Рейтинг венчурних інвестицій у третьому кварталі 2026 року: менше раундів, але зростання сум угод.

Після рекордного старту 2026 року український венчурний ринок у третьому кварталі значно сповільнився. Згідно з даними Mind, у період з липня по вересень було зафіксовано 14 публічних угод, у рамках яких українські засновники отримали принаймні $37,5 млн. У п'яти з цих угод суми залишилися невідомими, тому загальний обсяг залучених інвестицій за квартал є лише мінімальною оцінкою. Важливо зазначити, що деякі стартапи, які наразі не розкривають інформацію про розміри угод, раніше залучали значні кошти. Наприклад, у 2025 році компанія Dropla Tech отримала 2,4 млн євро, а M-Fly до середини 2026 року вже залучила $1,4 млн у загальному фінансуванні.

III квартал став найменш активним з початку року за кількістю угод, зафіксувавши лише 14 угод у порівнянні з 17 у II кварталі та 29 у I кварталі. Проте, за обсягом залученого фінансування, він перевершив II квартал: $37,5 млн проти $31,3 млн. У порівнянні з I кварталом, коли українські підприємці залучили принаймні $407 млн, результати третього кварталу виглядають значно скромніше. Однак слід зазначити, що показники I кварталу значно вплинули кілька великих раундів, тому для кращого аналізу поточної тенденції доцільніше порівнювати III квартал з II. Хоча кількість угод зменшилася, середній розмір інвестицій і загальний обсяг публічно оголошеного фінансування у III кварталі зріс.

У період з липня по вересень капітал знову переважно спрямовувався на технологічні компанії в секторі оборони, що підтверджується 10 з 14 угод. Інвестори зосереджувалися на різних технологічних аспектах оборонних рішень, таких як наземні роботизовані системи, автономні дрони та технології протидії безпілотникам. Також було укладено по одній угоді з компаніями, які спеціалізуються на фінансових технологіях, глибоких технологіях, охороні здоров’я та програмному забезпеченні.

Ще одна характерна особливість більшості угод за III квартал - це інтеграція штучного інтелекту. У 11 з 14 стартапів ШІ виступає ключовим елементом їхніх продуктів: від автономного управління та навігації безпілотників до обробки даних і автоматизації програмних рішень. Таким чином, штучний інтелект дедалі частіше стає не просто окремою інвестиційною нішею, а технологічним слоєм, що інтегрується в продукти стартапів з різних галузей.

У третьому кварталі спостерігалася більш рівномірна інвесторська активність: українські стартапи отримували фінансування як від місцевих спеціалізованих фондів, так і від міжнародних венчурних інвесторів. При цьому кілька фондів змогли укласти по дві угоди за цей період. Наприклад, MITS Capital влив кошти в Dropla Tech і M-Fly, Freedom Fund - в Occam Industries і M-Fly, Grenadyr - в Forland Systems та Occam Industries, а Angel One Fund і Defence Builder Fund також здійснили повторні інвестиції в українські стартапи.

При цьому міжнародні інвестори продовжили нарощувати присутність саме в українському DefenseTech. Серед них - Seedcamp, 2100 Ventures, Network VC, Newfund, Wildfield Ventures, Draganfly, Newfund, Chevron Technology Ventures та інші. Частина угод відбулася за участю синдикатів із кількох фондів, що свідчить про поступове залучення українських DefenseTech-компаній до ширшого міжнародного венчурного ринку.

На початкових етапах локальні фонди продовжували відігравати значну роль. У третьому кварталі угоди включали Roosh Ventures, Angel One Fund та Defence Builder Fund. Особливо варто відзначити ангельське фінансування, оскільки деякі стартапи отримували інвестиції безпосередньо від бізнес-ангелів, без залучення традиційних венчурних фондів.

Для складання рейтингу Mind ми обрали стартапи, що залучили найбільші інвестиції на публічному рівні. До топ-5 потрапили лише ті компанії, які мають офіси або команди в Україні, а також серед їх засновників є наші співвітчизники.

Повний перелік угод - наприкінці тексту.

Сума інвестицій, отриманих у третьому кварталі 2026 року, становила $2,1 мільйона.

Рік, коли було засновано: 2023-й.

Автори: Іван Олексійович та Назар Кравчук.

Офіси: доступні в Україні, але Mind не розкриває місцезнаходження компаній у сфері оборони.

Кількість співробітників: 21-80

Перші два роки компанія існувала завдяки одному інвестору - ангелу з Німеччини, який вклав близько 300 тис. євро без отримання частки у стартапі. Ці гроші дали змогу довести продукт до рівня TRL 9 (вищої стадії готовності) для FPV-дронів і вийти на перші продажі. Докладно про історію DoD Solution Mind розповідав раніше.

У 2026 році стартап розпочав процес залучення венчурного капіталу. Перші інвестиції компанія DoD Solution отримала від українського фонду Angel One Fund у квітні. У червні стартап отримав фінансування від фонду Network.VC Defense, який видає типові чеки від 25 тисяч доларів.

У вересні компанія DoD Solution залучила 2,1 мільйона доларів у рамках pre-seed фінансування. У цьому раунді брали участь такі інвестори, як Angel One Fund, Better Angle, Defence Builder Fund, Network VC, Newfund, UAID Fund, WildField Ventures, 4C-Next Holding AG та кілька бізнес-ангелів. Також до інвестиційного процесу приєдналася канадська компанія Draganfly в якості стратегічного партнера.

Залучені кошти спрямують на запуск виробництва нового покоління AURA SBC, подальший розвиток AURA OS і можливостей бортового ШІ, а також прискорення інтеграцій із виробниками безпілотних платформ в Україні та на міжнародних ринках.

Обсяг інвестицій, залучених у третьому кварталі 2026 року, склав $2,7 мільйона.

Рік, коли було засновано: 2023-й.

Засновники: Михайло Лазаренко, Максим Горінов і Валентин Гололобов

Офіси розташовані в Києві та Лондоні.

Кількість співробітників: 11-50

Embedd формує цифрового двійника обладнання, який надає ШІ-агентам необхідний технічний контекст. Після цього система автоматично генерує код, який дозволяє програмному забезпеченню пристрою керувати конкретними чипами та іншими апаратними компонентами. За оцінкою компанії, платформа дозволяє створювати готове до промислового використання програмне забезпечення для чипів у 6 разів швидше.

З квітня 2026 року компанія Embedd підписала угоди з кількома виробниками напівпровідників. Одним з них є Microchip Technology, для якої стартап надає підтримку операційної системи Zephyr OS.

У серпні на етапі pre-seed стартап залучив $2,7 млн від низки відомих європейських фондів, зокрема Seedcamp, Cocoa, Connect Ventures, 2100 Ventures, Vesna Capital, U.ventures, Underline Ventures і Common Magic та українського Roosh Ventures.

Залучені кошти команда спрямує на подальший R&D-розвиток платформи та розширення співпраці з глобальними виробниками напівпровідників.

Обсяг інвестицій, залучених у третьому кварталі 2026 року, склав $3,7 мільйона.

Рік створення: 2025

Автори: Сергій Васьков, Халіль Арам і Ігор Ніколаєв.

Офісні локації: Париж, а також деякі розробники знаходяться в Україні.

Кількість співробітників: 21-80

Незважаючи на те, що головний офіс компанії знаходиться у Парижі, за розвиток партнерської мережі у Франції відповідає місцевий партнер Халіль Арам. Водночас, значна частина продуктової та інженерної команди Aiffin працює в Україні.

У липні 2026 року стартап повідомив про отримання фінансування в розмірі 3,1 мільйона євро. Під час цього раунду ринкова капіталізація компанії була оцінена в 30 мільйонів євро. Загальна сума залучених інвестицій складається з двох компонентів:

* 625 тис. євро становлять equity-інвестиції, отримані від ангельських інвесторів і через краудфандингову кампанію, до якої долучилися понад 50 інвесторів із 9 країн;

* 2,5 млн євро - боргового капіталу, який буде спрямовано безпосередньо на фінансування лізингових угод.

Залучені фінансові ресурси стартап планує спрямувати на розширення своєї платформи у Франції, вдосконалення штучного інтелекту для кредитного аналізу, андеррайтингу та управління ризиками, а також на розвиток мережі партнерів.

Кількість залучених інвестицій у третьому кварталі 2026 року склала $4,3 мільйона.

Рік створення: 2025

Засновники: Ґі Вейнрайт та Даніїл Баш.

Офіси: Лондон, присутні в Україні, Mind не розголошує адреси компаній у сфері оборони.

Число працівників: максимум 20.

Після завершення попереднього раунду фінансування на суму 3 мільйони євро в лютому 2026 року компанія Occam заснувала центр досліджень і розробок та розпочала впровадження своїх технологій у співпраці з українськими виробниками безпілотників та військовими підрозділами.

Стартап вдалося залучити близько 7 мільйонів євро протягом двох раундів інвестицій у 2026 році, щоб просунути програмне забезпечення для автономного управління дронами.

Останній раунд на 3,8 млн євро, який стартап закрив у вересні, очолив данський фонд North Ventures. Також до фінансування долучилися фонди Sparkmind, Grenadyr, Antler, Tech Horizons, T|Y|R.vc та Freedom Fund.

Обсяг залучених інвестицій у III кварталі 2026 року: $22,5 млн

Рік, коли було засновано: 2023-й.

Автор: Олексій Бабенко

Офіси: доступні в Україні, але Mind не розкриває місцезнаходження компаній у сфері оборони.

Число працівників: від 800 до 1500.

Екосистема продуктів Vyriy охоплює широкий спектр, включаючи різноманітні ударні FPV-системи та безпілотники літакового типу, такі як "Блискавка", "Вересень" та "Сокіл". Також до її складу входять наземні роботизовані комплекси, наприклад, НРК "Джанкой", а також розвідувальні платформи, серед яких український аналог дрону Mavic - "Славік". Компанія активно співпрацює з понад 200 військовими формуваннями.

У серпні 2026 року компанія Vyriy Industries здійснила історичний крок, ставши першою українською оборонною фірмою, яка отримала фінансування шляхом закритого розміщення іменних корпоративних облігацій. За короткий період у 20 днів понад 24 тисячі інвесторів внесли близько 1 мільярда гривень на підтримку українського виробника зброї. Ці кошти були залучені через фонд Inzhur MilTech, що спеціалізується на придбанні корпоративних облігацій даної компанії.

Масштаб проекту має набагато більші масштаби: в рамках випуску облігацій Vyriy планується залучити цільову суму фонду в розмірі 5 мільярдів гривень. Операції з фондом передбачені до 31 грудня 2026 року.

Вкладені кошти повинні бути використані для збільшення обігового капіталу, фінансування придбання комплектуючих, розширення виробничих потужностей, а також для витрат на наукові дослідження та розробки.