливостей, підкреслює Майлз Келлерман.
"Жорстка увага регуляторів може спонукати великі установи зменшити свою експозицію до клієнтів, пов'язаних із Росією", - пише доцент.
Але менші гравці - зокрема аудитори, юристи, корпоративні провайдери, рієлтори, платформи цифрових валют і провайдери азартних ігор - мають менш розвинені системи дотримання правил, пояснює автор колонки.
На його думку, те, що Росія не фігурує у списках FATF та ЄС, давало можливість деяким із цих учасників працювати з підозрілими клієнтами.
"Нові юридичні зобов'язання обмежують таку практику. Водночас рішення ЄС не лише боляче вдарить по Кремлю, а й завдасть значної побічної шкоди невинним російським громадянам, зокрема дисидентам, які живуть у Європі й активно виступають проти режиму Путіна", - наголошує Келлерман.
На його думку, включення Росії до чорного списку лише незначно посилить тиск з боку ЄС, заповнивши прогалини в механізмі боротьби з відмиванням грошей (AML).
Водночас автор статті вважає, що символіка незалежності Європейського Союзу від FATF (міжнародної організації, яка веде глобальний чорний список) має велике значення, навіть якщо це рішення було прийнято занадто пізно. "Проте питання негативних наслідків політики залишилось нерозв’язаним," - зазначає доцент.
Поки цього не станеться, вважає автор колонки, здатність ЄС вносити країни до переліку високоризикових залишатиметься болісним інструментом економічної державної політики.