Реформа "з нагнітанням обставин"
Чому ПДВ для "спрощенців" не закриє бюджетні діри.
Дискусія про обов'язковий ПДВ для підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування, дедалі менше схожа на реальні консультації і дедалі більше - на сеанс колективного тиску. Бізнесу, особливо малому та прифронтовому, фактично пропонують прийняти нові правила гри: або погоджуєтеся, або "під загрозою" програма МВФ та міжнародна підтримка.
У завершенні 2025 року, під час презентації проекту, прозвучала фраза, що стала своєрідним символом цього "діалогу": "Або ви надаєте нам підтримку, або ми все одно ухвалимо це рішення". Після такого "запрошення до співпраці" будь-які розмови про співпрацю між державою та бізнесом виглядають, м'яко кажучи, як невдалий жарт. Проте суть проблеми полягає не лише в податку, а й у цілях, методах та ціні, яку пропонують сплатити найменш захищеним.
Ми пропонували просту річ: приїжджайте в Харків. Не в студію, не в Zoom "для галочки", не в формат "завантажили PDF на сайт - консультації відбулися".
Приїжджайте туди, де підприємці відкривають кав'ярні та цехи після нічних прильотів, без світла, тепла і прогнозованості. Ми готові були забезпечити приміщення, генератори, світло, відкриту дискусію. У відповідь - бюрократична відписка. Жодного рядка стосовно суті запрошення. Натомість - стандартна лекція про наповнення бюджету і порада "читати текст на сайті".
У комфортних офісах "публічні консультації" зводяться до простого розміщення документа на веб-сайті та малювання графіка прогнозованих надходжень. Натомість у прифронтових містах підприємці щодня стикаються з новими викликами: як відновити роботу після обстрілів, забезпечити безпеку працівників та уникнути закриття бізнесу назавжди. У цю складну реальність додають ще й ПДВ-реєстрацію, накладні документи, ризики заборон, штрафи та можливість оскарження рішень.
На даний момент ми спостерігаємо типовий приклад маніпуляції. Уряд розробляє масштабний "пакетний" законопроєкт, до якого включає найбільш суперечливі положення, зокрема, запровадження обов'язкового ПДВ для малих підприємств. Це виглядає як намагання Мінфіну перекласти політичну відповідальність за знищення спрощеної системи на плечі депутатів.
Логіка очевидна: подати документ до парламенту і поставити депутатів у ситуацію вибору: або підтримуєте цей "вінегрет", або берете на себе відповідальність за зрив програми МВФ. Крім того, як своєрідний "відкуп" для парламентарів, до цього ж пакету намагаються включити поправку, що скасовує пожиттєвий статус політично уразливих осіб (PEP - Politically Exposed Persons).
Держава виставляє парламенту неоднозначну пропозицію: ми відмовляємося від інтересів мікробізнесу в обмін на поліпшення умов для політичної верхівки. Така стратегія не має жодного стосунку до державницької політики чи справедливого оподаткування.
Це подають як "європейське вирівнювання стандартів", але насправді це більше схоже на спробу швидко створити позитивний бюджетний ефект, не торкаючись основних джерел втрат.
Існує суттєва різниця між "спрощенцями", які займаються продажем кави, ремонтом автомобілів, пошиттям одягу, відкривають невеличкі магазини та працюють у сфері послуг, і схемами, де "спрощена система" служить інструментом оптимізації для великих компаній. Це стосується таких випадків, як "подрібнення", коли створюються сотні ФОПів для обслуговування мереж або ж підміна трудових відносин контрактами.
Зі схемами треба боротися точково й жорстко, але там - конфлікти інтересів, вплив, політичні ризики, а в малого бізнесу нема лобістських армій. Особливо в прифронтових регіонах, де підприємці тримаються на волі та генераторах.
Часто можна почути, що вимога запровадження ПДВ для "спрощенців" є незмінною умовою Міжнародного валютного фонду. Однак, директорка фонду Крісталіна Георгієва зазначила, що їхня стратегія формування доходів була побудована на припущенні, що війна закінчиться до кінця 2025 року. Вона підкреслила: "Потрібна програма, яка відображає сучасні реалії".
Це ключ до модернізації наших домовленостей. Маємо пропонувати МВФ не популістські рішення, а системне наведення ладу в державних фінансах. Якщо влада хоче модернізувати угоди з партнерами, то треба пропонувати не "косметику", а системні компенсатори. Це доросла розмова про доходи бюджету.
Щоб не торкатися "білих" "спрощенців", не варто вигадувати уявні надходження у розмірі 40 млрд грн. Необхідно зосередитися на проблемах, які виснажують бюджет: на тіньових ринках підакцизної продукції, контрабанді, "сірому" імпорті, маніпуляціях з митною вартістю, корупційних закупівлях та використанні ФОП як посередників для великого бізнесу.
Це реальні резерви та справедливий підхід: завдавати ударів по схемам, а не по людям, які виконують свою роботу під обстрілами. Такий підхід принесе результати, що значно перевищать ефект від посилення тиску на фізичних осіб-підприємців.
Підприємці чітко усвідомлюють: сучасна ситуація - це не про справедливість чи "європейські норми". Це справжнє випробування у часи війни, тому опір набув системного характеру і виходить за межі емоцій в соціальних мережах. Бізнес зробив крок від обурення до організованого протистояння. Він володіє необхідними інструментами, структурою та масштабами для цього.
У кампанії фігурують дві петиції, автори яких вимагають не запроваджувати ПДВ, спростити адміністрування цього податку, переглянути умови співпраці з МВФ, запровадити постійні консультації з бізнес-спільнотою, ввести спеціальні економічні умови для підприємців на прифронтових територіях.
Кампанія також передбачає отримання коментарів від коаліцій регіональних об'єднань, супровід діяльності Міністерства фінансів і контроль за процесом внесення законопроєкту до Верховної Ради. Громадськість висловила свою думку: на конференції Асоціації міст і громад, розташованих поблизу зони бойових дій, 300 голів підписали звернення до Кабінету Міністрів з вимогою скасувати запровадження даної норми. Одночасно цього ж питання торкаються місцеві ради, які також звертаються до уряду.
Цей опір - це не просто миттєвий "вибух" емоцій. Це тривала кампанія, що триватиме, поки влада не змінить свої підходи або не понесе політичних наслідків за спроби "забити дірки на папері" за рахунок найменш захищених. Уряду слід уникати маніпуляцій із "пакетними" законами та не використовувати стиль спілкування, який передбачає "ми все одно приймемо". Потрібна відвага, щоб визнати просту істину: фінансова стабільність не може бути досягнута за рахунок тиску на мікробізнес під час війни.
