Конфлікти серед нафтових трейдерів негативно позначилися на "Роснефті" та фінансах Кремля, - зазначає Bloomberg.

Згідно з інформацією Bloomberg, трейдери, що мають значний вплив на постачання нафти "Роснефти", розпочали кампанію з викриття зв'язків своїх конкурентів з Росією, прагнучи спровокувати накладення західних санкцій на них.

Відповідно до інформації з джерел і внутрішніх матеріалів, конфлікт між нафтовим трейдером Муртазою Лахані та двома азербайджанськими підприємцями - Етібаром Еюбовим і Тахіром Гараєвим - вже призвів до втрат у мільярди доларів для "Роснєфті" та російської держави.

Завдяки акціям та зростанню витрат, ситуація стає напруженою для генерального директора компанії Ігоря Сєчіна.

Після того як США вперше запровадили санкції проти самої "Роснефти", а російська економіка продовжує слабшати, Володимир Путін опинився у складній позиції. Дохід "Роснефти" за перше півріччя впав на 68%, а вартість нафти знизилася майже на 20% із січневих максимумів.

Тепер новий конфлікт усередині експортної мережі загрожує ще більшими фінансовими втратами.

Згідно з інформацією від Bloomberg, прихильники Ейюбова та Гараєва робили спроби розмістити матеріали в російських медіа, аби звернути увагу Заходу на зв'язки Лахані з компанією "Роснефть". У відповідь на це, Лахані ініціював власну кампанію, прагнучи підняти питання про своїх опонентів перед західними регуляторами.

Компанія Coral Energy, заснована Гараєвим 2010 року (пізніше перейменована на 2Rivers), навіть звернулася до лобістів у Вашингтоні, щоб донести до американських і європейських чиновників інформацію про діяльність конкурентів.

Аналогічні підходи неодноразово застосовувалися в тіньових схемах нафтоторгівлі, коли оприлюднення інформації про конкурентів призводило до запровадження санкцій і втрати ділових партнерів.

Після впровадження у 2024 році санкцій з боку Великої Британії та Європейського Союзу проти мережі азербайджанських торговців, їхня діяльність зазнала суттєвих труднощів. Фінансові установи, страхові компанії та брокери почали дистанціюватися від співпраці з ними, що призвело до зростання витрат на укладення кожного контракту.

Внаслідок ситуації "Роснефть" була змушена надавати додаткові знижки та шукати нові шляхи для доставки, що стало причиною нових фінансових втрат. Як повідомляють джерела, загальні збитки для компанії та російського бюджету оцінюються в мільярди доларів.

"Ці дискусії підкреслюють, наскільки нестійкою є система ухилення від санкцій в Росії", - відзначила експерт Тетяна Мітрова з Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету. Вона зазначила, що Кремль покладається на вузьке коло непрозорих посередників для експорту нафти та отримання валютних коштів.

"Коли вони починають воювати між собою, це ставить під загрозу мільярди експортних доходів і демонструє, як мало контролю Москва реально має над цими офшорними структурами", - сказала вона.

Лахані, Ейюбов та Гараєв - це імена, які не є знайомими для більшості, але з початку російського вторгнення в Україну саме вони стали рушійною силою постачання сотень мільйонів барелів нафти з РФ. Лахані, який раніше сам себе позиціонував як "представник Glencore в Багдаді", після 2022 року став важливим союзником Сєчіна, успішно обходячи західні санкції за допомогою мережі компаній в Об'єднаних Арабських Еміратах.

Проте в 2024 році його вплив почав знижуватися, оскільки Ейюбов і Гараєв швидко зайняли позиції провідних трейдерів "Роснефти". Їхня діяльність, що здійснюється через офшорні компанії та завдяки зв'язкам в уряді Азербайджану, витіснила Лахані з ринку. Однак у 2025 році він знову повернувся, зміцнивши свої позиції в Дубаї та відновивши роль посередника між Москвою та азійськими партнерами.

Активація Лахані викликала невдоволення серед азербайджанських трейдерів, які підпадають під санкції, що призвело до збільшення інформаційних атак з їхнього боку. Для Сєчіна це стало ще однією складністю в умовах зниження прибутків і тиску санкцій.

"Це вказує на зростаючу напругу в російській військовій економіці," - зазначила Митрова. Вона підкреслила, що залежність від обмеженого кола посередників робить нафтову інфраструктуру Росії вкрай вразливою.