Росія та Китай зменшили свою зацікавленість у БРІКС: The Guardian звернула увагу на цю суттєву трансформацію.
Після нещодавньої хвилі розширення організація вже не здатна відігравати роль альтернативи західній групі G7.
Не лише Володимир Путін, але й китайський правитель Сі Цзіньпін відмовився їхати на саміт БРІКС, який має розпочатися завтра у Бразилії. Це свідчить про втрату інтересу до цієї організації у Москві та Пекіні, пише The Guardian.
Видання зазначає, що лідер Китаю відвідував усі саміти БРІКС протягом останніх 12 років, що він перебуває при владі. Формальною причиною послати на бразильский саміт прем'єр-міністра Лі Цяна було названо відсутність вікна у робочому розкладі Сі Цзіньпіна.
Російський лідер вже не вперше ігнорує саміт БРІКС. У 2023 році він не відвідав зустріч у Південній Африці. Основною причиною цього є міжнародний ордер на його арешт, який зобов'язані виконати як Південна Африка, так і Бразилія. На жаль, ці країни не змогли надати жодних гарантій, що він не буде затриманий за звинуваченням у військових злочинах.
Проте основними причинами, чому Путін і Сі вирішили пропустити наступний саміт, мабуть, є зменшення інтересу до цієї організації. Як зазначає видання The Guardian, БРІКС спочатку створювався як альтернатива G7, орієнтуючись на країни, що розвиваються. Проте вже з самого початку БРІКС страждав від нестачі єдності через різноманітні, часто суперечливі інтереси учасників. У останні роки до складу організації приєдналися нові країни, що ще більше ускладнило ситуацію та додало нових конфліктів.
Тепер, окрім країн-засновниць (Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південна Африка) до БРІКС ходять ще й Індонезія, Іран, Єгипет, Ефіопія, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати. Вони мають різний рівень економічного розвитку та різний рівень антагонізму до Заходу.
Доктор Крістофер Сабатіні, провідний науковий експерт з питань Латинської Америки в британському аналітичному центрі Chatham House, наводить лише кілька прикладів розбіжностей, які існують між країнами БРІКС.
Наприклад, Китай перешкоджає зусиллям Індії стати ще одним постійним членом Ради Безпеки ООН через тривалий прикордонний конфлікт у Гімалаях. Бразилія активно пропагує зниження викидів вуглецю, але це викликає опір з боку Саудівської Аравії, Росії та ОАЕ, які сильно залежать від експорту нафти та газу. У свою чергу, Індія не підтримує концепцію введення власної валюти для БРІКС як альтернативи долару, про що нещодавно йшлося в Москві.
Як повідомлялося агентством УНІАН, у жовтні Росія офіційно оголосила про свої плани щодо оскарження панування долара в глобальній фінансовій системі, маючи намір створити нову платформу для міжнародних банківських розрахунків на основі організації БРІКС. Було підкреслено, що це дозволить легше обходити західні санкції, введені проти Росії.
Ці висловлювання привернули увагу президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Він зазначив, що держави, які намагатимуться витіснити долар з його домінуючої позиції у світі, зіткнуться з 100-відсотковим митом на свої товари, які експортуються до США.
Уряд Індії швидко підкреслив, що БРІКС не потребує власної валюти, яка могла б конкурувати з доларом.
