Регулювання криптовалют в Україні: корупційні схеми, "тіньовий" сектор та 50 мільярдів доларів без оподаткування.
Отже, проаналізуємо для початку, як "посварились Іван Іванович з Іваном Никифоровичем", або чому НБУ та Верховна Рада не можуть поділити "цифрові мільйони".
Розглянемо нововведення в парламенті. Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №102325-д "Про зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, що стосуються регулювання обігу віртуальних активів в Україні". Цей законопроєкт встановлює специфіку оподаткування транзакцій з віртуальними активами.
Мета запропонованого законопроєкту є цілком зрозумілою — зареєструвати та обкласти податками. Усі транзакції, пов'язані з цифровими активами, підпадають під оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18%, а також військовим збором у розмірі 5%. Таким чином, загальний рівень фіскального навантаження досягає звичних 23% (порівнюючи, наприклад, з депозитними вкладами; до операцій з державними облігаціями ПДФО не застосовується).
Прибуток від операцій з віртуальними активами традиційно визначається як різниця між доходами від продажу і витратами на придбання цих активів протягом року. Якщо ж виникає збиток, то від'ємний результат може бути перенесений у формулу розрахунку для наступних податкових періодів, поки цей мінус не буде повністю компенсовано.
Тут ми одразу виявляємо ще одну ілюзію фіскальних "потьомкінських сіл", яких у новелах Податкового кодексу можна знайти чимало.
Розглянемо ситуацію з віртуальними активами: у цьому випадку відсутній податковий агент. Коли фізична особа в Україні відкриває депозит у банку, саме фінансова установа відповідає за утримання податку і його передачу державі. Аналогічно, у випадку з операціями з цінними паперами, цю роль виконує брокер або торговець цінними паперами.
Звісно, що криптовалютні біржі функції податкового агента не виконуватимуть.
Тож виникає запитання: як регулювати? Поки що держава не може навести лад навіть з оподаткуванням житлової нерухомості фізичних осіб. Уся інформація про площу квартир ніби є, самі угоди з купівлі-продажу посвідчуються нотаріально, але й досі існує величезний масив нерухомості, яка наразі не потрапила до електронних реєстрів.
"Отримати прибуток від угод з віртуальними активами – це як спробувати зловити горобця, переслідуючи його на колінах у полі."
Принагідно зауважимо, що для здійснення операцій із віртуальними активами професійний посередник у вигляді торговця цінними паперами не завжди потрібен, тому і немає того самого "податкового сторожа".
А опція перенесення збитку на наступний рік робить процес оподаткування операцій із криптою ще більш яскравим, адже власник тих же біткоїнів може наприкінці року із збитками закинути свої "коїни" на підставний криптогаманець десь у Індонезії і на початку року повернути ці активи назад, сформувавши необхідний мінус.
Законодавці повністю усвідомлювали всі вищезазначені зауваження, тому до закону були внесені зміни, які зобов'язують фізичних осіб вести окремий облік операцій з віртуальними активами, самостійно декларувати свої доходи та виконувати податкові зобов'язання.
А інакше можуть затримати, якщо вдасться. Це серйозна загроза в умовах війни та супутніх їй небезпек.
Загалом запровадження таких складних, з погляду оподаткування, механізмів, як фіскалізація операцій із віртуальними активами, -- це досить сумнівна затія.
Це схоже на стрижку свині — шуму чимало, а результату мало.
Втім, легкі шляхи не для нас, і парламент прийняв цей закон у першому читанні.
Хоча основні мотиви депутатів зрозумілі, варто зазначити, що українці інвестували в криптовалюти чимало – приблизно 50 мільярдів доларів, значна частина з яких була вкладена під час війни. Якщо врахувати, що ефективна ставка може становити щонайменше 10%, це призведе до можливих податкових надходжень у бюджет до 5 мільярдів доларів.
Можливо, комусь із чиновників наснилися лаври президента США Дональда Трампа, який теж вирішив "порегулювати" ринок цифрових віртуальних активів.
Нагадуємо, що в США в даний момент у Конгресі розглядаються або вже затверджені наступні законодавчі ініціативи:
Проте дії Трампа мають інший характер – замість регулювання, він займається дерегуляцією, де держава м'яко встановлює нові правила. Трамп вживає рішучих заходів лише в одному випадку – коли планує заборонити Федеральній резервній системі випускати цифровий долар, або CBDC (цифрову, віртуальну форму національної валюти, що емінується не приватними компаніями, а центральним банком).
Тобто Трамп діє жорстко відносно квазідержавного монетарного органу, обмежуючи його вплив на ринок віртуальних активів, а не відносно ринкових гравців.
Давайте повернемося до нашого дому.
Схоже, що справжня мета законодавців є зовсім іншою. Вони усвідомлюють, що виявити тих, хто не сплачує податки з "віртуальних доходів", практично неможливо (хіба що в окремих випадках, за спеціальним запитом).
З іншого боку, цей закон впроваджує систему легалізації нашої "криптокорупції" з податковою ставкою у 23%. Чиновники, які заробили на криптовалютах, не переживають через цю ставку, адже у противному випадку можуть виникнути труднощі з легалізацією цих грошей за межами країни.
Одночасно з парламентом свою позицію висловив і голова Національного банку України Андрій Пишний. У питанні віртуальних активів він поки що не визначився, чи підтримує "красивий" підхід, чи ж віддає перевагу "розумному" вирішенню.
Що стоїть за цією загадковою контрастною парою?
НБУ як центральний банк і монетарний орган країни має прийняти лише одне концептуальне рішення: він за емісію цифрової гривні, тобто входить у ту частину світу, яка робить ставку на CBDC; чи відступає це право емісійного "первородства" на користь приватних компаній, які отримують право емітувати власні цифрові гроші.
Сполучені Штати, як ми вже помітили, зосередили свою увагу на центральних банківських цифрових валютах (CBDC), тоді як країни Глобального Півдня поступово проявляють інтерес до цих технологій, хоча й не забороняють використання приватних цифрових валют (за винятком Китаю, де механізми первинного розміщення монет, тобто випуск приватних криптовалют, наразі заборонені).
Особливо враховуючи, що віддалений "еволюційний предок" Пишного на посаді голови НБУ, пан Смолій, активно підтримував ідею впровадження цифрової гривні та навіть ініціював значний технічний прогрес регулятора в цій сфері.
Однак Пишний обрав не занурюватися в складні питання, пов'язані з концепцією CBDC, і зосередився на простішому висновку: "Нехай купують, лише б за картоплю не розплачувалися біткоїнами" (зазначимо, що це не точна цитата, а натяк на неї).
З одного боку, Андрій Пишний підкреслив великий обсяг операцій: у першій половині 2025 року обсяг транзакцій компаній, що займаються віртуальними активами в Україні, досяг приблизно 7 мільярдів доларів.
З іншого боку, голова Національного банку зазначив: "Хоча прийнятий документ ще не ідеальний, ми готові працювати над його вдосконаленням перед другим читанням спільно з профільним комітетом Верховної Ради України, міжнародними партнерами та представниками ринку".
Для Національного банку України червоними лініями в рамках цього законопроєкту є заборона на використання віртуальних активів як засобу розрахунку за товари та послуги в Україні. "Ми повинні уникнути ситуації, коли віртуальні активи використовуються для обходу регуляцій НБУ, і їх легалізація не повинна сприяти розвитку тіньового ринку. Завдань перед нами чимало, але ми вже активно над цим працюємо", — зазначають у банку.
Не можу точно сказати, який там "скоуп", але у пана Пишного для нотаток є незвичайна інформація: в Україні віртуальні активи ВЖЕ застосовуються для обходу валютних обмежень Національного банку і вже використовуються для обміну на інші валютні цінності, в тому числі й на долар. Саме ці можливості й стали причинами значної популярності криптовалют в нашій країні.
Тут можна помітити певну закономірність: чим більше НБУ посилює контроль над гривнею, тим активніше українці переходять у світ криптовалют.
Регулятора можна зрозуміти в даній ситуації. Легалізація криптовалют як платіжного засобу призведе до створення нового монетарного агрегату, що розширить квазігрошову масу приблизно на 50 мільярдів доларів. Цей агрегат не підлягатиме контролю з боку НБУ, що може викликати серйозні інфляційні наслідки. Спрощено кажучи, якщо на фінансовий ринок "влити" 50 мільярдів доларів у вигляді квазігрошей, це може спровокувати цунамі для цінової стабільності.
Разом з тим є і суто утилітарні цілі -- Пишний хоче знати, хто персонально регулюватиме цей ринок в Україні: НБУ чи Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР)?
Виходячи з логіки регулювання українських фінансових ринків останніх років, у нас виживає лише один регулятор. Держфінпослуг ліквідували, ринок страхових послуг і ІСІ вже "розділили" між НБУ та НКЦПФР.
НКЦПФР зараз займається захоплюючою справою -- регулює те, чого немає, тобто фондовий ринок, який на 90% складається з операцій із державними цінними паперами, де регулювати особливо нічого.
Водночас Україна поступово все глибше входить у сферу криптовалют, і відсутність державного регулювання — на фоні значного регуляторного тиску в інших фінансових секторах — безсумнівно виступає важливим двигуном цього процесу.
Зокрема, за даними глобального рейтингу ринку криптоактивів компанії Chainalysis, Україна посідає шосте місце у світі (за обсягом транзакцій криптовалют; використанням DeFi, тобто децентралізованих сервісів; активністю роздрібних користувачів).
Топ-10 у рейтингу Chainalysis:
Показово, що у топ-10 майже немає розвинених західних країн, особливо європейських. Зате є бідні країни, економіки з високим рівнем трудової міграції за кордон, країни із суттєвими обмеженнями і підсанкційні. Виняток тут лише США.
В Україні криптовалюти почали відігравати роль у тіньовій економіці, яка все частіше замінює долари та готівкову гривню на цифрові валюти. Завдяки криптовалютам українці знаходять способи обійти транзакційні обмеження НБУ щодо сум переказів, включаючи міжнародні перекази. Це також стосується механізмів фінансового моніторингу.
Крім того, сяйво "української крипти" слугує відображенням нашої корупційної проблеми. Переважна більшість корупційних угод перемістилася в область віртуальних активів.
Наш крипторинок стоїть на п'яти китах:
1) злоупотребления;
2) обмеження щодо валютних операцій та транзакцій (фінансовий моніторинг);
5) прагненні до швидкого отримання пасивного доходу.
У такій ситуації більш доцільною виглядала б позиція державних службовців: "Той, хто створює нам труднощі, той і стане нашим помічником".
Оподаткування криптовалют у сучасних умовах можна вважати аналогічним оподаткуванню на "вході" можливих інвестиційних вливань у національну економіку.
Прямі іноземні інвестиції, з огляду на обставини, знизилися до 0,5% від ВВП, що є вкрай недостатнім.
Отже, Україні варто зосередитися на використанні криптовалют як засобу краудфандингу, що дозволить залучити інвестиції для "народної економіки". Це можливо через впровадження механізму ICO — приватного випуску проєктних криптовалют, що підтримуватимуть реальне виробництво товарів і послуг.
Наприклад, проєкт з виробництва військової форми випускає свій токен під назвою "Однострій", і ці монети можна купити через механізм ICO, в тому числі за інші віртуальні інструменти.
Іншими словами, варто реалізувати токенізацію всіх ключових економічних проєктів в Україні, щоб надати можливість формувати набір проєктних "іконок" на екранах смартфонів звичайних українців, що дозволить інвестувати в криптовалюти "в один дотик".
Це дасть можливість залучити в структурну перебудову національної економіки під час війни десятки мільярдів доларів інвестицій у вигляді віртуальних активів.
Унікальна структура Токенізованих Приватних Інвестицій (ТПІ) поєднується з приватними іноземними інвестиціями (ПІІ) та капітальними інвестиціями (КІ).
