В минулому році російські імпортери не змогли розрахуватися за товари на мільярдні суми.

Протягом останнього року російські імпортери не змогли виконати свої зобов'язання щодо оплати за імпортовані товари на суму в мільярди доларів, у той час як експортери зіткнулися з проблемами повернення десятків мільярдів доходів від реалізації своєї продукції.

Це випливає з раніше проведеного аналізу платіжного балансу та зауважень, наданих Центральним банком Росії, повідомляє видання The Moscow Times.

Як повідомляється, зовнішні зобов'язання Росії збільшилися на $8,6 млрд (після скорочення на $7,5 млрд у 2023 році).

У Центробанку РФ пояснили, що це сталося "переважно за рахунок зростання інших інвестицій, у тому числі пов'язаного із поверненням транскордонних платежів із зовнішньоторговельних контрактів на тлі санкційного тиску на інфраструктуру міжнародних розрахунків".

Основне підвищення відбулося наприкінці року: у четвертому кварталі зовнішній борг збільшився на $8,4 млрд, з яких $5,4 млрд припали на листопад, коли Сполучені Штати запровадили санкції проти "Газпромбанку" та ще 50 малих і середніх фінансових установ.

Як відзначається, труднощі з фінансовими транзакціями час від часу посилювалися протягом всього року. На межі весни і літа російські підприємства активно висловлювали незадоволення стосовно затримок у постачаннях, що були спричинені неможливістю здійснити оплату за імпортовані товари.

Влітку ситуація з платежами, здавалося, стабілізувалася, проте почали діяти санкції, введені проти "Московської біржі", на якій значна кількість імпортерів здійснювали валютні операції. Торги доларами та євро були призупинені, а з юанями, придбаними в Росії, багато хто виявив бажання не співпрацювати.

Крім того, дали результат загрози вторинних санкцій банкам із сусідніх країн, які допомагали російським бізнесменам проводити транскордонні платежі.

Власник зовнішньоторговельної компанії розповів, що протягом двох третин року основна увага була зосереджена на спробах безпосередньо перевести гроші постачальникам за товари, тоді як остання третина часу була витрачена на пошуки можливостей для оплати поставок навіть у найменшій мірі.

Наприкінці року більшість імпортерів усвідомила, що варто зосередитися на оплаті лише за ті товари, на які вони готові чекати без обмежень.

Два додаткові імпортери повідомили, що найбільші труднощі з початку минулого року виникли у тих компаній, які постачали продукцію для державних установ через тендери. Відомі китайські виробники не планують вдаватися до сірих схем, редагувати або приховувати документи від своїх банків. Крім того, російські постачальники також зобов'язані ретельно звітувати про придбану та відвантажену продукцію, надаючи підтверджуючі документи щодо країни походження та якості товарів.

Ось такий у нас постачальник з Китаю. Він доставляє літак і в інвойсі зазначає: оплата за літак. Нам залишається тільки хапатися за голову та гадати, як це оплатити, адже китайський банк не прийме платіж за такими документами навіть від білоруської компанії, не кажучи вже про російську", - поділився менеджер однієї російської фірми.

Проблеми Росії з фінансовими транзакціями

На початку року з'явилася інформація про те, що зростання боргів, викликане накопиченими труднощами в російській економіці, високими процентними ставками та проблемами з розрахунками в зовнішній торгівлі, змушує компанії в Росії відновлювати використання популярної в 1990-ті роки системи попередньої оплати.

У листопаді минулого року з'явилася інформація про те, що посилення вимог з боку іноземних банків призвело до затримок та відмов у виконанні платежів для російських підприємств. Це змусило деякі компанії знову звернутися до бартеру, що, у свою чергу, може негативно вплинути на надходження до бюджету Російської Федерації.

Міністерство фінансів США 12 червня 2024 року внесло до санкційного списку понад 100 російських компаній, причетних до військово-промислового комплексу Росії.

США також вжили заходів у вигляді санкцій проти "Московської біржі", що призвело до призупинення торгівлі доларом і євро. Через зростаючий попит серед населення готівкова валюта в московських банках стала в дефіциті.

На початку липня з'явилася інформація про те, що основні учасники торгів юанем на біржі, зокрема китайські банки, що продовжують співпрацювати з Росією, вирішили покинути "Московську біржу", що опинилася під дією санкцій США.

У листопаді минулого року російські компанії зіткнулися з блокуванням рахунків у великих банках Китаю через те, що їхні юридичні адреси збігаються з адресами організацій, що знаходяться під санкціями.

Ситуація з фінансовими операціями між Росією та Китаєм зазнала суттєвих змін у грудні 2023 року, після того як президент США Джо Байден підписав указ, який надає можливість Міністерству фінансів США запроваджувати вторинні санкції проти банків з інших країн, якщо вони надають підтримку особам, що потрапили під санкції, або сприяють постачанням для російського військово-промислового комплексу.

Після цього більше 98% китайських фінансових установ перестали обробляти платежі від російських підприємств. Додатково, деякі банки почали відмовлятися від обробки транзакцій з російськими іменами та відмовлятися від "брудних" юанів, які надходили з Росії.

В кінці вересня з'явилася інформація про те, що Киргизстан заблокував канал для транзитних платежів з Росії на товари, що імпортуються з Європи та Китаю.

В останні дні серпня стало відомо, що російські підприємства стикаються з все більшими затримками та зростаючими витратами під час розрахунків з китайськими торговими партнерами. Ця ситуація ускладнилася, і між Росією та Китаєм "зависли" фінансові операції на десятки мільярдів юанів.

Стало відомо, що китайські постачальники зупинили відвантаження товарів до Росії, якщо попередня оплата не була здійснена.

Невеликі регіональні банки Китаю нещодавно почали відмовлятися від прийому платежів з Росії. Якщо ще в травні-червні місцеві кредитні установи активно співпрацювали з російським бізнесом і платежі проходили без значних проблем, то з 20 липня ця діяльність фактично зупинилася.

Наприкінці липня повідомлялося, що китайські банки почали повертати до Росії близько 80% переказів у юанях.

Російські банкіри своєю чергою визнали, що проблема з міжнародними розрахунками - це надовго.

21 листопада 2024 року Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) додало до санкційного списку "Газпромбанк", а також більше ніж 50 інших російських банків, понад 40 реєстраторів цінних паперів з Росії та 15 представників фінансового сектору країни.